09.04.2012 Справа № 2-1014/12
№2-1014/2012 р.
«02»квітня 2012 року Оболонський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді - Майбоженко А.М.
при секретарі - Воіновій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Закрите акціонерне товариство «Українська інноваційно-страхова компанія «Інвестсервіс»про відшкодування шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на наступне.
23.12.2010 року по вул.Л.Гавро в м.Києві внаслідок порушення Правил дорожнього руху відповідачем ОСОБА_2 сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Мітсубісі»д.н.з.НОМЕР_1, який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1
Відповідно до постанови Оболонського районного суду м.Києва від 27.01.2011 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.
Згідно звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку №1130 від 05.10.2011 р., сума збитків завданих позивачу становить 5 545,88 грн. Окрім того, позивачем було витрачено 400,00 грн. на експертні послуги.
Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких зазнав позивач у зв'язку із пошкодженням його майна. Протягом тривалого часу у зв'язку із пошкодженням автомобіля мені довелося самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля, через що він тривалий час не міг вночі спокійно спати. І до того «суворий»сімейний бюджет довелося спрямувати на ремонт пошкодженого в результаті ДТП автомобіля. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого він почав нервувати, крім того, це був його перший і улюблений автомобіль. Від такого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім нього, ще й члени його родини. Тривалий час після ДТП довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Довелося відкласти всі справи, що потребували пересування автотранспортом, що спричинило проблеми з роботою.
Просив стягнути з відповідача 5 945,88 грн. матеріальної шкоди, 10 000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивачем було зменшено позовні вимоги в частині відшкодування завданої моральної шкоди до 1 000 грн.
09.02.2012 року в судовому засіданні було залучено до участі у справі в якості третьої особи ЗАТ «СК «Інвестсервіс».
У судовому засіданні позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Пояснив також суду, що після ДТП йому було повідомлено відповідачем про те, що його цивільно-правова відповідальність застрахована в ЗАТ СК «Інвестсервіс», однак позивач не зміг отримати страхове відшкодування, оскільки відповідачем не було надано для цього повного пакету документів. В даний час страхова компанія за юридичною адресою відсутня, отримати страхове відшкодування на даній стадії він не в змозі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що його цивільно-правова відповідальність застрахована в ЗАТ СК «Інвестсервіс», яка має виплатити страхове відшкодування позивачу.
Представник третьої особи ЗАТ СК «Інвест сервіс»в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою місцезнаходження, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, причини неявки суду не відомі. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.12.2010 року по вул.Л.Гавро в м.Києві внаслідок порушення Правил дорожнього руху відповідачем ОСОБА_2 сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Мітсубісі»д.н.з.НОМЕР_1, який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1
Відповідно до постанови Оболонського районного суду м.Києва від 27.01.2011 року винним у вчиненні даної ДТП визнано ОСОБА_2 Згідно вказаної постанови ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 23.12.2010 року о 13-00 год., він керуючи автомобілем „Субару”, д.н.з. НОМЕР_2 в м.Києві на вул.Л.Гавро, 11-А, під час руху заднім ходом недотримав безпеки руху і скоїв наїзд на стоячий автомобіль «Мітсубісі»д.н.з. НОМЕР_1, чим завдав механічні пошкодження (а.с.3).
Згідно ст.61 ч.4 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Правовідносини по відшкодуванню шкоди, завданої позивачу, регулюються нормами ЦК України, Законів України «Про страхування», «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
За п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 року №6 (із змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Більше того відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 року № 6 (із змінами та доповненнями) при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого.
Оцінивши зібрані по справі і досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що ДТП сталося з вини відповідача, підстав для звільнення від обов'язку по відшкодуванню заподіяної джерелом підвищеної небезпеки шкоди, зокрема умислу з боку потерпілого, суд не вбачає.
В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Мітсубісі»д.н.з. НОМЕР_1, що належить позивачу.
Розмір матеріального збитку, заподіяного позивачу, відповідно до Звіту №1130 від 05.10.2011 року про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, складає 5 545,88 грн.
Відповідно до акту №ОУ-0000211 від 06.10.2011 р. загальна вартість проведення робіт, послуг (експертні послуги) складає 400,00 грн. (а.с.6).
В судовому засіданні встановлено, що завдані збитки позивачеві в добровільному порядку відшкодовані не були.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП, застрахована в ЗАТ «СК «Інвестсервіс», що підтверджується Полісом №ВЕ/2953967 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів, а саме автомобіля марки «Субару»д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.46). вказаним договором встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну у розмірі 25 500 грн., франшиза складає 510 грн.
Згідно ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно ст.9 цього ж Закону, а сам: п.9.1. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. П. 9.2. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.
Згідно ст. 12 цього ж Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно ст.22 цього ж Закону, п. 22.1. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст.29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно ст.37 Закону, п.37.5, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Таким чином, враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована ЗАТ СК «Інвестсервіс», відшкодування майнової шкоди, що завдана позивачу має бути здійснена в межах ліміту, визначеного умовами договору, тобто в межах суми 25 500 грн. майнова шкода, розмір якої заявлено позивачем вказану суму не перевищує, а тому підстав для стягнення всієї суми завданої майнової шкоди з відповідача, суд не вбачає.
Разом з тим, на відповідача ОСОБА_2 має бути покладено відшкодування розміру франшизи, визначеної договором у сумі 510 грн., оскільки вказана сума ні за яких умов не може бути стягнута з страхової компанії.
Позовних вимог до страхової компанії позивачем не заявлено, а тому вирішенню в даному провадженні спір між позивачем та страховою компанією не підлягає.
Таким чином, суд вважає правильним задовольнити позовні вимоги в частині відшкодування завданої майнової шкоди частково, стягнувши з відповідача 510 грн. в рахунок її відшкодування.
Як вбачається зі змісту ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичний чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадку, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Вирішуючи питання про відшкодування завданої моральної шкоди, враховуючи вимоги ст.1167 ЦК України, принципи розумності та справедливості, те, що позивач зазнав душевних страждань, пов'язаних з пошкодженням належного йому майна, суд вважає, що позивачу завдано моральної шкоди на загальну суму 1 000 гривень, яка підлягає відшкодуванню відповідачем. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті судові витрати, понесені ним при поданні позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, Законами України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про страхування», ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 510 (п'ятсот десять) грн. завданої майнової шкоди, 1 000 (одна тисяча) гривень завданої моральної шкоди, а також 282 (двісті вісімдесят дві) гривень 30 копійок судових витрат, стягнувши всього 1 792 (одна тисяча сімсот дев'яносто дві) гривень 30 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А.М.Майбоженко