донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.04.2012 р. справа №5006/4/14/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівМартюхіна Н.О.
Зубченко І.В., Марченко О.А.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача:ОСОБА_4 -за довір.
розглянувши апеляційну
скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5, м. Маріуполь
на рішення
господарського суду Донецької області
від27.02.2012р.
у справі№5006/4/14/2012 (суддя Гринько С.Ю.)
за позовомПриватного підприємця ОСОБА_5, м. Маріуполь
до відповідачаКомунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Маріуполь
простягнення збитків у розмірі 5457,94грн.
Приватним підприємцем ОСОБА_5, м. Маріуполь заявлено позов до Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Маріуполь про стягнення збитків у розмірі 5457,94грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.02.2012р. у позовних вимогах Приватного підприємця ОСОБА_5, м. Маріуполь відмовлено повністю.
Позивач, Приватний підприємець ОСОБА_5, з прийнятим рішенням не згодна, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, стягнути з відповідача 4184,54грн. реальних збитків.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що господарським судом першої інстанції не були досліджені в повному обсязі надані позивачем документи, а саме докази витрачення води на підтримання санітарного стану аптеки, та докази сплати за придбану воду для цих цілей.
Скаржник (позивач) в судове засідання не з'явився, просила суд розглянути апеляційну скаргу за її відсутністю.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, де просить залишити рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2012р. у справі №5009/4/14/2012 без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5 без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 31.08.2011р. по справі №35/122пд було задоволено позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_5 та зобов'язано Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»виконувати умови договору №3908 від 01.08.2006р. в частині відпуску питної води на об'єкт позивача, який знаходиться по вул. Олімпійська, 104 і прийому від цього об'єкту господарського-побутових і виробничих стічних вод у системі міської каналізації.
Згідно комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду»вбачається, що рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2011р. по справі №35/122пд не змінено, не скасоване, не оскаржувалось до апеляційної та касаційної інстанції та на даний час є чинним.
Зазначеним рішенням від 31.08.2011р. по справі №35/122пд, яке набуло законної сили, встановлено, що з вини Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»за договором №3908 від 01.08.2006р. об'єкт абонента - Приватного підприємця ОСОБА_5, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не забезпечувався питною водою з 10.04.2008р., що підтверджується актом обслідування №3908 від 10.04.2008р.
Рішення господарського суду Донецької області по справі №5006/4/14/2012 від 27.02.2012р. мотивоване тим, що позивач не надав суду жодного документу, які би підтверджували факт понесених збитків реально, тобто не довів отримання питної води і сплати за неї третій стороні.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Збитки є одним із видів правових наслідків порушення зобов'язання (ст.611 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст.614 Цивільного кодексу України).
Об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Тобто, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
Розмір збитків, що виникли в результаті господарського правопорушення, доводиться потерпілим суб'єктом господарювання.
Як вбачається з позовної заяви, Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 обґрунтовує наявність збитків, що спричинені протиправною дією відповідача, та їх розмір, у зв'язку з неотриманням з січня 2008р. по 31.12.2011р. води у приміщення позивача, в наслідок чого ПП ОСОБА_5 уклала договір з ПП ОСОБА_6 на поставку розливної питної води в аптеку по вул. Олімпійська, 104. Посилається на те, що факт придбання води підтверджують накладні за період з січня 2008р. по грудень 2011р.; «Книга расходов и доходов»СПД ОСОБА_5, яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування; акти взаєморозрахунків; акт про результати перевірки дотримання суб'єктом господарської діяльності вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів від 02.08.2010р.; журнал обліку приготування дез вироби; розрахунки потреби у дезінфікуючих та антисептичних виробів; акти списання води за період з січня 2008 року по грудень 2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2012р. одночасно з початком судового засідання (об 11 год. 00 хв.) позивачем в канцелярію суду була здана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 4259,81грн. за три роки, з урахуванням позовної давнини. Проте, за протоколом судового засідання від 27.02.2012р. позивачем не було проголошено про відповідне зменшення позовних вимог, а суду не було відомо про таку заяву, тому апеляційна інстанція вважає правомірним розгляд судом першої інстанції первісних позовних вимог.
