05.04.2012 року Справа № 23/5005/12732/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І.-доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №2220 від 27.07.11р.;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №888 від 24.10.11р.;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2011р. у справі № 23/5005/12732/2011
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Дніпропетровськ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Дніпропетровськ
про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 04.12.2010р. та стягнення 13980 грн. 67 коп., -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якому просила розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 1, укладений 04.12.2010р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість у загальному розмірі 13 980 грн. 67 коп. (12 820 грн. - основний борг, 349 грн. 79 коп. -інфляційні, 137 грн. 13 коп. -3% річних, 673 грн. 75 коп. -пеня); стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 460 грн. 80 коп.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідачем систематично порушуються умови договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 04.12.2010р. щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2011р. у справі № 23/5005/12732/2011 (суддя -Бєлік В.Г.) позов в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1, укладеного 04.12.2010р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, залишено без розгляду; в решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та на порушення норм матеріального, процесуального права.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. у справі № 23/5005/12732/2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) за заявою позивача був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 04.12.2010р., за умовами якого Орендодавець (позивач у справі) надає Орендарю (відповідач у справі): а) складське приміщення -60 кв.м.; в) виробниче приміщення -128 кв.м; г) побутові приміщення -10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 238Д, для використання в цілях, визначених статутом або іншими реєстраційними документами орендаря (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору, загальна орендована площа складає -198 кв.м.
Строк оренди встановлюється: з 1 січня 2011р. по 31 грудня 2011р.
Відповідно до п. 1.4. договору, за орендоване приміщення Орендар сплачує договірну ціну із розрахунку 15,00 грн. за 1 кв.м. з моменту одержання доступу в орендоване приміщення. При підписанні договору орендна плата вноситься з січня 2010р. із розрахунку 2 970 грн. в місяць. Оплата здійснюється поквартально до 20 числа першого місяця кварталу.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати) майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець (орендодавець) передає (наймачу (орендареві) майно у користування за плату на певний строк.
Позивач стверджує, що у встановлений договором термін відповідач договірні зобов'язання в частині сплати орендної плати не виконав. Заборгованість відповідача з орендної плати за спірним договором станом на 20.07.2011р. визначена позивачем у розмірі 12 820 грн.
Крім того, статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до п. 6.1. договору в разі невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених Договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні збитки.
Позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 349 грн. 79 коп.. та 3% річних у розмірі 137 грн. 13 коп.
Окрім того, згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно п. 6.2 договору у випадку прострочення орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення, але не більше суми, встановленої діючим законодавством.
За розрахунком позивача пеня складає 673 грн. 75 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Посилання позивача на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.05.11р., як на доказ фактичного знаходження відповідача в спірних приміщеннях за фактом не допуску її, як власника, на територію виробничої бази, що є її власністю, не є таким доказом.
Оскільки, вказана постанова містить посилання на пояснення ОСОБА_3, відповідно до яких остання, будучи власником виробничої бази, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 238-Д, передала її в оренду ТОВ "АДК", і саме з боку посадових осіб цього підприємства мали місце дії, що стали причиною звернення ОСОБА_3 до правоохоронних органів. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена також у відношенні посадових осіб ТОВ "АДК".
Не можуть бути прийняті в якості доказів фактичного знаходження відповідача в спірних приміщеннях і копія листа Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 07.06.2011р. та копія Акту перевірки щодо законності проведення будівельних робіт на об'єкті розташованому за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Берегова, 238-Д, оскільки перелік і опис приміщень наведений в Акті перевірки не відповідає переліку і опису приміщень вказаних в копії договору оренди від 04.12.2011р.
Позивачем, в обґрунтування заявлених вимог, в судовому засіданні на вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду було надано оригінал спірного договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 04.12.2010р., який не було подано позивачем до суду першої інстанції.
Разом з тим, факт наявності договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 04.12.2010р. не є доказом передачі спірного майна в оренду.
Отже, належних та допустимих доказів передачі спірного майна в оренду відповідачу (акт приймання - передачі майна, або інший документ, який би підтверджував момент передачі спірного майна в оренду та його стан на час такої передачі) позивач не надав.
Крім того, не можуть бути прийняті до уваги суду посилання позивача на банківську виписку від 03.02.2011р., як на підтвердження оплати відповідачем орендної плати за січень 2011 року за договором оренди нежитлового приміщення №1 від 04.12.2010р., оскільки дана банківська виписка підтверджує здійснення відповідачем оплати за оренду за січень 2011 року за договором оренди нежитлового приміщення №2 від 04.12.2010р. (а.с. 15).
Окрім того, відповідно до п. 2.1 договору орендодавець в 1-денний строк після підписання договору повинен надати складські, виробничі, санітарно-битові приміщення орендатору за актом приймання - передачі, в якому вказується технічний стан приміщень. Однак, даний акт не було надано позивачем як до суду першої інстанції, так і апеляційної інстанції.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у загальному розмірі 13 980 грн. 67 коп., яка складається з сум: 12 820 грн. - основного боргу, 349 грн. 79 коп. -інфляційних, 137 грн. 13 коп. -3% річних, 673 грн. 75 коп.- пені є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Крім того, позивач у позовній заяві просив розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 1, укладений 04.12.2010р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_4.
Загальні підстави зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, та в інших випадках встановлених договором або законом.
Судом першої інстанції було зобов'язано позивача надати в судове засідання оригінал спірного договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 04.12.2010р., оскільки відповідач посилався на те, що з його боку не підписувались будь-які договори оренди з позивачем, тому йому взагалі невідомо про існування спірного договору.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явиться на виклик у засідання господарського суду, і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що позивач, на вимогу суду першої інстанції, не надав оригінал договору оренди, який був визнаний судом необхідним для вирішення спору по суті, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1, укладений 04.12.2010р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою- ідприємцем ОСОБА_4 без розгляду.
Щодо заявленого позивачем клопотання про призначення судової експертизи, суд апеляційної інстанції не вбачає необхідності в призначенні і проведенні судової експертизи, оскільки наявні в матеріалах справи документи дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2011р. у справі № 23/5005/12732/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко