ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/13713.05.11
за позовомПриватного підприємства «Баядєра»
до
проТовариства з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»
стягнення 16 669,75 грн.
Суддя Катрич В.С.
Представники:
Від позивача
Від відповідачаОСОБА_1
не з'явився (дов. б/н від 31.12.2010р.)
Обставини справи:
Приватне підприємство «Баядєра»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»про стягнення суми основної заборгованості розмірі 13 546,63 грн., пені в розмірі 774,88 грн., 948,27 грн. штрафу, 403,70 грн. інфляційних витрат, 996,27 грн. 20% річних, а також про стягнення з відповідача судових витрат.
До прийняття рішення по суті позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому позивач вказує, що відповідач після подання позовної заяви здійснив погашення суми основного боргу в розмірі 1 500,00 грн., у зв'язку з чим просить суд стягнути з нього суму основного боргу в розмірі 12 046,63 грн., 774,88 грн. пені, 948,27 грн. штрафу, 996,27 грн. 20% річних, 403,70 грн. інфляційних збитків, а також суму судових витрат.
Відповідач письмовий відзив на позов суду не надав, в судове засідання, призначене на 13.05.2011р., не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника відповідача до суду не надходило.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 11 червня 2007 р. між Приватним Підприємством «Баядера»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундакліївський»(надалі відповідач) було укладено договір поставки № 121 (надалі -договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність алкогольні напої в асортименті згідно накладних № 1054435 від 17 вересня 2010 року на суму -14 586, 60 грн., та № 1065439 від 12 жовтня 2010 року на суму -8 566, 20 грн., а покупець зобов'язався здійснити оплату за алкогольну продукцію на умовах договору.
Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 266 Господарського кодексу України встановлено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Згідно з п. 3.2. Договору поставки постачання товару здійснюється зі складу позивача силами та за рахунок позивача.
Згідно з п. 3.4. Договору поставки позивач поставляє товар відповідачеві на підставі його замовлення відповідач має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно видаткових накладних №1054435 від 17.09.2010р. та № 1065439 від 12.10.2010р. поставив, а відповідач прийняв продукцію (алкогольні напої) на загальну суму 23 152,80 грн.
У відповідності до п. 6.1. Договору поставки розрахунки за товар здійснюються відповідачем протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або в іншому порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін -шляхом попередньої оплати.
Таким чином, поставлена продукція згідно вказаних вище накладних мала бути оплачена відповідачем по 17.10.2010р. та по 11.11.2010р. відповідно.
Матеріали справи свідчать, що відповідач своє зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем продукції виконав частково, з огляду на що у нього перед позивачем рахується заборгованість в сумі 12 046,63 грн.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У зв'язку з тим, що відповідач прострочив оплату за товар позивач просить стягнути з нього суму пені за період з 18.10.2010р. по 18.03.2011р. у розмірі 774,88 грн. та суму штрафу в розмірі 948,27 грн.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2. ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 7.1. Договору поставки встановлено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивачем товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 18.10.2010р. по 18.03.2011р. складає 774,88 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку розміру пені відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 7.1. Договору поставки у випадку порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару більше ніж на 30 календарних днів, відповідач сплачує позивачеві штраф в розмірі 7% від суми боргу.
Згідно розрахунку позивача сума штрафу складає 948,27 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку розміру штрафу відповідачем суду не надано.
Таким чином, на підставі наведеного підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума пені в розмірі 774,88 грн. та сума штрафу в розмірі 948,27 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 9.2. Договору поставки передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати отриманої від позивача продукції, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.
На підставі наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість, доведеність позовних вимог та задовольняє їх в повному обсязі.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів сплати позивачеві грошових коштів за поставлений товар по договору поставки суду не надав. Отже, підлягає до стягнення з відповідача сума основної заборгованості в розмірі 12 046,63 грн.
Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Фундуклеївський»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, код ЄДРПОУ 35081963) на користь Приватного підприємства «Баядєра»(84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код ЄДРПОУ 13491057) 12 046,63 (дванадцять тисяч сорок шість грн. 63 коп.) грн. суму основної заборгованості; 774,88 (сімсот сімдесят чотири грн. 88 коп.) суму пені; 948,27 (дев'ятсот сорок вісім грн. 27 коп.) грн. суму штрафу; 996,27 (дев'ятсот дев'яносто шість грн. 27 коп.) суму 20% річних; 403,70 (чотириста три грн. 70 коп.) грн. суму інфляційних витрат; 151,70 (сто п'ятдесят одна грн. 70 коп.) суму державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СуддяВ.С. Катрич
Дата підписання рішення: 10.04.2012р.