донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.04.2012 р. справа №25/5009/7322/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівМартюхіна Н.О.
Зубченко І.В., Марченко О.А
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача 1:Цибулевський А.В. -ліквідатор
від відповідача 2:не з'явився
розглянувши апеляційну
скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ
на рішення
господарського суду Запорізької області
від19.01.2012р.
у справі№25/5009/7322/11 (суддя Дьоміна А.В.)
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ
до відповідача 1Відкритого акціонерного товариства «Молочанський молочноконсервний комбінат», м. Молочанськ
До відповідача 2Товариства з обмеженою відповідальністю «Гидролекс Лимитед»(Hidrolex Limited), Кіпр
провизнання договору купівлі-продажу недійсним
Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства «Молочанський молочноконсервний комбінат», м. Молочанськ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гидролекс Лимитед»(Hidrolex Limited), Кіпр про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Рішенням господарського суду Запорозької області від 19.01.2012р. у задоволенні позову Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства «Молочанський молочноконсервний комбінат», м. Молочанськ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гидролекс Лимитед»(Hidrolex Limited), Кіпр про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що продаж майна банкрута вчинено у порядку, визначеному комітетом кредиторів, а зміст спірного правочину не суперечить нормам цивільного законодавства, він направлений на реальне настання правових наслідків, вчинений в установленій формі та уповноваженими на те особами, а тому відсутні будь-які правові підстави до визнання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу недійсним.
Позивач, Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 жодного разу в судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи.
Як вбачається із апеляційної скарги, скаржник з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також вважає неповно з'ясованими обставини, що мають суттєве значення для справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Відповідач 1 проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, відзив на апеляційну скаргу не надав.
Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши доводи відповідача 1, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як встановлено господарським судом Запорозької області Ухвалою господарського суду Запорізької області 12.03.2009р. було порушено провадження у справі №25/76/09 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Молочанський молочноконсервний комбінат”.
Постановою господарського суду від 25.02.2010р. у справі №25/76/10 Відкрите акціонерне товариство “Молочанський молочноконсервний комбінат” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Цибулевського Андрія Володимировича.
Рішенням комітету кредиторів Відкритого акціонерного товариства “Молочанський молочноконсервний комбінат” (протокол від 03.03.2010.) визначено порядок продажу майна боржника, згідно якого продаж нерухомого майна здійснюється за прямими договорами купівлі-продажу без проведення відкритих торгів. Покупець нерухомого майна та вартість продажу визначається комітетом кредиторів. Вартість продажу нерухомого майна має становити не менше вартості, що визначена шляхом проведення незалежної експертної оцінки.
Продаж рухомого майна, транспортних засобів, спеціальної техніки, незавершеного будівництва, споруд, не пов'язаних фундаментом з землею, здійснюється ліквідатором за прямими договорами купівлі-продажу без проведення конкурсу (аукціону) не нижче за ціну, яка визначена шляхом проведення незалежної експертної оцінки. Визначення покупця та вартості продажу здійснюється ліквідатором.
Відповідно до ст. 30 Закону та рішення комітету кредиторів ліквідатором було здійснено оцінку всіх майнових активів боржника із залученням оцінювача ПП “Агентство “Оцінка і право”, яке діє на підставі сертифікату суб'єкту оціночної діяльності №9863/10. Вартість майна згідно даних оцінки становила: нерухоме майно - 815 740,00 грн., обладнання -1 374 729,00 грн.
Ліквідатором були опубліковані оголошення про продаж майна банкрута у наступних засобах масової інформації: “Голос України” №105 (5105) від 10.06.2011р.
Компанія “Hidrolex Limited” подала заявку на придбання майна банкрута, яка була розглянута комітетом кредиторів. Комітет кредиторів прийняв рішення продати компанії “Hidrolex Limited” майновий комплекс (нерухоме майно та обладнання) банкрута, а саме майно головного підприємства ВАТ “Молочанський молочноконсервний комбінат”, яке знаходиться за адресою: Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Лугова, 83, за ціною згідно звіту про незалежну оцінку проведену ПП “Агентство “Оцінка і право”.
