Справа № 2-2188/2011
21.06.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючого судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушевій Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Сімферопольської міської ради АР Крим, треті особи - ОСОБА_2, Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське Міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_3, про визнання права власності,-
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2. померла її бабуся - ОСОБА_4 На день смерті бабусі на праві власності належали 25/100 частки домоволодіння з відповідною часткою надвірних побудов, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. З метою прийняття спадщини у вигляді зазначеного майна позивачка 13.04.10р. звернулася до Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_3 із відповідною заявою. Враховуючи це та приймаючи до уваги, що інші спадкоємці, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 були відсутні, заповіту остання не складала, позивачка є такою, що у встановлений законом строк прийняла спадщину у вигляді вказаного майна після смерті ОСОБА_4 При цьому зі спливом шестимісячного строку позивачка знов звернулася до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно. Однак у видачі даного свідоцтва позивачці нотаріусом було відмовлено з причини не надання правовстановлюючих документів та інших документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії (витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та інших). В свою чергу КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» відмовило позивачці у видачі витягу з реєстру прав власності на спадкове майно. Відмова обгрунтовувалася не наданням оригіналів правовстановлюючих документів, а також наявністю помилки у прізвищі та імені ОСОБА_4, допущеної у рішенні Київського райнарсуду м.Сімферополя від 11.09.86р. по справі № 2-448/86, яке є одним з правовстановлюючих документів й на підставі якого в КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 25/100 вказаного домоволодіння з відповідною часткою надвірних побудов. Позивачка намагалася виправити допущену в судовому рішенні від 11.09.86р. помилку в прізвищі та імені її бабусі, проте ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 30.06.10р. по справі № 2-448/86 у задоволенні її відповідної заяви було відмовлено. За наведених підстав позивачка вважає, що не має можливості оформити право власності на спадщину в нотаріальному порядку та вимушена за захистом своїх прав звернутися до суду.
У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав з вищенаведених підстав.
Територіальна громада в особі Сімферопольської міської ради АР Крим явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Заперечень проти позову від відповідача та третіх осіб не надійшло. Третя особа ОСОБА_2 відповідно до поданої суду заяви із позовом погодився.
Заслухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2. померла бабуся позивачки - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-АП № НОМЕР_1, виданим ІНФОРМАЦІЯ_2. Центральним відділом РАЦС Сімферопольського МУЮ АР Крим (а.с. 12).
На день смерті ОСОБА_4 на праві власності належали та були зареєстровані в КРП «Сімферопольське Міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» 25/100 частки домоволодіння з відповідною часткою надвірних побудов, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Дана обставина підтверджується актом від 26.11.54р. приймання у постійну експлуатацію індивідуального житлового будинку (а.с.28); договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво житлового будинку на праві особистої власності, посвідченого Другою Сімферопольською державною нотаріальною конторою 24.08.53р. за реєстровим № 4488 (а.с. 24), рішенням Київського райнарсуду м.Сімферополя від 11.09.86р. по цивільній справі № 2-448/86 (а.с.29), листами КРП «Сімферопольське Міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» вих.№ 10/18279 від 30.12.2010р., вих.№ 11/5054 від 13.04.2011р. (а.с. 19-20).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Уразі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.2 ст.1223 цього Кодексу). Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч.1 ст.1258 цього Кодексу). У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 цього Кодексу). Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (спадкування за правом представлення), про що зазначено у ч.1 ст.1266 ЦК України. Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_4 - її син та батько позивачки ОСОБА_5, помер 07.06.2005р., тобто раніше за ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-АП № НОМЕР_2, виданим 07.06.2005р. Центральним відділом РАЦС Сімферопольського МУЮ АР Крим (а.с.14). За життя ОСОБА_4 заповіту не складала. Інші спадкоємці за законом та за заповітом, які б прийняли спадщину, відсутні, що убачається з постанови Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_3 від 16.02.2011р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії заяви останньої до суду та матеріалами наданої спадкової справи (а.с.23).
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачка на момент звернення до суду із позовом, у передбачений законом строк та спосіб, прийняла спадщину, що залишилася після смерті її бабусі ОСОБА_4, у вигляді права власності на 25/100 частки домоволодіння з відповідною часткою надвірних побудов, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Частиною 1 ст.1297 ЦК України визначено, що садкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Останнє, згідно ч.1 ст.1298 ЦК України, видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.1 ст.1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).
Згідно ж абз.4 п.216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04р. № 20/5 (зареєстровано в Міністерства юстиції України 03.03.04р. за № 283/8882) якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлювального документа, витяг з Реєстру прав власності.
