донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.04.2012 р. справа №33/5009/7757/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк», м. Бердянськ
на рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2012 року
по справі №33/5009/7757/11 /суддя Мірошниченко М.В./
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк», м. Бердянськ
до відповідача: Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт»м. Бердянськ
про стягнення суми
За участю представників сторін:
від позивача -Череповський В.П. - паспорт серії НОМЕР_1 - директор ТОВ "Почерк"
від відповідача -ОСОБА_2. -за довіреністю № 6/40-юр від 10.01.2012р.
прокурора -не з»явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Почерк»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» безпідставно набутих грошових коштів в сумі 67236,44 грн. та суми 7822,45 грн. нарахованих банківських відсотків.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.02.2012 р. у частині стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 67236,44 грн. провадження у справі припинено на підставі п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у частині стягнення нарахованих банківських відсотків відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване вирішенням спору щодо стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 67236,44 грн. між цими ж сторонами по справах №28/5009/913/11 і №30/5009/4355/11 (у сукупності) та безпідставністю позовних вимог у частині стягнення банківських відсотків в сумі 7447,92 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки воно не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, висновки суду, які викладені в оскаржуваному рішенні вважає правильними, а оскаржуване рішення суду, вважає цілком правомірним.
Запорізький транспортний прокурор відзиву на апеляційну скаргу не надав, про місце проведення судового засідання сторони та Запорізький транспорний прокурор були повідомлені належним чином.
На думку представників сторін дану справу можливо розглянуто за відсутністю прокурора.
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
ТОВ «ПОЧЕРК», зареєстроване у встановленому Законом порядку і здійснює діяльність, пов'язану з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водоймів з використанням риболовних суден СЧС «ВЕРА», МРТК «ЯЛТА»та МРТК «НАДЕЖДА», які належать позивачу на праві приватної власності.
Відповідно до п.1 Положення «Про портові збори», затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000 №1544, портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором:
вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди (група А)
пасажирські судна, включаючи швидкісні судна на підводних крилах та пороми, що заходять у порти для виконання вантажопасажирських операцій, криголами, які не належать порту та не орендовані ним (група Б)
ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні),
річкові самохідні судна, включаючи судна типу "ріка-море" пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки (група В)
несамохідні судна (крім барж) (група Г)
судна, що заходять у порт вимушено, для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України (група Д)
службові та військові судна (група Д)
навчальні, навчально-виробничі судна при виконанні ними рейсів за навчальними планами навчальних закладів, на борту яких перебуває не менш як 50 курсантів, навчально-тренажерні судна (група Д)
наукові, дослідні та швидкісні судна на підводних крилах, що виконують регулярні пасажирські рейси за розкладом у каботажному плаванні (крім прогулянкових і круїзних рейсів) (група Д)
інші судна (судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна місцевого портового флоту, криголами, які належать порту та орендовані ним, спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, судна, які проходять ходові випробування, та риболовецькі судна, що заходять у порти без виконання вантажних операцій) (група Е).
Судна СЧС «Вера», МРТК «Надежда», МРТК «Ялта»плавають під Державним прапором України.
Частиною 5 п.3 Положення "Про портові збори" визначено, що тип судна та його спеціалізація визначаються судновими документами.
Приписами ст. 35 КТМ України встановлений перелік основних суднових документів, які повинно мати судно.
Свідоцтво позивача про право власності на судна СЧС «Вера», МРТК «Надежда», МРТК «Ялта», яке згідно ст. 35 Кодексу торговельного мореплавства України є одним із основних судових документів, підтверджує той факт, що вказані судна є риболовними, тому слід визнати, що судна, які належать позивачу відносяться до групи "Д" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. №1544 "Про портові збори", п.1 "Загальна частина", примітки 2 до цього пункту 1 Положення "Про портові збори".
Позивачем з 29.12.2010 р. по 04.08.2011р. здійснювалась оплата рахунків порту при заході в порт суден відповідача СЧС «ВЕРА»і МРТК «ЯЛТА».
Рахунки відповідача сплачені позивачем за наступними найменуваннями: зважування автомашин на автовазі -1 671 грн. 94 коп., в»їзд спеціалізованого автотранспорту для бункеровки суден дизпаливом - 1 758 грн. 63 коп використання причалів і території порту при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт силами та засобами судновласника - 30 678 грн.61 коп., відшвартовка суден СЧС «Вера», «Ялта», перешвартовка СЧС «Вера»буксирами порту - 9 424 грн.96 коп., стоянка суден «Вера», МРТК «Ялта»- 461 грн. 41 коп., заїзд автомашин на територію порту - 3 324 коп., оформлення приходу/відходу суден СЧС «Вера», МРТК «Ялта»- 6 758 грн. 12 коп., витрати порту на перешвартовку теплоходу «Грейс»- 6 354 грн. 71 коп., тарування автомашин на автовазі - 1 671 грн. 93 коп., адміністративний збір - 511 грн. 39 коп., канальний збір - 2 946 грн. 79 коп., корабельний збір - 602 грн.43 коп., санітарний збір - 823 грн. 04 коп.