08.09.2011р. на доручення комітету кредиторів між Відкритим акціонерним товариством “Молочанський молочноконсервний комбінат” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гидролекс Лимитед” (“Hidrolex Limited”) (покупець) було укладено відповідний договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу загальною площею 9186,7м2, розташований за адресою: м. Молочанськ, вул. Лугова, буд. 83, Токмацького району, Запорізької області, на земельній ділянці площею 32540 м2, кадастровий номер 2325210100:05:001:0088.
Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 08.09.2011р. посвідчений в.о. державного нотаріуса Токмацької районної державної нотаріальної контори -ОСОБА_7, та зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 30854899 від 04.08.2011р., про що свідчить відмітка на договорі.
Згідно п. 4 договору продаж вказаного нерухомого майна вчиняється за 815740 грн. 00 коп., що еквівалентно 101967,50 доларів США.
В обґрунтування підстав для визнання договору недійсним позивач вказує те, що ліквідатор порушив порядок оповіщання про продаж майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Додатково вказав, що оголошення опубліковане в засобах масової інформації «Голос України»№105 (5105) від 10.06.2011р. не містить повної інформації про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Також, позивач вважає, що ліквідатором було здійснено продаж майна боржника за ціною, яка є набагато меншою аніж його реальна вартість, що є результатом противоправних дій ліквідатора. Вказані дії призвели до істотного порушення прав кредиторів та продажу спірного цілісного майнового комплексу з порушенням вимог чинного законодавства України та за ціною, що є меншою, ніж його реальна вартість.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду виходить з наступного при вирішенні спору про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними - відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони.
Приписами статей 215 та 216 ЦК України встановлено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законі інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку (ст. 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ).
Порядок продажу майна банкрута передбачений статтею 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до якого після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
Відповідно до ч. 10 ст. 30 цього закону, продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.
Як вбачається із матеріалів справи, протоколом засідання комітету кредиторів від 03.03.2010р. визначено порядок продажу майна боржника, згідно якого продаж нерухомого майна здійснюється за прямими договорами купівлі-продажу без проведення відкритих торгів. Покупець нерухомого майна та вартість продажу визначається комітетом кредиторів. Вартість продажу нерухомого майна має становити не менше вартості, що визначена шляхом проведення незалежної експертної оцінки. Продаж рухомого майна, транспортних засобів, спеціальної техніки, незавершеного будівництва, споруд, не пов'язаних фундаментом з землею, здійснюється ліквідатором за прямими договорами купівлі-продажу без проведення конкурсу (аукціону) не нижче за ціну, яка визначена шляхом проведення незалежної експертної оцінки. Визначення покупця та вартості продажу здійснюється ліквідатором.
Відповідно до ст. 30 Закону та рішення комітету кредиторів ліквідатором було здійснено оцінку всіх майнових активів боржника із залученням оцінювача ПП “Агентство “Оцінка і право”, яке діє на підставі сертифікату суб'єкту оціночної діяльності №9863/10 (виданий Фондом державного майна України 10.08.2010р.)
Звіт про оцінку майна підготовлений згідно Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав»затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003р. №1440, та Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна»затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.10.2004р. №1442.
Вказаний звіт був зроблений оцінювачем майна, майнових прав та бізнесу на території України - ОСОБА_8, який діє на підставі сертифікату №НОМЕР_1 від 13.06.1998р.
Ринкова вартість майна згідно даних звіту становила: нерухоме майно - 815 740,00 грн., обладнання -1 374 729,00 грн. (з врахуванням ПДВ).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що продаж цілісного майнового комплексу за ціною 815740,00грн. був здійснений у відповідності до вимог ст. 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, до того ж протоколом засідання комітету кредиторів від 27.07.2011р. було погоджено продаж майна за ціною, яка визначена саме звітом про проведену незалежну оцінку проведену ПП «Агентство «Оцінка і право», та рішення за рішення з цього питання проголосували «за»2800 голосів комітету кредиторі одноголосно.