З метою отримання витягу з Реєстру прав власності щодо спадкового нерухомого майна та подання його до нотаріуса, позивачка звернулася до КРП «Сімферопольське Міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації». Однак, листом вих.№ 10/18279 від 30.12.10р. дане підприємство відмовило позивачці у видачі витягу з Реєстру прав власності й в обгрунтування цього послалося на те, що позивачкою не було надано оригінали чи дублікати правовстановлюючих документів, на підставі яких за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на 25/100 часток домоволодіння, а саме: договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво житлового будинку на праві особистої власності, посвідченого Другою Сімферопольською державною нотаріальною конторою 24.08.53р. за реєстровим № 4488; рішення Київського райнарсуду м.Сімферополя від 11.09.86р. по справі № 2-448/86. Також КРП «Сімферопольське Міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зазначило, що в рішенні Київського райнарсуду м.Сімферополя від 11.09.86р. по справі № 2-448/86 допущені помилки у прізвищі та імені ОСОБА_4.( а.с.19).
Представник позивачки у судовому засіданні з цього приводу пояснив, що позивачка вже тривалий час намагається отримати в КРП «Сімферопольське Міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» витяг з Реєстру прав власності щодо спадкового майна, оскільки без цього документу нотаріус не видасть позивачки свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 та вона не зможе зареєструвати на себе 25/100 частки спадкового домоволодіння з відповідною часткою надвірних побудов. Також пояснив, що дійсною причиною відмови у видачі витягу з Реєстру прав власності є не надання зазначених правовстановлюючих документів на спадкове майно, які у позивачки є, а саме описки в зазначеному рішенні суду від 11.09.86р.
З метою виправлення цих описок позивачка зверталася із відповідною заявою до Київського районного суду м.Сімферополя, однак ухвалою від 30.06.10р. по справі № 2-448/86 у її задоволенні було відмовлено, оскільки згідно ст.219 ЦПК України право на звернення із заявою про виправлення описки належить лише особам, які беруть участь у справі, проте позивачка не приймала участі у розгляді вказаної справи (а.с.30).
Суд врахувує при цьому роз'яснення, наведені в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», з яких слідує, що заяви про встановлення факту належності особі рішення суду, прізвище, ім'я, по батькові в якому особи, яка приймає участь у справі, не збігаються з прізвищем, ім'ям та по батькові цієї особи, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК України 1963 року (главою VI розділу 4 ЦПК України 2004 року), оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ.
Таким чином, ані шляхом подання до суду заяви про виправлення описки, ані шляхом звернення до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі, позивачка не взмозі усунути описку, допущену в рішенні Київського райнарсуду м.Сімферополя від 11.09.1986р. по справі № 2-448/86.
Суд при цьому приходить до висновку, що в рішенні Київського райнарсуду м.Сімферополя від 11.09.86р. по справі № 2-448/86 дійсно допущено описку у прізвищі та імені ОСОБА_4 й що це рішення прийнято стосовно ОСОБА_4, а не іншої особи, оскільки в резолютивній частині прізвище, ім'я та по батькові ОСОБА_4 записані вірно й саме на підставі цього рішення за ОСОБА_4 в КРП «Сімферопольське Міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» на теперішній час зареєстровано право власності на спадкове майно, що підтверджується листом цього підприємства від 13.04.2011р. вих.№ 11/5054 (а.с. 20,29).
Пленум Верховного Суду України у постанові № 7 від 30.05.08р. «Про судову практику у справах про спадкування» (п.23) роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Наявність описок в зазначеному судовому рішенні від 11.09.86р. стали перешкодою для отримання позивачкою в КРП «Сімферопольське Міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» витягу з Реєстру прав власності щодо спадкового майна, без якого оформити спадщину в нотаріальному порядку шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачка не має можливості, що підтверджується постановою Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_3 від 16.02.11р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.23).
За вищевказаних обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Про стягнення судових витрат позивачка не заявляла.
Керуючись ст.ст. 11, 16, 1216, 1218, ч. 2 ст. 1223, ч. 1 ст. 1258, ст. 1261, ч. 1 ст. 1266, ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ст. 1277, ч. 1 ст. 1297, ч. 1 ст. 1298, ч. 1 ст. 1299 ЦК України, абз.4 п.216 Наказу Міністерства юстиції України від 03.03.04р. № 20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на 25/100 часток домоволодіння з відповідною часткою надвірних побудов, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя