ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-34/3245-201209.04.12
За позовомПублічного акціонерного товариства «Марфін банк»
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення 338 458,95 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -ОСОБА_2 (представник за довіреністю);
від відповідача -ОСОБА_1. (підприємець).
У березні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Марфін банк»(далі -позивач або Банк) звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач або Підприємець) про стягнення 338458,95 грн. заборгованості за кредитним договором № 216/К від 01.11.2007 (далі -Кредитний договір), укладеним між Підприємцем та Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»(правопопередник Банку).
Вказана заборгованість складається з:
- заборгованості за кредитом у сумі 205 332 грн.;
- заборгованості за процентами, нарахованими за користування кредитом, у сумі 101234,19 грн.;
- пені, нарахованої за період з 05.01.2010 до 19.01.2012, за прострочення сплати кредиту у сумі 18 198,75 грн.;
- пені, нарахованої за період з 05.01.2010 до 19.01.2012, за прострочення сплати відсотків у сумі 13 694 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів. Позивачем за прострочення відповідачем повернення кредиту та сплати процентів, нарахована пеня на підставі пункту 6.1 Кредитного договору. При цьому, позивач зазначив, що пунктом 6.4 Кредитного договору сторони передбачили, що нарахування пені здійснюється протягом трьох років із дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане відповідачем.
Ухвалою суду від 19.03.2012 порушено провадження у даній справі, розгляд справи було призначено на 09.04.2012.
Відповідач відзив на позов не подав, проти позову заперечень не висунув, тим самим визнавши позовні вимоги.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких залучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
1 листопада 2007 року між Підприємцем (Позичальник) та Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін банк»(Банк), що підтверджується пунктом 1.1 статуту Банку, затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів, протокол № 36 від 08.07.2010) було укладено Кредитний договір, відповідно до якого Банк зобов'язувався надати відповідачу кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на суму 370 800 грн. з 01 листопада 2007 року і терміном погашення по 01 листопада 2012 року включно на наступні цілі: на купівлю автотранспортних засобів у сумі 312 900 грн. і на оплату страхових платежів у сумі 57 900 грн., зі сплатою у валюті кредиту 17% річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом та зі сплатою щомісячної комісії від суми кредиту у розмірі 0,25%, а позичальник зобов'язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути Банку Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, які будуть передбачені умовами цього Договору.
Факт видачі Банком відповідачу кредиту в сумі 312 900 грн. підтверджується розпорядженням на відображення операції в національній валюті № 36 від 02.11.2007, меморіальним ордером № 36 від 02.11.2007, а також банківською випискою по особовому рахунку відповідача № НОМЕР_2 у філії Банка у м. Києві.
25 вересня 2009 року між Банком та Підприємцем було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору, відповідно до якої була зафіксована фактична заборгованість клієнта перед Банком за кредитним договором в сумі 205 332 грн., збільшено відсоткову ставку до 19% річних, а також у розділі 6 Кредитного договору були додані штрафні санкції.
Пунктом 3.2.2 Кредитного договору (у редакції додаткової угоди № 1 від 25.09.2009) передбачено, що відповідач зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до пунктів 1.1, 1.5, 5.2 цього Договору та з урахуванням пункту 5.1.1 цього Договору. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення Кредиту.
Пунктом 3.2.12 Кредитного договору (у редакції додаткової угоди № 1 від 25.09.2009) сторони передбачили, що відповідач зобов'язаний повністю повернути кредит до дати, зазначеної в пункті 1.1 даного Договору, згідно із графіком викладеним у цьому підпункті.
У розділі 5 (пункти 5.1 -5.7) Кредитного договору сторони передбачили порядок та строки сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до пункту 3.3.7 Кредитного договору Банк має право достроково стягнути Кредит, відсотки і комісію в порядку, передбаченому в пунктами 3.2.5, 3.3.5 даного договору, а також шляхом звернення стягнення на заставлене майно, за умов, передбачених пунктом 3.3.2 даного договору.
У пункті 3.3.2 Кредитного договору передбачений перелік подій із настанням яких у Банка виникають передбачені у цьому пункті права.
Так, згідно з даним пунктом у випадку порушення відповідачем будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами даного договору Банк, за своїм розсудом, має право, зокрема, змінити умови договору -вимагати від Позичальника (відповідача) дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за даним договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), за зобов'язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що наступили у зазначену в повідомлені дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, цілком виконати інші зобов'язання за даним Договором.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач користуючись наданим позивачем кредитом, свої зобов'язання за Кредитним договором виконує не належним чином, зокрема, допускає прострочення з повернення кредиту та сплати процентів за його користування.
