ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 3/4610.04.12
За скаргою Українсько-литовського спільного підприємства «Ельдія»
До Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління
юстиції у м. Києві
Про скасування постанови від 20.01.2012
Стягувач Приватне мале підприємство «Мелена»
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін
Від позивача не з'явився
Від відповідача (скаржника) ОСОБА_1 -по дов. № б/н від 20.02.2012
Від ВДВС ОСОБА_2 -по дов. № б/н від 12.01.2012
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2010 у справі № 3/46 позовні вимоги Приватного малого підприємства «Мелена» було задоволено частково, та стягнуто з Спільного підприємства «Ельдія»на користь Приватного малого підприємства «Мелена»31 178 грн. 01 коп. боргу по орендній платі, 311 грн. 78 коп. витрат по сплаті державного мита та 232 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині в позові відмовлено повністю.
22.03.2010, в зв'язку з набранням рішенням законної сили Господарським судом міста Києві було видано відповідний наказ.
23.02.2012 Українсько-литовське спільне підприємство «Ельдія»звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої просить суд визнати дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2, які виявились у винесенні постанови по накладення арешту на кошти неправомірними; скасувати постанову від 20.01.2012 про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках Українсько-литовське спільне підприємство «Ельдія». Також заявник просить відновити пропущений строк подання скарги.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 27.02.2012 справу № 3/46 для розгляду скарги передано судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/46 від 27.02.2012 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд скарги призначено на 15.03.2012.
Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 справу № 3/46 передано для розгляду скарги судді Сіваковій В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/46 від 15.03.2012, в зв'язку з нез'явленням представників позивача та ДВС в судове засідання та невиконанням позивачем, скаржником та ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві вимог ухвали суду від 27.02.2012 розгляд скарги був відкладений на 27.03.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/46 від 27.03.2012, в зв'язку з нез'явленням представників позивача та ДВС в судове засідання та невиконання позивачем, скаржником і ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві вимог ухвал суду від 27.02.2012 та від 15.03.2012, розгляд скарги був відкладений на 10.04.2012.
Позивач в судове засідання 10.04.2012 не з'явився, вимоги ухвал суду від 27.02.2012, від 15.03.2012 та від 27.03.2012 не виконав.
Відповідач (скаржник) вимоги ухвал суду від 27.02.2012, від 15.03.2012 та від 27.03.2012 частково не виконав. Скаржник в судовому засіданні 10.04.2012 скаргу підтримав повністю.
ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві у поданих в судовому засіданні 10.04.2012 запереченнях просить в скарзі на дії державного виконавця відмовити повністю.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників скаржника і ВДВС, Господарський суд міста Києва, встановив:
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби розглядаються судами загальної юрисдикції згідно зі ст. 248-23 Цивільного процесуального кодексу України за участю як заінтересованих осіб державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби (у тому числі начальника відділу цієї служби - при оскарженні відмови у відводі державного виконавця), а господарськими судами - справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби згідно зі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України - за участю відповідного органу цієї служби.
Враховуючи викладене скарга в частині визнання дій старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 неправомірними не підлягає розгляду господарським судом.
20.01.2012 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_2 було винесено постанову № 177/1 про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на кошти в межах суми 101 096,03 грн. що містяться на рахунках, які належать Українсько-литовському спільному підприємству «Ельдія».
Відповідно до п. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті.
Стаття 31 Закону України «Про виконавче провадження»встановлює, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що разом з супровідним листом постанова № 177/1 від 20.01.2012 Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві про арешт коштів боржника була надіслана відповідачу кур'єрською службою 27.01.2012 за адресою, що зазначена у виконавчому документі, а саме: м. Київ, вул. Горького, 48.
Проте дане відправлення було повернуто на адресу ВДВС в зв'язку з тим, що підприємством за вказаною адресою відсутнє, неповна адреса.
Пункт 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає, що постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Пункт 2 статті 255 Цивільного кодексу України встановлено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Як вбачається з матеріалів справи скарга Українсько-литовського спільного підприємства «Ельдія»надіслана на адресу суду 21.02.2012, та отримана судом 23.02.2012.
Встановлений у частині першій статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.
За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.
Скаржник просить поновити строк для подання скарги при цьому посилаючись на те, що державний виконавець не виконав вимоги ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження»та не надіслав постанову скаржнику; скаржник довідався про постанову про накладення арешту на кошти після спливу встановленого у законі строку.
Як зазначалось вище встановлений статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для оскарження дій Державної виконавчої служби обчислюється з дня коли особі стало відомо про оскаржувану дію.
Ухвалами суду від 27.02.2012, від 15.03.2012, від 27.03.2012 скаржника було зобов'язано надати належні докази в підтвердження того, коли скаржник довідався про оскаржувану постанову. Проте дані вимоги суду скаржником не виконано.
Отже, за відсутності доказів в підтвердження поважних причин пропуску строку для звернення до суду зі скаргою відсутні підстави для його поновлення.
Згідно ч. 7 п. 8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи викладене господарський суд вважає, що скарга Українсько-литовське спільне підприємство «Ельдія»задоволенню не підлягає повністю.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, -
В задоволенні скарги Українсько-литовське спільне підприємство «Ельдія»на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві відмовити повністю.
СуддяВ.В.Сівакова