10.04.2012 Справа № 2605/5446/12
Ун.№2605/5446/12
Пр.№2-А/2605/331/12
10 квітня 2012 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, перерахунок пенсії, -
21.03.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання вчинити дії, перерахунок пенсії, посилаючись на наступне.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовуває тим, що він є працюючим пенсіонером, отримує пенсію за віком. Позивач в квітні 2010 року звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії. На думку позивача, перерахунок пенсії було здійснено відповідачем з порушенням вимог закону, а саме - із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, а не за 2009 рік як передбачено ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV (надалі -Закон №1058-IV). Позивач вважає, що такий перерахунок пенсії порушує його права, тому просить суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо застосування під час перерахунку пенсії у 2010 році показника середнього заробітку за 2007 рік протиправними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити йому перерахунок та виплату пенсії за віком з 21.09.2011 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2009 рік.
Суд, керуючись вимогами ч.2 ст.183-2 КАС України, ухвалив розглянути справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних в справі доказів.
Відповідач письмових заперечень проти позову у строк, визначений ч.3 ст.183-2 КАС України, суду не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Судом встановлено, що 07.04.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-IV. Відповідачем здійснено перерахунок пенсії по стажу. При перерахунку пенсії позивачеві був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік (1197,91 грн.), з чим не погоджується позивач.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється ст.42 Закону №1058-IV, ч.4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених п.п. “б” п.п.10 п.35 Розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058-IV доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону.
Тобто правила ч.1 ст.40 Закону №1058-IV при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Ч.1 ст.40 Закону №1058-IV передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року.
Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Суд зазначає, що правове розуміння понять “середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України” та “показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії” є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим
Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.
Такими законами є Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року №1788-12 (надалі -Закон №1788-12) та Закон №1058-IV.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленого в ст.9 КАС України, приписи постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008 року №530 не можуть застосовуватись до спірних відносин.
Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений ст.69 Закону №1788-12, відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до ст.ст.64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.
З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні відсутні.
Суд вважає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, однак це не тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, з тією відмінністю, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми -коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отож підстави для задоволення позову відсутні.
Зважаючи на вищенаведене, відповідно ст.92 Конституції України, ст.ст.40, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, та керуючись, ст.ст.2, 17, 69, 71, 99, 158, 159, 160, 162, 163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, перерахунок пенсії відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд м.Києва.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: А.М.Майбоженко