Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77
Іменем України
"02" квітня 2012 р. Справа № 312/4-06/20-12
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Факел»
до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
секретар судового засідання: Калиновський Ю.С.
за участю представників:
від позивачаОСОБА_1, довір. № 07/115 від 15.03.2012 р.
від відповідачаОСОБА_2, довір. № 16/10/10-0-35 від 05.03.2012 р.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.04.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09.04.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факел»(далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ірпені Київської області (далі -відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог товариство зазначало, що відповідачем безпідставно було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.08.2006 р. № 0000932310/0/10821, оскільки ТОВ «Факел»на законних підставах було включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і відображено у декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року, сплачену за виконані ТОВ «ФортАгроБуд»на користь позивача роботи згідно договору підряду № 7/07-05 від 07.07.2005 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2006 р. було відкрито провадження у справі.
06.10.2006 р. у судовому засіданні представником відповідача було надано суду заперечення № 11945/10/10-0 від 12.09.2006 р., у якому ДПІ в м. Ірпені просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог товариства, посилаючись, зокрема, на те, що позивачем було завищено податковий кредит з ПДВ на суму 21213,80 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту сум по сплаті податку, не підтверджених податковими накладними, виданими ТОВ «ФортАгроБуд», що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2005 року в сумі 21213,80 грн.
Як зазначав відповідач, на дату видачі податкових накладних ТОВ «ФортАгроБуд»не було платником податку на додану вартість, оскільки Свідоцтво про реєстрацію товариства як платника податку було визнано недійсним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.02.2006 р. у справі № 2-317/06, у зв'язку з чим сплачені ТОВ «Факел»на користь ТОВ «ФортАгроБуд»кошти, зокрема, в сумі 21213,80 грн., що в подальшому були включені до податкового кредиту позивача, не були включені до податкового зобов'язання ТОВ «ФортАгроБуд»та, відповідно, не сплачені до Державного бюджету України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.10.2006 р. провадження у справі № 312/4-05 було зупинено до розгляду справи Дніпровського районного суду м. Києва № 2-317/06.
Ухвалою Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 01.07.2008 р., у зв'язку із призначенням судді господарського суду Київської області Попікової О.В. суддею Київського апеляційного господарського суду, справу № 312/4-06 передано судді господарського суду Київської області Бабкіній В.М.
До господарського суду Київської області 28.02.2012 р. Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області було подано клопотання про поновлення провадження у справі № 312/4-06.
Судом, з використанням права доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, був отриманий Спеціальний витяг з ЄДРПОУ станом на 03.03.2012 р., з якого вбачається, що Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Київської області є правонаступником Державної податкової інспекції в м. Ірпені Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2012 р. суддею Бабкіною В.М. було прийнято справу № 312/4-06 до свого провадження з присвоєнням справі номеру № 312/4-06/20-12; поновлено провадження у справі № 312/4-06/20-12; замінено відповідача у справі - Державну податкову інспекцію в м. Ірпені Київської області належним відповідачем -Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області; розгляд справи призначено на 19.03.2012 р.
Розгляд справи відкладався.
Представник позивача в судовому засіданні 02.04.2012 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні 02.04.2012 р. представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у запереченні № 11945/10/10-0 від 12.09.2006 р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Державною податковою інспекцією у м. Ірпені Київської області у період з 17.07.2006 р. до 18.07.2006 р. було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Факел»за період з 01.07.2005 р. до 31.07.2005 р. з питань взаємовідносин з ТОВ «ФортАгроБуд», за результатами якої був складений акт № 1142/23-2/20612648 від 01.08.2006 р.
В акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахунках позивача з ТОВ «ФортАгроБуд»було встановлено, що 07.07.2005 р. ТОВ «Факел»(замовник) та ТОВ «ФортАгроБуд»(підрядник) було укладено договір підряду № 7/07-05, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати роботи з ремонту асфальтно-бетонного покриття по вул. Ворошилова в смт. Ворзель.
Додатком № 1 до договору підряду № 7/07-05 від 07.07.2005 р. було визначено договірну ціну на (будівництво) ремонт асфальтно-бетонного покриття по вул. Ворошилова в смт. Ворзель, що здійснюється в 2005 році та становить 127283,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 21214,00 грн.
Як вбачається з акта перевірки та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ФортАгроБуд»було виконано підрядних робіт за договором № 7/07-05 від 07.07.2005 р. на загальну суму 127282,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 21213,80 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2005 року (форма КБ-3) та актом виконаних робіт за липень 2005 року № 1, у зв'язку з чим ТОВ «Факел»в книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг) було вчинено запис за № 4 -податкова накладна від 15.07.2005 р. № 1507.1 на суму ПДВ 7213,80 грн., за № 5 -податкова накладна від 07.07.2005 р. № 707 на суму ПДВ 14000,00 грн.
Зазначені вище суми ПДВ були включені ТОВ «Факел»до податкового кредиту в липні 2005 року та відображені в Декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року.
Водночас, як зазначено в акті № 1142/23-2/20612648 від 01.08.2006 р., приводом для позапланової перевірки ДПІ в м. Ірпені ТОВ «Факел»були наступні обставини.
