Справа № 2-2944/2011
10.11.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушевій Г-М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АРКрим ОСОБА_3, КРП «СМБРТІ», про розірвання договору довічного утримання, -
У липні 2011р. ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказує, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої обов'язки за договором довічного утримання, укладеного між ними 12.03.2011р. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 не звертає уваги на його потреби та стан здоров'я, не забезпечує необхідною допомогою та взагалі відмовляється доглядати. Так, відповідачкою було порушено п.п.2.2, 7.1 зазначеного договору в частині забезпечення належного догляду за позивачем та на підтвердження виконання своїх зобов'язань вона не вела відповідний журнал для відображення конкретних видів допомоги. На підставі наведеного, посилаюсь на положення п.4.1 договору від 12.03.2011р., ст.755 ЦК України, позивач просив розірвати договір довічного утримання, укладений 12 березня 2011 року за реєстром №752 між ним та ОСОБА_2; повернути право власності на квартиру АДРЕСА_1; анулювати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру; покласти на відповідачку оплату витрат, пов'язаних з переоформленням права власності та стягнути судові витрати.
У судовому засіданні позивач та представник позивача вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, повідомлялась за зареєстрованим місцем проживання. Будь-яких заперечень проти позову не надала.
Представник приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу АРКрим ОСОБА_3 пояснила, що при укладені договору довічного дотримання були дотримані вимоги діючого цивільного законодавства.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.03.2011р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уклали договір довічного утримання за реєстровим номером №752 (далі - Договір) (а.с.6-7).
Відповідно до п.1.2 Договору ОСОБА_1. передав у власність ОСОБА_2 належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 взамін чого зобов'язалась забезпечувати ОСОБА_1 утриманням та доглядати довічно.
Обов'язки набувача ОСОБА_2 визначені у ч.2 зазначеного Договору. Згідно з п.3.1 Договору матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватись відчужувачеві, було оцінено сторонами на рівні 500,00 грн.
При зверненні до суду позивач зазначає, що ОСОБА_2 не виконувала вимоги п.2.2 договору, а саме не забезпечувала його потреби, що були визначені у договорі, не надавала необхідну допомогу та взагалі фактично відмовилась його доглядати.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно до ч.1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини; на вимогу набувача. Аналогічне положення міститься у п. 4. 1 Договору.
З матеріалів справи не убачається, що відповідач свої зобов'язання за договором довічного утримання від 12.03.2011р. виконувала належним чином. Доказів у вигляді журналу обліку, ведення якого передбачено п. 7. 1 Договору на підтвердження виконання зобов'язань, суду не надано. З пояснень позивача встановлено, що такий журнал не вівся.
Відповідно до ч.1 ст.756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
За таких обставин суд вважає необхідним розірвати договір довічного утримання з застосуванням правових наслідки щодо повернення ОСОБА_1 на праві власності квартири АДРЕСА_1.
Що стосується вимог позивача про анулювання державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру, то у цій частині позов задоволенню не підлягає.
Суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що передбачено ст. 11 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У відповідності до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем не надано доказів про порушення будь-якого його права з боку компетентних органів стосовно анулювання державної реєстрацію права власності ОСОБА_2 Судове рішення про розірвання договору довічного утримання та застосування наслідків такого розірвання є підставою для здійснення компетентним органом дій щодо реєстрації права власності.
Щодо позовних вимог про покладання на відповідача обов'язку компенсувати витрати, пов'язані з переоформлення права власності, то судом не встановлено правових підстав для цього.
Згідно положень статті 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат у порядку ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст., ст. 744, 745, 755, 756 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Розірвати договір довічного утримання, укладений 12 березня 2011 року за реєстром №752 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Передати ОСОБА_1 на праві власності квартиру АДРЕСА_1.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8,50 (вісі) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 (тридцять сім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м.Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя