15.03.2012 Справа № 2-1602/12
Справа №2-1602/2012 р.
Іменем України
03 березня 2012 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого-судді Римара Є.П.,
при секретарі Лозівській Н.О.,
за участі: представника позивача ОСОБА_3 -ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності, -
У січні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності, у якому зазначив, що 10 жовтня 2007 р. він, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уклали договір позики на суму 100 000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 10.10.2009 р., на день подання позову за курсом НБУ еквівалентно 798 000 грн.
У визначений умовами договору строк ОСОБА_5 кошти не повернув.
04 вересня 2007 рік між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було розірвано шлюб, після чого ОСОБА_5 було присвоєно прізвище ОСОБА_5.
Позивач звертався до ОСОБА_5 з вимогою погасити борг, однак борг так і не було погашено. Відповідач необхідної суми грошових коштів не має,
Позивач вважає, що у нього виникло право на звернення до суду з вимогою визнання за ним права власності на майно відповідача, як особи, що заборгувала йому вказані кошти.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позивачем позов у повному обсязі з підстав, зазначених у ньому. Просив суд його задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, для участі в черговому судовому засіданні не прибув, надав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, згідно с законом.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі -продажу квартири від 13.08.2004 року, ОСОБА_5 придбано чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а/с 8).
Зазначена обставина не оспорюється сторонами по справі.
Вказана квартира зареєстрована КП МБТІ м. Києва, про що в реєстраційну книгу № д-1580-10 зроблено запис за № 1059 від 21.08.2004 р. (а/с 8).
У відповідності до свідоцтва «Про розірвання шлюбу»серії БК № 050910, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського РУЮ м. Києва, реєстраційний запис №63, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розірвано, після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_8 присвоєно прізвище ОСОБА_5 (а/с 6).
10 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 (а.с.8) та ОСОБА_5 укладено договір позики про те, що ОСОБА_3, як позикодавець з одного боку передав, а ОСОБА_5, що проживає за адресою: кв. АДРЕСА_1, як боржник з другого боку, прийняв в тимчасове користування (позику) грошову суму в розмірі 100 000 (сто тисяч) доларів США до 10 жовтня 2009 р. Сторони домовились, що Позика забезпечується всім майном боржника, на яке, згідно законодавства України може бути звернуто стягнення (а/с 5).
За своїм юридичним змістом договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до вимог ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Форма окремих видів договорів купівлі-продажу визначена статтю 657 ЦК України, та встановлює, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Зазначені вимоги Закону є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.
Відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Представник позивача суду пояснив, що нотаріально-посвідченої угоди між Позивачем та Відповідачем щодо купівлі -продажу чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 не укладалося.
Сукупність зібраних судом доказів свідчить про те, що в установле ному порядку договір купівлі-продажу чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 між її власником ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не укладався.
Доводи позивача про те, що підставою набуття права власності на квартиру є Договір позики від 10 жовтня 2007 року є безпідставним, оскільки суперечить вищезазначеним вимогам закону.
За таких обставин суд приходить до висновку, що правових підстав для задоволення позову про визнання за Позивачем права власності на чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 206, 208, 209, 334, 655, 657, 1047 ЦК України, ст.ст.10, 57, 60, 208, 209, 212, 213, 215, 218, ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 - відмовити.
Судові витрати в розмірі 3 219 грн. стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Римар Є.П.