номер провадження справи 3/27/12
Запорізької області
09.04.12 Справа № 5009/1110/12
м. Запоріжжя
За позовом: Прокурора Жовтневого району міста Запоріжжя (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 74)
в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах -
позивач: Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району міста Запоріжжя (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код 32121458)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог ЛТД” (69095, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 117-А, ідентифікаційний код 25219202)
про стягнення 7 365, 27 грн.
Суддя Соловйов В.М.
при секретарі Прокопенко М.О.
Представники:
від прокуратури: Харченко В.І., помічник прокурора, посвідчення № 168 від 08.07.2011р.
від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність № 19/27 від 03.01.2012р.
від відповідача: не з'явився
Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Концерну “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Пролог ЛТД” про стягнення боргу в сумі 7 365, 27 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600732 від 01.12.2006р.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 26.03.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві № 125-1650 вих.-12 від 19.03.2012р., та обґрунтовані ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, умовами договору № 600732 від 01.12.2006р., ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530 ЦК України, ст. 193, 276 ГК України, ст. 2, 54, 56, 57 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.03.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі 5009/1110/12 (провадження № 3/27/12), справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 09.04.2012р. об 11 годині 00 хвилин.
В судовому засіданні 09.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 12.04.2012р.
Під час розгляду справи прокурор та представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги, викладені в позовній заяві № 125-1650 вих.-12 від 19.03.2012р., та просять суд стягнути з відповідача на користь Концерну “МТМ” заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600732 від 01.12.2006р. у розмірі 7 365, 27 грн.
В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначили, що з серпня 2011р. по січень 2012р. Концерн “МТМ” відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 7 365, 27 грн., проте відповідач зобов'язання за договором № 600732 від 01.12.2006р. не виконав
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію складає 7 365, 27 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не з'явився.
Копія ухвали від 27.03.2012р. про порушення провадження у справі № 5009/1110/12 та призначення її до розгляду в судовому засіданні на 09.04.2012р. об 11 годині 00 хвилин отримана відповідачем 28.03.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 45).
Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про неможливість прибуття в судове засідання.
Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.
Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в пункті 3.9.2 роз'яснив, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Надані прокурором та позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, суд
Між Концерном “МТМ” в особі директора Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району м. Запоріжжя (Теплопостачальна організація) та ТОВ “Пролог ЛТД” (Споживач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600732 від 01.12.2006р. (надалі - Договір), за яким Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:
- опалення та вентиляцію -на протязі опалювального періоду;
- підігрів води -за наявності можливості;
- кондиціювання -по замовленню Споживача;
- інші технологічні потреби -по замовленню Споживача.
Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за період з серпня 2011р. по січень 2012р. на суму 7 365, 27 грн. (а.с. 28-33).
Відповідно до п.п.3.2.6 п.3.2 Договору, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Згідно п.п.6.1 п.6 Договору, розрахунки за даним договором здійснюється в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
Відповідно п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачи.
Згідно п. 6.7 Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Артема, 79а, тел. 787-65-93, документи за розрахунковий період:
- рахунок-фактуру;
- акт приймання - передачі теплової енергії;
- податкову накладну (платникам ПДВ).
Згідно п.п.6.6.1 п.6 Договору, отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:
- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;
- при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена у відбитку поштового штемпелю на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області -5 днів, по Україні - 7 днів).
Згідно п.п. 6.6.2 п. 6. Договору, у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.6.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Як зазначено в п. 6.4 Договору, споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
Відповідач не виконав умови договору та не сплатив надані послуги на суму 7 365, 27 грн. за період з серпня 2011р. по січень 2012р.
Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 7 365, 27 грн.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України від 05.11.1991р. N 1789-XII “Про прокуратору”, при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Формами представництва є:
звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;
участь у розгляді судами справ;
внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурором правомірно визначено Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району м. Запоріжжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:
безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
з акту управління господарською діяльністю;
з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600732 від 01.12.2006р.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У справі, що розглядається, споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 Договору).
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Підстави для припинення зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600732 від 01.12.2006р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Акти приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 7 365, 27 грн. оформлені відповідно до п.п.6.6.2 договору № 600732 від 01.12.2006р.
Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.
Борг відповідача в сумі 7 365, 27 грн. підтверджується детальним та обґрунтованим розрахунком позивача (а.с 16), який перевірений господарським судом.
Враховуючи те, що ТОВ “Пролог ЛТД” не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600732 від 01.12.2006р., вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 7 365, 12 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог ЛТД” (69095, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 117-А, ідентифікаційний код 25219202) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізького обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) 7 365 (сім тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 27 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію.
3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог ЛТД” (69095, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 117-А, ідентифікаційний код 25219202) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
4. Повне рішення складено 12.04.2012р.
Суддя В.М. Соловйов