01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.04.2012 № 23/158-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Разіної Т.І.
Дзюбка П.О.
за участю секретаря Карпюк О.С.,
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (дов. від 08.08.2011),
від відповідача - ОСОБА_2 (дов. від 30.09.2010),
розглянувши
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Граніттранссервіс”
на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2012
у справі № 23/158-11 (суддя Заєць Д.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Вольво Україна”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Граніттранссервіс”
про стягнення 34570,99 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.01.2012 у справі № 23/158-11 в позові вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Граніттранссервіс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Вольво Україна” 32433,91 грн. заборгованості, 346,55 грн. 3% річних, 1790,53 грн. пені та судові витрати: 345,71 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Граніттранссервіс” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування своїх вимог, позивач послався на неукладеність договору про сервісне обслуговування від 01.04.2009 у зв'язку з відсутністю у ньому істотних умов, які передбачені ст. 25 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Крім того, апелянт зазначив про відсутність у матеріалах справи допустимих доказів (довіреностей на одержання цінностей) на підтвердження здійснення господарських операцій з виконання ремонтних робіт та повернення відремонтованих транспортних засобів замовнику щодо призвело до помилкового висновку суду першої інстанції про неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Граніттранссервіс” було прийнято до провадження.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою від 05.03.2012 розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України.
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 02-15/206 від 21.03.2012 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ропій Л.М. на лікарняному, було призначено повторний автоматизований розподіл даної справи, відповідно до якого визначений головуючий суддя Сотніков С.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 розгляд справи було призначено на 10.04.2012.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 1 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Вольво Україна” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Граніттранссервіс” (замовник) укладено договір на сервісне обслуговування № SA-09/4-7-1 (далі - Договір).
За своєю правовою природою зазначений Договір є договором про надання послуг (про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу).
Відповідно до приписів чинного законодавства правовою підставою укладення договорів є норми ст. 180 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України, зміст яких визначає умови за яких договір є укладеним.
Так, статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 180 Господарського кодексу України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Тобто, договір вважається укладеним, якщо сторони у передбачених законом порядку і формі досягли згоди з усіх істотних умов. Якщо сторони не погодять хоча б однієї істотної умови, весь господарський договір є неукладеним.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 25 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено, що договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).
Істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є:
найменування та місце розташування сторін за цим договором;
перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання;
вартість робіт та порядок розрахунків;
перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу;
перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт (частина 2 статті 25 Закону України “Про автомобільний транспорт”).
Згідно пункту 1.1 Договору виконавець зобов'язується надавати послуги з технічного обслуговування та ремонту (далі - сервісне обслуговування) рухомого складу (далі - транспортні засоби) замовника згідно доданого списку, вказаного у додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору, на умовах даного договору, за завданням замовника, а замовник зобов'язаний приймати та сплачувати надані послуги та виконані роботи.
Додатком № 1 визначено Перелік транспортних засобів, що входять до рухомого складу відповідача (том 1, а.с. 18).
Відповідно до пункту 1.2 Договору під сервісним обслуговуванням розуміються роботи по обслуговуванню та ремонту транспортних засобів з використанням (або без використання) для цього запасних частин. Згідно умов даного договору виконавець може продавати, а замовник купувати та оплачувати оригінальні запасні частини Volvo для транспортних засобів замовника.
Пунктом 2.1.1 Договору встановлено, що виконавець зобов'язується виконувати по завданню замовника роботи по сервісному обслуговуванню транспортних засобів замовника на станції технічного обслуговування виконавця.
Згідно пункту 2.2.4 Договору замовник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати рахунки виконавця.
Відповідно до пункту 3.5 Договору вартість виконаних робіт та проданих запасних частин згідно даного договору зазначається в рахунках виконавця окремо по кожному сервісному обслуговуванню.
Пунктом 3.7 Договору узгоджено, що після виконання робіт виконавець складає акт виконаних робіт, складеній на підставі Наряду-замовлення, який повинен бути підписаний уповноваженим представником замовника на підставі довіреності.
У відповідності з пунктом 4.1 Договору підставою для сплати за сервісне обслуговування та продані запасні частини є: рахунок на попередню оплату, оформлений виконавцем на підставі заявки замовника у разі попередньої оплати; рахунок, оформлений виконавцем на підставі видаткової накладної або акта виконаних робіт у разі наступної сплати.
Відповідно до пункту 4.2 Договору строк оплати рахунку становить 30 календарних днів з моменту підписання уповноваженими представниками замовника акту виконаних робіт. Оригінал рахунку передається представнику замовника або надсилається йому поштою.
Згідно пункту 4.3 Договору рахунок, оформлений виконавцем на умовах наступної сплати (по факту виконаного сервісного обслуговування або видачі запасних частин), несплачений замовником у термін вказаний у пункті 4.2 договору, розглядається виконавцем як порушення умов договору та дає право виконавцю стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє на протязі дванадцяти місяців та може бути автоматично пролонгований на наступні дванадцять місяців, якщо жодна із сторін не заявить про його припинення за десять календарних днів до спливу дванадцятимісячного строку.
Реквізити сторін зазначені у преамбулі та ст. 8 Договору.
Таким чином, колегія суддів вважає, що Договір містить всі істотні умови, які передбачені чинним законодавством для даного виду договорів.
За таких обставин, безпідставними є доводи відповідача щодо неукладеності Договору у зв'язку з недосягненням згоди по всіх істотних умовах, які визначені законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом лютого-травня 2011 року позивач надавав відповідачу послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів.
Зазначені послуги надавались на підставі нарядів на виконання робіт (т. 1 а.с. 95- 124, 126-133) та довіреностей (т.1 а.с. 23-26, 93-94, т. 2 а.с. 34).
На виконання умов договору позивач виписав відповідачу рахунки (т. 1 а.с. 37-45).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач надав відповідачу послуги за Договором на підставі зазначених вище нарядів на виконання робіт на загальну суму 32433,91 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт, списання запчастин та експлуатаційних матеріалів (т. 1 а.с. 27-36)
Разом з тим, відповідач свої зобов'язання по Договору не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 32433,91 грн. станом на день звернення із позовом до господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість відповідача за надані послуги згідно Договору становить 32433,91 грн. та підлягає стягненню на користь позивача, оскільки доказів сплати заборгованості відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо вій не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно пункту 4.3 Договору рахунок, оформлений виконавцем на умовах наступної сплати (по факту виконаного сервісного обслуговування або видачі запасних частин), несплачений замовником у термін вказаний у пункті 4.2 договору, розглядається виконавцем як порушення умов договору та дає право виконавцю стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.
За період 17.06.2011-24.10.2011 розмір пені за неналежне виконання умов договору складає 1790,53 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України установлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши арифметичний розрахунок частини позовних вимог про стягнення 3 % річних за період з 17.06.2011 по 24.10.2011, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з відповідача підлягає стягненню 346,55 грн. три відсотки річних.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.
Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2012 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Граніттранссервіс” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2012 у справі № 23/158-11 - без змін.
Матеріали справи № 23/158-11 повернути Господарському суду Київської області.
Головуючий суддя Сотніков С.В.
Судді Разіна Т.І.
Дзюбко П.О.