До ДПІ в м. Ірпені від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області надійшла інформація, що співробітниками Києво-Святошинського ВПМ УПМ ДПА в Київській області у ході проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на викриття суб'єктів підприємницької діяльності, що мають ознаки фіктивності, було відпрацьовано ТОВ «Факел»та встановлено, що на протязі 2005 року в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»не сплачено до Державного бюджету України ПДВ у значних розмірах, внаслідок безпідставного включення до податкового кредиту сум, сплачених за виконані роботи ТОВ «ФортАгроБуд»згідно договору підряду № 7/07-05 від 07.07.2005 р. на загальну суму 127282,80 грн.
При цьому, згідно з рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.02.2006 р. у справі № 2-317/06 було визнано недійсними установчі документи ТОВ «ФортАгроБуд», а саме - Свідоцтво про державну реєстрацію та Статут від дати державної реєстрації -від 26.01.2005 р.; державну реєстрацію ТОВ «ФортАгробуд», код ЄДРПОУ 33055397 від 26.01.2005 р.; реєстрацію ТОВ «ФортАгроБуд»платником податку на додану вартість (Свідоцтво № 35626336 від 03.02.2005 р.); ТОВ «ФортАгроБуд»було визнано таким, що не набуло статусу юридичної особи від дати реєстрації, тобто від 26.01.2005 р.
Отже, з урахуванням викладеного, ДПІ в м. Ірпені було встановлено порушення ТОВ «Факел»пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді неправомірного завищення податкового кредиту в липні 2005 року на загальну суму 21213,80 грн. за рахунок включення до податкового кредиту суми ПДВ по отриманих послугах за податковими накладними, які вважаються недійсними, так як зазначеним вище рішенням від 24.02.2006 р. у справі № 2-317/06 було визнано недійсним Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість - ТОВ «ФортАгроБуд», внаслідок чого позивачем було занижено податок на додану вартість за липень 2005 року в сумі 21213,80 грн.
На підставі акта перевірки № 1142/23-2/20612648 від 01.08.2006 р. ДПІ в м. Ірпені 14.08.2006 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000932310/0/10821, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 21213,80 грн. та штрафні санкції в розмірі 10606,90 грн.
Позивачем було направлено відповідачу лист-заперечення № 50 від 04.08.2006 р., в якому повідомлялось, що ТОВ «ФортАгроБуд»не втратило статусу юридичної особи та платника ПДВ, а ТОВ «Факел», відповідно, не втратив права на податковий кредит.
ДПІ в м. Ірпені було надіслано на адресу ТОВ «Факел»лист № 10640/10/23-2/1287 від 09.08.2006 р., відповідно до якого інспекція повідомила позивача про те, що рішення Дніпровського районного суду у м. Києві № 2-317/06 від 24.02.2006 р. є чинним, відтак нарахування ПДВ, викладене в акті документальної перевірки ТОВ «Факел»від 01.08.2006 р. № 1142/23-2/20612648, є обґрунтованим, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ірпені Київської області від 14 серпня 2006 року № 0000932310/0/10821 повністю.
Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
У відповідності з пп. 6.1.1 п. 6.1 та п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Водночас, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
У відповідності з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з приписами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як встановлено судом, предметом спору є завищення податкового кредиту -неправомірне віднесення до складу податкового кредиту сум по сплаті податку, не підтверджених податковими накладними, виданими позивачу ТОВ «ФортАгроБуд», внаслідок визнання останнього згідно з рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.02.2006 р. у справі № 2-317/06 таким, що не набуло статусу юридичної особи від дати реєстрації, тобто від 26.01.2005 р., що призвело до заниження ТОВ «Факел»податку на додану вартість за липень 2005 року в сумі 21213,80 грн.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського суду м. Києва у справі № 2-317/06 від 13.06.2006 р. рішення Дніпровського районного суду м. Києва у даній справі від 24.02.2006 р. було скасовано. Ухвалою Дніпровського суду м. Києва у справі № 2-2039/2006 р. від 13.07.2006 р. позов про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ТОВ «ФортАгроБуд»було залишено без розгляду; дана ухвала оскаржена не була та набрала законної сили.
Отже, судом встановлено, що ТОВ «ФортАгроБуд»не визнано в судовому порядку таким, що не набуло статусу юридичної особи з моменту його реєстрації, а його свідоцтво як платника ПДВ є чинним.
Також необхідно зазначити, що як на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ), так і на момент проведення перевірки податковою інспекцією, підрядник -ТОВ «ФортАгроБуд»був зареєстрований як юридична особа і мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.
Поряд з цим, слід зазначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначено, що у разі, якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факел»до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 14.08.2006 р. № 0000932310/0/10821 визнається судом нечинним, як таке, що прийняте всупереч вимогам податкового законодавства.
Відповідно до вимог частини першої ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Згідно з п. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. «б»п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тобто - 3,40 грн.
У зв'язку з викладеним відшкодуванню позивачеві з Державного бюджету України підлягають судові витрати в сумі 3,40 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 187 від 18.08.2006 р.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ірпені Київської області від 14.08.2006 р. № 0000932310/0/10821.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факел»(08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Леніна, 3, кв. 34, код ЄДРПОУ 20612648) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) судового збору.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата підписання постанови в повному обсязі -09.04.2012 року.