Посилання позивача на те, що відповідно до звіту керуючого санацією від 04.12.2009 р. вартість виробничих основних засобів та незавершеного будівництва становить 3304000,00грн., що є набагато більшою від ціни продажу, за якою було здійснено, суд не бере до уваги, оскільки на момент здійснення звіту про проведену незалежну оцінку ПП «Агентство «Оцінка і право»минуло два роки від складання звіту керуючого санацією від 04.12.2009р., що свідчить про те, що за два роки були здійснені зміни у бухгалтерському обліку ВАТ “Молочанський молочноконсервний комбінат”. До того ж, як вбачається із матеріалів справи з серпня 2008 року господарська діяльність підприємств була фактично припинена, використання обладнання основного виробництва зупинено, що також спричинило зниження вартості цілісного майнового комплексу. Крім того, суд виходить з тих обставин, що балансова вартість відрізняється від реальної ринкової вартості і за об'єктивних підстав може не відповідати тим даним, які вказуються у звіті керуючого санацією.
Суд апеляційної інстанції вважає, що на даний час звіт про незалежну оцінку ПП «Агентство «Оцінка і право», яка була проведена -04.05.2011р. є чинним, проведений уповноваженим на це суб'єктом оціночної діяльності та не визнавався недійсним. Доказів того, що ціна майна за звітом не відповідає ринковій вартості чи є меншою ніж повинна бути, заявник апеляційної скарги не надав. Позивач лише заявляє про таки обставини, проте вказані твердження не обґрунтовує жодним документом. Доказів того, що оціночна ринкова вартість майна за спірним договором є 3304000 грн. позивачем суду не представлено.
Щодо посилання скаржника на те, що порушений порядок оповіщання продажу майна банкрута, суд вказує на наступне.
Ліквідатором були опубліковані оголошення про продаж майна банкрута у наступних засобах масової інформації: “Голос України” №105 (5105) від 10.06.2011р.
Компанія “Hidrolex Limited” подала заявку на придбання майна банкрута, яка була розглянута комітетом кредиторів. Комітет кредиторів прийняв рішення продати компанії “Hidrolex Limited” майновий комплекс (нерухоме майно та обладнання) банкрута, а саме майно головного підприємства ВАТ “Молочанський молочноконсервний комбінат”, яке знаходиться за адресою: Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Лугова, 83, за ціною згідно звіту про незалежну оцінку проведену ПП “Агентство “Оцінка і право”.
Протоколом засідання кредиторів від 27.07.2011р. було вирішено, у зв'язку з відсутністю інших покупців на придбання майна банкрута ВАТ “Молочанський молочноконсервний комбінат” продати компанії “Hidrolex Limited” майнові комплекси (нерухоме майно та обладнання) банкрута.
08.09.2011. на доручення комітету кредиторів між Відкритим акціонерним товариством “Молочанський молочноконсервний комбінат” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гидролекс Лимитед” (“Hidrolex Limited”) було укладено відповідний договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.
Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких необхідне для чинності правочину. Так, за приписами частин першої-третьої, п'ятої ст. 203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Апеляційною інстанцією встановлено, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що продаж майна банкрута вчинено за ціною визначеною відповідно до законодавства, України та у встановленому законом порядку, що до повідомлення кредиторів про час та день засідання комітету, а тому відсутні правові підстави для визнання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу недійсним з заявлених позивачем підстав.
За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Враховуючи вищевикладене, через недоведеність факту порушення вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” при укладанні спірного Договору, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.
Що стосується ліквідації Відкритого акціонерного товариства «Молочанський молочноконсервний комбінат», м. Молочанськ, суд звертає увагу на те, що згідно п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ліквідація юридичної особи - сторони у справі, здійснена після прийняття судового рішення, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, не може бути підставою для застосування пункту 6 частини першої статті 80 ГПК.
Як вбачається із матеріалів справи Відкрите акціонерне товариство «Молочанський молочноконсервний комбінат»стан юридичної припинено у зв'язку з визнанням її банкрутом. Даний запис був зроблений у Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб -підприємців - 07.02.2012р., що вказує на те, що припинення юридичної особи було здійснено після винесення рішення господарським судом Запорізької області, та не є підставою для припинення провадження в силу ст. 80 ГПК України.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорозької області від 19.01.2012р. у справі №25/5009/7322/11 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Донецький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р. у справі №25/5009/7322/11 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р. у справі №25/5009/7322/11 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.О. Мартюхіна
Судді: І.В. Зубченко
О.А. Марченко
Повний текст постанови складено та підписано 06.04.2012р.
Надруковано 6 примірників: 1 -позивачу; 2 -відповідачам; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -господарському суду