Справа 2-а-181/12
Іменем України
07 березня 2012 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва:
головуючого-судді Римара Є.П.,
при секретарі Лозівській Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною, -
У січні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі -Управління ПСЗН), в якому зазначила, що з грудня 2008 року вона перебувала у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, а з лютого 2009 року у відпустці по догляду за дитиною -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку.
З травня 2009 року по листопад 2011 р. їй нарахована та виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн., у квітні 2009 р. -73,67 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абзацу третього ч. 2 ст. 56 і п. 14 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими визначався розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України такі нормативно-правові акти втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність Конституційним Судом України.
Таким чином, на час нарахування їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діяли норми ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, якими було встановлено, що розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути меншим, ніж рівень прожиткового мінімуму, встановлений законом.
Відповідно до ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2008 рік становив: з 1 січня -526 грн., з 1 квітня 538 грн., з 1 липня -540 грн., з 1 жовтня -557 грн. Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 р., зазначений соціальний стандарт встановлений на рівні: з 1 листопада -632 грн., з 1 січня -755 грн., з 1 квітня - 767 грн.
Виходячи з викладеного, Позивачка вважає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з березня 2009 року їй повинна була виплачуватись у вказаних вище розмірах, а всього заборгованість з березня 2009 р. по грудень 2011 р. становить 20 746,33 грн.
В листопаді 2011 року вона звернулася до Управління ПСЗН із заявою про перерахунок та доплату їй невиплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до норм чинного законодавства.
Листом від 08 грудня 2011 року № 16-17-16332 Управління ПСЗН у доплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй відмовило, посилаючись на те, що допомога виплачувалась згідно із нормами чинного законодавства, з чим вона категорично не згодна, оскільки Управління ПСЗН не врахувало того, що Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” були визнані неконституційними.
Позивачка просила визнати дії Управління ПСЗН щодо відмови їй у доплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, протиправними та зобов'язати Управління ПСЗН здійснити перерахунок та доплатити їй, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з березня 2009 р. по грудень 2011 р., з урахуванням проведених виплат.
Відповідач - Управління ПСЗН у своїх запереченнях до суду позов ОСОБА_3 не визнав та пояснив, що Позивачка перебуває на обліку в Управління ПСЗН Оболонського району та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 14.04.2009 р. по 19.02.2012 р. в розмірі 130 грн. щомісячно відповідно до п.18 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений ПКМУ від 27.12.2001 р. № 1751. Дана норма, як стверджує Відповідач неконституційною не визнана.
Для виплати допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї, декларація про доходи та майновий стан для визначення середньомісячного сукупного доходу сім'ї. З такими умовами нарахування допомоги Позивач була ознайомлена Відповідачем.
Таким чином, Відповідач вважає, що Він діє в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства і у зв'язку із цим немає законних підстав для перерахунку розмірів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Другий Відповідач - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі -Відповідач - 2), надав суду аналогічні заперечення, крім того звернув увагу суду на необґрунтованість пропуску Позивачем строку звернення до суду та просив внаслідок наведеного в задоволенні позову - відмовити.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши пояснення сторін, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Статтею 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження та є застрахованою особою відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності… " від 18.01.2001 р. № 2240-3.
Позивачці було призначено виплату допомоги по догляду з дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі 130 грн. згідно з Постановою КМУ №1751 від 27.12.01.
Фактично Позивачка просить суд перерахувати призначену допомогу виходячи з прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та виплатити різницю за період з 01.03.09 р. по момент винесення рішення та зобов'язати у майбутньому сплачувати допомогу у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Крім того просила стягнути на її користь судові витрати та витрати на правову допомогу.
Перевіркою матеріалів встановлено, що позовна заява з вимогою щодо зобов'язання зробити перерахунок та виплату Позивачці недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 01.03.09 р., крім періоду з 05.07.11 р. по 05.01.12 р. (шість місяців до дати подання позову до суду), стягнення з Відповідача на користь Позивачки недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 01.03.09 р., крім періоду з 05.07.11 р. по 05.01.12 р. (шість місяців до дати подання позову до суду) у розмірі не нижче прожиткового мінімуму з урахуванням виплаченої допомоги, - подана зі збігом строку, встановленого ст. 99 КАС України.
