Справа № 2-1607/2011
26.04.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя АРКрим у складі:
головуючої судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 на підставі ст.392 ЦК України звернулась до суду із зазначеним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що за рішенням суду від 22.12.2009 року між нею та ОСОБА_2 було поділено в натурі спільно нажите майно подружжя у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1. Проте, на сьогодні позивачка не може оформити право власності на належну їй частку домоволодіння, оскільки рішення суду не містить посилання на те, що право спільної сумісної власності між подружжям припинено, а відповідач у добровільному порядку відмовляється звернутись до органів реєстрації права власності. На підставі викладеного позивачка просить визнати за нею право власності на 42/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали з наведених у ньому підстав.
Відповідач зазначив, що він не бажає оформлювати право власності за позивачкою, оскільки будинок побудований за його кошти та правомірно оформлений за ним.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Рішенням Київського районного суду м.Сімферополя від 22.12.2009р. поділено спільне майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1. При цьому позивачці були виділені приміщення з надвірними побудовами, що склали 42/100 частки від всього домоволодіння, відповідачу була виділена решта - 58/100 часток.
У мотивувальній частині судового рішення встановлено, що зазначене домоволодіння є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до частини 1 статті 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно до положень частини 3 статті 372 Цивільного кодексу України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Таким чином, у зв'язку із поділом між подружжям ОСОБА_2 за рішенням суду від 22.12.2009 року домоволодіння АДРЕСА_1, право спільної сумісної власності на майно припинилось з визначенням часток кожної зі сторін у праві власності.
Відповідач у добровільному порядку відмовляється зареєструвати в органах реєстрації право спільної часткової власності на житловий будинок, що свідчить про не визнання ним права позивачки на 42\100 частки майна.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
На стягнення судових витрат позивачка не наполягала.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 355, 356, 372, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 42/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, залишивши у власності ОСОБА_2 58\100 часток житлового будинку.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення
Суддя