01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.04.2012 № 64/411
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Новікова М.М.
при секретарі Рибаруку М.М.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_2, дов. б/н від 19.09.2011р.
від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 076 від 05.03.2010р.
від третьої особи-1: не з'явились
від третьої особи-2: не з'явились
від третьої особи-3: ОСОБА_4,, дов. № 1742 від 14.05.2010р.
від третьої особи-4: не з'явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ
ТРАНС»
на рішення Господарського суду м. Києва
від 15.02.2012р.
у справі № 64/411 (суддя Зеленіна Н.І.)
за Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ
ТРАНС»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова
компанія «ПЗУ Україна»
треті особи 1) Фізична особа-підприємець ОСОБА_5
Леонідович
2) Приватне підприємство «Агротек»
3) Фізична особа-підприємець ОСОБА_6
4) Державна комісія з регулювання ринків фінансових
послуг України
про стягнення страхового відшкодування в сумі 328323,87
грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “РЕМ ТРАНС” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” за участю третіх осіб: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Приватного підприємства “Агротек”, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про стягнення страхового відшкодування в сумі 322218,72 грн., з яких: 312790,46 грн. основної суми, 4316,50 грн. пені, 3574,81 грн. трьох процентів річних та 1563,95 грн. інфляційних втрат.
В процесі розгляду справи, представник позивач через відділ діловодства суду першої інстанції надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 328232,87 грн. матеріальної шкоди, з яких: 312790,46 грн. страхового відшкодування, 8132,55 грн. пені, 6684,28 грн. трьох процентів річних та 625,58 грн. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.02.2012р. у справі № 64/411 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМ ТРАНС» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2012р. у справі № 64/411 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
30.03.2012р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника третьої особи-3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2012р. у справі № 64/411 без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012р. у справі № 64/411 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.А., судді новіков М.М., Гарник Л.Л. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено на 04.04.2012р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2012р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.
В судовому засіданні 04.04.2012р. було оголошено перерву до 09.04.2012р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представники третіх осіб-1,2,4 у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб-1,2,4.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи-3, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, що 29 вересня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “РЕМ ТРАНС” (за договором -Страхувальник) та ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (за договором -Страховик) було укладено Договір страхування відповідальності експедитора № 312.928711.0086 (далі по тексту - Договір страхування).
Відповідно до п. 1 розділу 2 Договору страхування його предметом є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з наданням послуг по перевезенню та/або експедируванню вантажів.
Згідно з пп. а) п. 3 розділу 2 Договору страхування забезпечено ризик відповідальності за майно - настання відповідальності Страхувальника за втрату, нестачу, ушкодження або псування майна під час доставки (перевезення).
Відповідно до загальних положень Договору страхування Страхувальник зобов'язався сплачувати страхові платежі у відповідності до умов цього договору, а Страховик, в разі настання страхового випадку, зобов'язався виплатити страхове відшкодування в порядку та в строки, передбачені Договором страхування.
Згідно умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 021К від 28.03.2011 року, укладеним між ПП “АГРОТЕК” (за договором -Замовник) та ТОВ “РЕМ ТРАНС” (за договором -Експедитор), Експедитор зобов'язався доставити товар (засоби захисту рослин) згідно товарно-транспортних накладних.
На виконання вимог цього Договору, ТОВ “РЕМ ТРАНС” звернулось до ФОП ОСОБА_5 за наданням послуг з перевезення вантажів та надало транспортне доручення № 000708 на перевезення вантажів автомобільним транспортом ФОП ОСОБА_5 (третя особа-1).
Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2011 року під час виконання обумовлених Договором перевезення вантажу зобов'язань, водій залишив транспортний засіб (автомобіль марки “Рено”, держаний номер НОМЕР_1 із причепом № НОМЕР_2), яким здійснювалось перевезення вантажу за маршрутом м. Обухів - м. Волноваха, на спеціально охоронюваній стоянці для автомобільних перевізників готелю “Степний” по вул. Степова, в селі Слав'янка Межівського району Дніпропетровської області. Послуги охоронюваної стоянки надавались ФОП ОСОБА_6.
Відповідно до пояснень позивача, 31.03.2011 року, під час здійснення обходу та перевірки транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення вантажу, водій виявив, що пломбу, якою було опломбовано автомобіль та причеп, зірвано.
01.04.2011 року ФОП ОСОБА_5 було повідомлено позивача про те, що 30.03.2011 року приблизно о 22-00 - 23-00 годин водій заїхав на стоянку. О 05-00 годин 31.03.2011 року водієм виявлено, що пломбу зірвано, а вантаж перевернутий та частина зникла.
