04.04.2012 року Справа № 1/5005/13284/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача),
суддів: Логвиненка А.О., Чус О.В.
секретар судового засідання Ревкова Г.О.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 04.01.12р.
від відповідача: ОСОБА_2., представник, довіреність б/н від 23.23.11р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2011р. у справі № 1/5005/13284/2011
за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз»м.Дніпропетровськ
про стягнення 397 753,99 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Рудь І.А.) від 08.12.2011р. в позові відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами, тому задоволенню не підлягають.
Не погодившись з рішенням, Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2011р., прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що відповідачем не доведено факт зволікання Державного управління охорони навколишнього природного середовища у наданні нового дозволу. В період з 01.10.2010р. по 31.03.11р. норматив забору води складав 0м.куб, тому твердження суду, що відповідачем в цей період не перевищено норматив є хибним. Крім того, дії Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області при проведенні перевірки та нарахуванні збитків не оскаржувались.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз» у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.12р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 14.03.12р. о 12:00год.
Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 14.03.2012р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого Стрелець Т.Г.(доповідач), Головко В.Г., Чус О.В.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 14.03.12р. розгляд справи відкладено до 28.03.12р.
Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 28.03.2012р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого Стрелець Т.Г.(доповідач), Головко В.Г., Логвиненко А.О.
28.03.12р. в судовому засіданні оголошено перерву до 04.04.2012р.
Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 04.04.2012р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого Стрелець Т.Г.(доповідач), Логвиненко А.О., Чус О.В.
В судовому засіданні 04.04.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача і пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення має бути скасоване, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що з 20.04.11р. по 04.05.2011р. позивачем на підставі листа відповідача № 1044 від 13.04.2011р., наказу № 459-П від 20.04.2011р. та направлення на проведення позапланової перевірки № 4-2782-14-3 від 20.04.2011р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України перед отриманням дозволу на спеціальне водокористування ТОВ “Енерговодхоз”, про що складено відповідний акт.
Перевіркою встановлено, що дозвіл на спеціальне водокористування від 01.01.2008р. №01782, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області закінчив свою дію 01.10.2010р.
Згідно з довідкою відповідача від 27.04.2011р., в період з жовтня по грудень 2010р. та січень - березень 2011р. підприємством забрано води з підземних горизонтів без дозволу на спеціальне водокористування, в обсязі 19910 м3 та 18300 м3 відповідно.
За розрахунком розміру збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів з підземних горизонтів без дозволу на спеціальне водокористування, виконаним згідно із Методикою розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389, сума збитків складає 397 753грн. 99 коп.
Згідно з п.9 ст.44 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування -це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Статтею 49 цього Кодексу встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Згідно зі ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування
Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 55 Водного кодексу України, право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі закінчення строку спеціального водокористування.
Відповідно до ст. 56 Водного кодексу України припинення права спеціального водокористування в разі закінчення строку спеціального водокористування здійснюється за рішенням органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, зокрема, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Згідно зі ст.111 вищезазначеного Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.
Згідно з ч. 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389 затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Розмір заподіяних збитків обчислений відповідно до наведеної Методики.
За таких обставин, судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає доводи суду першої інстанції щодо громіздкої процедури отримання дозволу та небажання відповідача позбавити водопостачання мешканців та підприємств с.Партизанське, що призвело до порушення відповідачем законодавства, необгрунтованими, виходячи з наступного.
Обов'язок отримання дозволу на спеціальне водокористування та, відповідно, відповідальність в разі недотримання правил водокористування, покладено на водокористувачів.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Забір води відповідач здійснював на підставі дозволу на спеціальне водокористування, виданим Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області 01.10.2008 року № 01782, термін дії якого скінчився 01.10.2010р.
Листом № 170 від 25.08.2010 р. позивач звернувся до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області з проханням продовжити термін дій вказаного дозволу на спеціальне водокористування, надавши клопотання про узгодження умов спец водокористування, на що відповідача було повідомлено, що термін дії спеціального дозволу на водокористування вже не підлягає продовженню, а необхідно отримувати новий дозвіл.
Протиправність чи незаконність дій Державного Управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області або його посадових осіб щодо зволікання у видачі нового дозволу чи відмови у його видачі має підтверджуватися судовим рішенням про спонукання зазначеного органу у видачі дозволу на спеціальне водокористування.
Отже, вищезазначені обставини не звільняють відповідача від виконання вимог ст.ст 44, 49 Водного кодексу України щодо одержання дозволу на спецводокористування.
Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення. Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду має бути скасоване, має бути винесене нове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 101-104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2011р. у справі № 1/5005/13284/2011 - задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2011р. у справі № 1/5005/13284/2011 - скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз»м.Дніпропетровськ (р/р 260063012019 в Лівобережному від «Ощадбанку»МФО 306340 код банка 04841386) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (найменування установи банку: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО банку 805012, код ЄДРПОУ 23928791 кбкд 24062100, розрахунковий рахунок 33118331700002) 397 753грн. 99 коп. збитків.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговодхоз»м.Дніпропетровськ до державного бюджету судові витрати за розгляд позовної заяви 3977,54 грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, за розгляд апеляційної скарги 3977,54грн.
Видати накази.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Т.Г. Стрелець
СуддяА.О.Логвиненко
Суддя О.В.Чус
Постанову виготовлено в повному обсязі 09.04.12р.