Позивачка просила відновити пропущений строк для звернення до суду на підставі ст. 152 Конституції України, практики Європейського суду з прав людини, ст. ст. 268, 1173, 1174, 1175 ЦК України.
Суд не може прийняти посилання Позивачки на ст.ст.268, 1173, 1174, 1175 Цивільного Кодексу України, у відповідності до яких позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої скасуванням незаконного рішення органу державної влади, яким було порушено речове право особи (що не є допомогою з догляду за дитиною), оскільки відповідно до ст.1 ЦК України Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Крім того, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, КАС України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Згідно ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні, положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет.
Відповідно до ст.116 Конституції України, Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України, а також, забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно зі ст.96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня.
Державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується на підставі закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21.11.1992 року №2811- 12.
Ст.4 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»встановлено, що покриття витрат на виплату державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Мінпраці, як головний розпорядник коштів, керуючись вимогами чинного законодавства, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Верховною радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний календарний рік.
Згідно ст. 56 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ст. 71 зупинено дію ст. 41, ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Пунктом 14 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію частини 1 статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” зупинено на 2007 рік.
Ст. 23 розділу II закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107-17 внесені зміни до закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною та допомоги при народженні дитини.
Статтею 15 цього Закону передбачено, що з 01.01.2008 року допомога по догляду за дитиною надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Пунктом 3 розділу VIII Прикінцевих положень цього закону передбачено, що допомога по догляду до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 не визнано неконституційними зміни, що внесені до закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною.
Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»(неконституційною не визнано) надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року були визнані конституційними положення п.4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»щодо надання права Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри соціальних виплат.
Статтею 102 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки місцевих бюджетів, передбачених у підпункті «б»пункту 4 частини 1 ст. 89 Бюджетного кодексу фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України. Будь-які виплати з коштів держбюджету, порядок їх здійснення врегульовано Бюджетним кодексом України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги Позивачки про стягнення на її користь недоплачених сум державної допомоги по догляду за дитиною у 2009-2011 роках є необґрунтованими.
У ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Управління ПСЗН та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 березня 2009 р. по дату винесення рішення, вона звернулася 05 січня 2012 року.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду вказувала на те, що раніше вона не знала і не могла знати про порушення її прав щодо отримання допомоги по догляду за дитиною, оскільки, доглядаючи за дитиною, не мала можливості відслідковувати зміни у законодавстві, тому вважає, що строк звернення до суду нею пропущений з поважних причин.
Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову за умови, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Оскільки Другий Відповідач - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - наполягає на застосуванні пропуску строку звернення до адміністративного суду, а поважних причин пропуску Позивачкою цього строку судом не встановлено, тому за вказаних обставин та вимог закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивачки в частині зобов'язання здійснити перерахунок, виплату та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за період з 01.03.09 р., по 04.07.11 р. у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку -підлягають залишенню без розгляду, а у задоволенні позовних вимог Позивачки в частині зобов'язання зробити перерахунок, виплату та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за період з 05.07.11 р. по 05.01.12 р. у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку -необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-11, 15, 17, 70-72, 99, 100, 158-163, 167 КАС України, ст.ст. 22, 152 Конституції України, ст.ст. 14, 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007Рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 року, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. № 2240-3, Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в частині зобов'язання здійснити перерахунок, виплату та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за період з 01.03.09 р., по 04.07.11 р. у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку -залишити без розгляду.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплатчастині зобов'язання зробити перерахунок, виплату та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за період з 05.07.11 р. по 05.01.12 р. у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку -відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд м. Києва.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Римар Є.П.
14.03.2012 Справа № 2-а-181/12