04 квітня 2012 року Оболонський районний суд міста Києва
в складі головуючого-судді Ліщука Т.О.
при секретарі Білокриницькій Ю.В.
з участю прокурора Гриненко О.О.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Шостка, Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого без місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, судимого:
- 14 лютого 2005 року Шосткінським міськрайонним судом Сумської області за ч.3 ст. 185 КК України, на підставі ч.4 ст.70, ст.104 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки;
- 19 червня 2006 року Шосткінським міськрайонним судом Сумської області за ч.2 ст.186 КК України на підставі с.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.121 КК України, -
14 січня 2012 року, близько 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_2, повторно, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи біля будинку №15, по проспекту Оболонському, в місті Києві, діючи спільно та узгоджено, розподіливши між собою ролі, з корисливих мотивів, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, підійшли до ОСОБА_3, збили його з ніг та разом нанесли йому декількох ударів ногами по голові та тілу, після чого особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, відкрито викрала в останнього гроші в сумі 170 гривень та мобільний телефон марки «Нокіа 1202-2», вартістю 110 гривень. Після чого, ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з місця вчинення злочину зникли та викраденим розпорядилися на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 280 гривень.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №272 від 16.01.2012 року потерпілому ОСОБА_4 14.01.2012 року спричинені тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя і відносяться до легких тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Крім того, 14 січня 2012 року, близько 05 години 00 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля станції КП метро «Мінська», по проспекту Оболонському, 26, в місті Києві, під час конфлікту з ОСОБА_5, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, що виразились у словесному конфлікті, з метою спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи свої дії та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс йому один удар ножем, який дістав з кишені, в область грудної клітини з права. Внаслідок таких дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_6 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження (за критерієм небезпеки для життя) у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з права, згідно висновку судово-медичної експертизи №181/Е від 15.02.2012 року.
Допитаний в судовому засіданні, в якості підсудного, ОСОБА_2, свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.121 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини зазначені вище, доповнивши, що протягом дня вживав різні алкогольні напої з наглядно знайомою йому особою, після чого вчинив злочин. При цьому, коли наносив удар ОСОБА_6 ножем в груди розумів та повністю усвідомлював, що це призведе до тяжких тілесних ушкоджень. У вчиненому кається, просить суворо не карати, обіцяючи більш злочинів не вчиняти. При цьому він також просить врахувати його щире каяття та вибачення перед потерпілими.
Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина, у вчиненні інкримінованих йому злочинів, повністю підтверджується та доведена зібраними по кримінальній справі доказами, дослідження яких, відповідно до ч.3 ст.299, ст.301-1 КПК України за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним та обмежено, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_2 у судовому засіданні доведена повністю.
Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудного і тільки в межах пред'явленого йому обвинувачення.
Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Пом'якшуючою обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнає те, що підсудний ОСОБА_2 щиро розкаявся.
Обтяжуючою обставиною, згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Суд вважає за необхідне виключити як обтяжуючу покарання ОСОБА_7 обставину «вчинення злочину особою повторно», оскільки ОСОБА_2, який має судимість за умисні злочини, знову вчинив спільний з ними за суб'єктом посягання злочин, у зв'язку з чим у нього наявна повторність, яка входить до кваліфікуючої ознаки інкримінованого йому злочину «повторність». А у відповідності до ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини Кримінального Кодексу, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Крім того, при обранні виду та міри покарання підсудному, суд враховує його відношення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, що раніше він неодноразово притягувався кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів проти власності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, не працює, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, характеризується формально позитивно, відсутність претензій з боку потерпілих і вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі не в максимальних межах санкцій інкримінованих йому статей, оскільки його виправлення та перевиховання доцільно в умовах поміщення до кримінально-виконавчої установи, і є неможливим без ізоляції від суспільства, та не знаходить підстав для застосування відносно нього ст.ст. 69, 75 КК України.
Цивільні позови по справі не заявлено.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України , суд -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 років позбавлення волі;
- за ч.1 ст.121 КК України у виді 6 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_2 за їх сукупністю у виді 6 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 14.01.2012 року.
Запобіжний захід ОСОБА_2 - тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Речовий докази: мобільний телефон марки «Нокіа»- повернути його законному володільцю ОСОБА_3; розкладний ніж, пачку сигарет «Мальборо», сорочку сірого кольору - знищити, портмоне чорного кольору, 40 гривень, 10 рублів (російських) -повернути його законному володільцю ОСОБА_2 (а.с.109;112;115, т. 1).
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва, а засудженим, який перебуває під вартою -в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Суддя: підпис Т.О.Ліщук
06.04.2012 Справа № 1-429/12