Факти здійснення ТОВ «ПОЧЕРК»з 29.12.2010 року по 04.08.2011 року включно платежів на загальну суму 67 236 грн. 44 коп. підтверджуються наданими позивачем до матеріалів справи платіжними дорученнями.
Згідно з ст.73 Кодексу торгівельного мореплавства України (надалі КТМ України) морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден ... на відведених порту території І акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належить порту. На території порту можуть діяти підприємства та організації всіх форм власності, метою і видом діяльності є обслуговування суден...у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Морський порт не має права перешкоджати діяльності цих підприємств і організації на території порту, а також втручатися і їх господарську діяльність, за винятком випадків, передбачених законодавством України, установчими документами цих підприємств і організації.
Сторонами не надано доказів укладення відповідного договору, якій би врегулював взаємовідносини між сторонами.
Відповідно до Положення про портові збори, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1544 від 12.10.2000р., судна, які належать позивачу не займаються перевезенням вантажів і згідно з приписами діючого законодавства відносяться до суден категорії «Д», які відповідно до п.13, 20, 33 примітки 1 до п.36 Положення «Про портові збори»звільняються від сплати корабельного збору, канального збору, адміністративного та санітарного збору.
Таким чином, портом безпідставно нарахований корабельний, канальний, адміністративний та санітарний збір при заході суден позивача у порт.
Вартість інших сплачених позивачем послуг сторонами не узгоджувалась, сторонами доказів узгодження вартості додаткових послуг не надано, і як правильно встановлено господарським судом, інші послуги не замовлялись позивачем.
Відповідачем відповідними документами не доведено на підставі якої норми закону позивач зобов'язаний здійснити оплату зазначених вище послуг лише за його рахунками.
При наявності даних обставин, у відповідача не виникло правових підстав для стягнення вартості послуг, а у позивача не виникло зобов'язання для здійснення оплати виставлених портом рахунків.
За приписами ч.ч.1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Висновок місцевого господарського суду про необхідність припинення провадження у справі у частині стягненя безпідставно набутих грошових коштів в сумі 67236,44 грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України судова колегія вважає помилковим.
Згідно п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Предмет позову -це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права. У спірному випадку спосіб захисту права є повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів).
Підстава позову - це фактичні обставини з посиланням на конкретну норму матеріального права, на яких грунтується вимога позивача.
З матеріалів справи слідує, що рішенням господарського суду Запорізької області від 26.04.2011 року по справі №28/5009/913/11, яке було залишено в силі постановою Донецького господарського суду від 19.07.2011 року, позов було задоволено і стягнуто з ДП «Бердянський морський торговельний порт»на користь ТОВ «Почерк»суму 32914,83 грн. матеріальної шкоди на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Постановою Вищого господарського суду від 05.10.2011 року у справі № 28/5009/913/11 постанова суду апеляційної інстанції від 19.07.201 р. та рішення господарського суду у справі №28/5009/913/11 були скасовані та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову. (Т.7 а.с. 6-33).
У даній постанові Вищий господарський суд зазначив, що попередніми судовими інстанціями обставини справи встановлені повно і правильно, але судами порушено норми матеріального права.
Також, суд касаційної інстанції зазначає, що стягувана сума за своєю правовою природою не несе за собою компенсацію, про яку зазначено у судових рішеннях, отримані без правових підстав кошти мають іншу правову природу походження ніж сума, яка підлягала б компенсації за наслідками відшкодування майнової шкоди, що також вбачається з приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1). Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2).
27.07.2011 року ТОВ «Почерк»до господарського суду Запорізької області була подана позовна заява за вихідним №376 від 27.07.2011 року (з урахуванням заяви про зміну підстав позову та про збільшення розміру позовних вимог за вихідним №441 від 07.09.2011 року і про зміну підстав позову за вихідним №500 від 17.10.2011 року) до ДП «Бердянський морський торговельний порт»про стягнення суми 34 747 грн. 89 коп. матеріальної шкоди, завданої незаконним отриманням грошових коштів відповідачем, за якою судом було порушено провадження у справі №30/5009/4355/11.
У якості норми матеріального права для стягнення грошових коштів позивач посилався на ст. 1166 Цивільного кодексу України.
17.10.2011 року ТОВ «Почерк»у судовому засіданні була подана заява про відмову від позову та припинення провадження у справі з посиланням на те що відмова пов»язана з невірним обгрунтуванням позивачем підстави позову -ст. 1166 Цивільного кодексу України і вказівкою на те, що позов буде подано з обгрунтуванням ст. 1212 Цивільного кодексу України.