За даними Банка, підтвердженими банківськими виписками по особовим рахункам відповідача № НОМЕР_2 (позичковий рахунок), № НОМЕР_3 (рахунок по відсоткам), за Кредитним договором станом на 17.02.2010 у відповідача утворилася заборгованість по сплаті відсотків у сумі 12 092,41 грн. та заборгованість по сплаті кредиту в сумі 3000 грн. Також за відповідачем обліковувалась несплачена пеня в сумі 6 002,47 грн., штраф в сумі 741,60 грн.
Доказів погашення станом на вказану дату зазначеної заборгованості за Кредитним договором матеріали справи не містять. Відповідачем дані обставини не спростовано.
У зв'язку із наявністю у відповідача станом на 17.02.2010 вищевказаної заборгованості, Банк, керуючись та на підставі пунктів 3.3.2, 3.3.7 Кредитного договору, надіслав відповідачу письмову вимогу про усунення порушення зобов'язання за Кредитним договором № 435/04 від 18.02.2010, у якій вимагав достроково повернути суму кредиту, сплати процентів, пені та штрафу. Зокрема, позивач вимагав протягом тридцяти днів з моменту отримання Підприємцем цієї вимоги погасити заборгованість за Кредитним договором у сумі 235 997,88 грн., у тому числі:
- 23 921,81 грн. -заборгованість за відсотками;
- 205 332 грн. -заборгованість зі сплати кредиту;
- 6 002,47 грн. -пеня;
- 741,60 грн. -штраф.
Вказана письмова вимога була отримана відповідачем 04.03.2010, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0921111, копія якого міститься у матеріалах справи.
Проте, відповідач вказану вимогу не виконав, заборгованість за Кредитним договором не погасив.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 20.01.2012 загальна заборгованість відповідача за Кредитним договором склала 338 458,95 грн., з яких:
- заборгованості за кредитом -205 332 грн.;
- заборгованість за процентами -101 234,19 грн.;
- пеня, нарахованої за період з 05.01.2010 до 19.01.2012, за прострочення сплати кредиту у сумі 18 198,75 грн.;
- пеня, нарахованої за період з 05.01.2010 до 19.01.2012, за прострочення сплати відсотків у сумі 13 694 грн.
За таких обставин справи позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України (у редакції статті чинній на момент укладання Кредитного договору та виникнення прострочення сплати боргу) передбачалося, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як убачається з матеріалів справи, у відповідача в зв'язку із порушеннями строків сплати суми кредиту, згідно з Графікам погашення кредиту, та процентів, станом на 17.02.2010 виникла прострочена заборгованість перед Банком за Кредитним договором.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, враховуючи дані норми та умови пунктів 3.3.2, 3.3.7 Кредитного договору, позивач правомірно звернувся до відповідача з листом-повідомленням № 435/04 від 18.02.2010 з вимогою про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків. Враховуючи умови пунктів 3.3.2, 3.3.7 Кредитного договору строк виконання відповідачем своїх зобов'язань у повному обсязі (повернення усієї суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань) настав 05.04.2010, тобто на тридцятий календарний день (враховуючи вихідні) з дня отримання відповідачем цієї письмової вимоги.
Отже, враховуючи зазначене, станом 20.01.2012 за відповідачем перед позивачем обліковується заборгованість за Кредитним договором у сумі:
205 332 грн. -простроченої заборгованості за кредитом;
101 234,19 грн. -простроченої заборгованості за процентами.
Розрахунок суми вказаної заборгованості, доданий позивачем до матеріалів справи, відповідає умовам Кредитного договору, вимогам законодавства України та підтверджується матеріалами справи.
Доказів сплати вказаної суми заборгованості станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять.
Відтак, суд вважає за законні та обґрунтовані вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати суми кредиту та нарахованих процентів, розраховану за період з 05.01.2010 до 19.01.2012, у загальній сумі 31 892,76 грн. (з яких: 18 198,75 грн. пеня нарахована за несвоєчасну сплату кредиту; 13 694 грн. пеня нарахована за несвоєчасну сплату процентів).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з пунктом 6.1 Кредитного договору при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2, 5.5 Кредитного договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 1.1, 3.2.3, 3.3.2 Кредитного договору, комісій, передбачених пунктами 3.2.5, 5.6 Кредитного договору, Позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який виплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Інший строк нарахування пені ніж встановлений частиною 6 статті 232 ГК України передбачений Кредитним договором. Так, згідно з пунктом 6.4 Кредитного договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктами 6.1, 6.2, 6.3 цього договору здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане Позичальником.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Кредитного договору.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. При цьому, відповідач підтвердив вказані обставини та визнав позов у повному обсязі.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»(68003, Україна, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28 ідентифікаційний код 21650966) 338 458 (триста тридцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень 95 копійок заборгованості за кредитним договором №177/К від 20.10.2006, у тому числі: 205 332 грн. заборгованості за кредитом; 101 234,19 грн. заборгованості за відсотками; 18 198,75 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 13 694 грн. пені за відсотками по кредиту, а також 6 769 (шість тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 18 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяСташків Р.Б.
Рішення підписано 10.04.2012