Разом з апеляційною скаргою, апелянт також надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, проте з огляду на повноваження апеляційної інстанції, апеляційний суд не має повноважень приймати під час розгляду в апеляційній інстанції зменшень позовних вимог, проте з огляду на позицію апелянта, який просив скасувати рішення та стягнути з відповідача збитки в сумі 4184,54грн., апеляційний господарський суд розцінює таку позицію, як оскарження рішення в частині відмови у стягненні реальних збитків в сумі 4184,54грн. за період з 2009р. по 2011р., а стосовно решти позовних вимог апелянт згодний з рішенням.
Як вбачається із матеріалів справи, фактично позовні вимоги та позиція позивача зводиться до вимог про стягнення витрат води на вологе прибирання аптеки, яке потребувало 931,4 літрів води щомісячно, які були необхідні для роз творення 410,6 літрів дезсредств. За вимогами позивача, нею було на зазначені цілі витрачено води у 2008 році на суму 1198,13грн. у 2009 році на суму 1383,30грн., у 2010 році -1442,75 грн., у 2011 році -1433,76 грн., всього на суму 5663,84грн.
Однак, суд вважає, що вказані документи не можуть підтверджувати спричинені збитки, оскільки дослідивши їх зміст судом встановлено, що вони є однобічними документами, які підтверджують витрати ПП ОСОБА_5 на закупівлю води тільки у її обліку. Проте, чи дійсно позивач витратив той об'єм води на спірну суму в розмірі 4259,81грн. саме на підтримання санітарного стану актами позивача не доведено та судом першої інстанції та апеляційної інстанції не встановлено. Витрати води позивача підтверджуються лише актами списання води та журналом обліку виготовлення дез виробів. Проте, ці докази мають однобічний характер, складені та засвідчені лише ПП ОСОБА_5, та не можуть об'єктивно підтверджувати, що саме спірна сума збитків в розмір 4259,81грн. була використана на вищезазначені цілі позивача, а не в іншому напрямку. Будь якої законодавчої та об'єктивно встановленої норми водоспоживання аптекою як об'єктом, судом не встановлено та позивачем не доведено.
Щодо актів про результати перевірки дотримання суб'єктом господарської діяльності вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів від 02.08.2010р. та від 26-29 квітня 2011р., суд вважає, що вказані акти свідчать про дотримання СПД ОСОБА_5 вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів саме на час проведення такої перевірки, а саме -02.08.2010р. та 26-29 квітня 2011р., а ні у весь період з 2008 по 2011 р.р.
Апеляційний господарський суд згоден з позицією суду першої інстанції, стосовно висновку, що умовами застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, є доведена наявність протиправних винних дій боржника у вигляді неналежного виконання договірних зобов'язань, та причинного зв'язку між збитками кредитора та діями боржника, а наданими позивачем в підтвердження позовних вимог матеріалами справи не доведений розмір збитків позивача.
Посилання позивача на акти списання води для підтримання санітарного стану аптеки не можуть бути належними доказами, оскільки складені без залучення представників відповідача, на території якого розташований об'єкт поставки води; накладні, на які, також посилається позивач як на підставу свого доказу отримання води не мають доказів виконання договору купівлі-продажу вказаного товару -води, так як відсутні докази оплати; договори, підписані з приватним підприємцем ОСОБА_6, не мають доказів виконання умов оплати та не можуть бути фактом підтвердження понесення збитків.
Універсальність відшкодування збитків складається не тільки в тому, що збитки, як правило, не є економічна санкція заздалегідь встановленого розміру, а є об'єктивним зменшенням будь-яких майнових благ суб'єкта господарювання, що ущемляє його інтереси як учасника господарських правовідносин і виражається в зроблених ним витратах, які він отримав, якби не виникла протиправна дія відповідача. Тобто, збитки повинні бути визначені, як вартісне (грошове) визначення майнової шкоди, заподіяного протиправними діями ( бездіяльністю ) відповідачем.
Оскільки позивач не довів факт понесення збитків та його розмір, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно відмовив у позові.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5, м. Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2012р. у справі №5006/4/14/2012 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 27.02.2012р. у справі №5006/4/14/2012 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.О. Мартюхіна
Судді: І.В. Зубченко
О.А. Марченко
Повний текст постанови складено та підписано 09.04.2012р.
Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -господарському суду