17.10.2011 року господарський судом Запорізької області винесена ухвала про прийняття відмови від позову і про припинення провадження у справі №30/5009/4355/11 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (т.7, а.с. 46-72).
Тобто, по справі №30/5009/4355/11 спір по суті не вирішувався, що судом взагалі не взято до уваги.
Враховуючи зазначене, відсутні підстави для припинення провадження по справі, оскільки їх перелік в ст. 80 Госпордарського процесуального кодексу є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню, а рішення суду про вирішення спору між тими ж стронами з того ж предмету та підстави позову відсутнє. Судовою колегіє не прийняті до уваги заперчення відповідача, про такіж самі документи, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, які у справі №28/5009/913/11, оскільки це є тільки доказами по справі і не відносяться ані до предмету, ані до до підстави позову, тому позовні вимоги у частині стягення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 67236,44 грн. є доведеними, та такими, що підлягають задоволенню у цій частині.
Стосовно позовних вимог у частині стягнення нарахованого банківського відсотку в сумі 7447, 92 грн. за період з 06.04.2011 р. по 05.12.2011 р. судова колегія вважає, що у цій частині позовні вимоги є безпідставними та такими, що заявлені передчасно.
Згідно ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 5 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Статтею 1 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.
У відповідності до норми ст. 382 Кодексу торговельного мореплавства України, у разі відшкодування вимог, що випливають з передбачених цим Кодексом відносин, на сплачувану суму нараховуються відсотки у розмірі середньої ставки банківського проценту, що існує в місці знаходження кредитора. Відсотки нараховуються з дня заявлення письмової вимоги про оплату відповідної суми по день сплати. Правила цієї статті не застосовуються до вимог про плату за простій суден і премії за дострокове навантаження і вивантаження вантажів, про збитки, заподіяні у зв'язку з неподачею або несвоєчасною подачею судна, непред'явленням чи несвоєчасним пред'явленням вантажів, а також про збитки, що відшкодовуються у порядку розподілу загальної аварії.
Судова колегія вважає, що підставою нарахування банківських процентів, про які йдеться у наведеній ст. 382 Кодексу торговельного мореплавства України, за наявності відповідної письмової вимоги позивача, є наявність встановленого факту обов»язку відповідача відшкодувати безпідставно отримані кошти у відповідному судовому рішенні, яке набрало законної сили.
У даному випадку підстави для нарахування банківських відсотків в сумі 7447,08 грн. відсутні, а тому у цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають, тому висновок суду першої інстанції в цій частині є вірним та таким, що підлягає залишенню без змін.
З урахуванням наведеного оскаржуване рішення суду підлягає частковому скасуванню.
Судові витрати за позовом та за апеляційною скаргою покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-
1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк», м. Бердянськ на рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2012 року по справі №33/5009/7757/11 -задовольнити частково.
2) Рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2012 року по справі №33/5009/7757/11 -скасувати частково.
3) Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк»до Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт»- задовольнити частково.
4) Стягнути з Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт»(71112, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Максима Горького, б. 13/7, розрахунковий рахунок №26005560 у філії Бердянського відділення №3129 ВАТ «Дердавний ощадний банк України») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк»(71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Кабельщиків, б. №138-А, розрахунковий рахунок №26003208534099 у Бердянському відділенні ЗРУ КБ «ПриватБанк») безпідставно набуте майно -грошові кошти у сумі 67 236 грн. 44 коп.
5) В частині відмови у стягненні з Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт»банківських процентів в сумі 7447,92 грн. рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2012 року по справі №33/5009/7757/11 -залишити без змін.
6) Стягнути з Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт»(71112, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Максима Горького, б. 13/7, розрахунковий рахунок №26005560 у філії Бердянського відділення №3129 ВАТ «Дердавний ощадний банк України») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк»(71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Кабельщиків, б. №138-А, розрахунковий рахунок №26003208534099 у Бердянському відділенні ЗРУ КБ «ПриватБанк») судовий збір за подання позову в розмірі 1351 грн. 47 коп.
7) Стягнути Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт»(71112, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Максима Горького, б. 13/7, розрахунковий рахунок №26005560 у філії Бердянського відділення №3129 ВАТ «Дердавний ощадний банк України») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк» (71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Кабельщиків, б. №138-А, розрахунковий рахунок №26003208534099 у Бердянському відділенні ЗРУ КБ «ПриватБанк») судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 672, 50 грн.
8) Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова
Надруковано: 6 прим.
1-позивачу, 2-відповідачу
3 Прокурору
4-у справу
5-ГСЛО,
6-ДАГС