04.04.2011 року до ПрАТ СК “ПЗУ Україна” звернувся позивач з письмовою заявою про настання збитку згідно Договору страхування, який мав місце в ніч з 30.03.2011 на 31.03.2011 року.
Постановою Межівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 05.04.2011 року порушено кримінальну справу за фактом крадіжки чужого майна, за ознаками складу злочину передбаченого ст. 185 ч. 4 Кримінального кодексу України.
Отже, позивач зазначив, що настав страховий випадок, передбачений пп. а) п. 3 розділу 2 Договору страхування, а саме: відповідальність за майно (настання відповідальності за втрату, нестачу, ушкодження або псування майна під час доставки).
12.04.2011 року позивач надав відповідачу повний перелік документів, необхідних для здійснення виплати страхового відшкодування.
Листом № 3480-31 від 06.06.2011 року відповідач у виплаті страхового відшкодування відмовив, у зв'язку із несвоєчасним повідомленням позивачем про настання страхового випадку.
Відповідно до положень Договору страхування, після одержання вимоги про відшкодування збитку відповідач (страховик) зобов'язаний прийняти рішення і повідомити позивача про виплату страхового відшкодування, відмову або відтер мінування виплати протягом 20 (двадцяти) робочих днів після одержання всіх необхідних документів по страховій події.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Згідно ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. У разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором;
З метою застосування заходів впливу щодо незаконних дій відповідача, які полягають у невиконанні вимог Договору страхування та невиплаті страхового відшкодування, 24.06.2011 року позивач звернувся до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з відповідною скаргою.
Згідно відповіді Держфінпослуг № 8844/42-11 від 25.07.2011 року, яка надійшла на адресу позивача, в діях ПрАТ “СК “ПЗУ Україна”, які полягають у невиконанні вимог Договору страхування та у невиплаті страхового відшкодування, встановлено ознаки порушення чинного законодавства України у сфері фінансових послуг.
У зв'язку з цим, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України було складено Акт про порушення Відповідачем законодавства у сфері страхування від 20.07.2011 року № 3340/42/1 та порушено провадження у справі.
Судом встановлено, що добровільне страхування відповідальності позивача (як експедитора) здійснювалось відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України “Про страхування”, Правил страхування добровільної відповідальності авто перевізників і експедиторів ВАТ СК “ПЗУ Україна”№ 230.1/2 (далі - Правила страхування) та Договору страхування.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про страхування”, добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.
Згідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Розділом 3 “Обмеження страхування” Договору страхування, Страховик не відшкодовує збитки по претензіям, які виникли в результаті крадіжки з будь-якого транспортного засобу, залишеного без нагляду на паркування в місці, що не є безпечним місцем паркування.
Умовами Договору страхування визначено, що безпечним місцем паркування є - спеціально обладнана стоянка для автомобільних перевізників (Parking”), стоянка, що охороняється, або територія дорожніх постів міліції (поліції).
Відповідно до листа ФОП ОСОБА_6 від 27.05.2011 року та його письмових пояснень, стоянка для автомобільних готелю “Степний” по вул. Степова, в селі Слав'янка Межівського району Дніпропетровської області, не надає послуги з охорони автомобілів та майна, а надає місця для паркування. Тому, дана стоянка не є безпечним місцем паркування.
Відповідно до пп. с) п. 1 розділу 8 Договору страхування при настанні страхової події, що може бути згодом кваліфікована як така, Страхувальник зобов'язаний негайно, однак не пізніше трьох діб, враховуючи той день, коли йому стало відомо або мало стати відомим про страховий випадок, письмово або іншим документальним способом (факсом, телеграмою тощо) сповістити про це страховика або його повноваженого представника.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було повідомлено відповідача про страховий випадок, який стався 30.03.2011 року із порушенням строків, встановлених Договором страхування.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
Відповідно до пп. в) п. 1 ст. 11 “Відмова у виплаті страхового відшкодування” Договору страхування: страховик може повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадку несвоєчасного повідомлення про страхову подію та/або у випадку надання неправдивих відомостей про факт настання страхової події.
Пунктом 1 розділу 10 Договору страхування передбачено, що страховик відшкодовує збитки страхувальника після фактичної оплати страхувальником або його представником претензій, отриманих від третіх осіб.
Отже, на момент розгляду справи доказів фактичної оплати Страхувальником суми відшкодування в розмірі 312790,46 грн. суду не надано.
За таких обставин підстав для задоволення позову не вбачається
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2012р. у справі № 64/411 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМ ТРАНС» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2012р. у справі № 64/411 - без змін.
2. Матеріали справи № 64/411 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Мартюк А.І.
Судді Зубець Л.П.
Новіков М.М.