73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
"06" квітня 2012 р. Справа № 5024/253/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк", м. Херсон
до: Приватного підприємства "Профіт", м. Херсон
третя особа-1: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області
третя особа-2: ОСОБА_1, м. Херсон
про визнання звіту про незалежну оцінку недійсним
за участю представників сторін:
від позивача - представник ОСОБА_2 дов. № 20 від 24.01.2011 р.
від відповідача - не прибув
від третьої особи-1: зав. сектору представництва ОСОБА_3 дов. № 10-12/25 від 05.01.2012 р.
від третьої особи-2: не прибув
Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" (позивач) звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Профіт" (відповідач) з позовом про визнання недійсним звіту незалежної оцінки житлового будинку загальною площею 207,6 кв.м, житловою площею 90,9 кв. м з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 від 23.01.2012.
Справу розглянуто з перервою, що оголошувалась в судовому засіданні 05.04.2012р. до 06.04.2012р.
Судом встановлено, що в провадженні відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області знаходиться виконавчий лист № 2-2047 виданий 28.05.2010 Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Марфін Банк" заборгованості.
З метою визнання ринкової вартості належного боржнику житлового будинку загальною пло щею 207,6 кв.м., житловою площею 90,9 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, який розташо ваний на земельній ділянці площею 865 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 виконавчою службою була призначена незалежна оцінка житлового будинку.
01.08.2011 ПП "Профіт" була проведена незалежна оцінка житлового будинку загаль ною площею 207,6 кв.м., житловою площею 90,9 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складено звіт про оцінку земельної ділянки загальною площею 865 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та які належать боржнику ОСОБА_1.
Відповідно до вказаних звітів ринкова вартість житлового будинку склала 1 103 597,00 грн., та вартість земельної ділянки склала 680 547,00 грн. В зв'язку з тим, що позивач та боржник не погодились з визначеною ринковою вартістю будин ку, державним виконавцем 02.11.2011 було винесено постанову про призначення рецензування звіту про незалежну оцінку житлового будинку.
За результатами рецензування відповідачем було складено звіт про незалежну оцінку житло вого будинку від 23.01.2012р., відповідно до якого ринкова вартість житлового будинку склала 1 106 172 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" у разі незгоди з оцін кою, визначеної за результатами рецензування, сторони виконавчого провадження мають право оскар жити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Позивачем 13.02.2012 було отримано повідомлення від державного виконавця про результати оцінки з урахуванням проведеної рецензії.
Позивач не погодився з результатами проведеної оцінки земельної ділянки, вважаючи що звіт про неза лежну оцінку житлового будинку загальною площею 207,6 кв.м., житловою площею 90,9 кв.м. з на двірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, є таким, що складений з грубими порушеннями та повинен бути визнаний судом недійсним. У зв'язку з цим звернувся до суду з позовом про визнання звіту недійсним.
Позивач звернувся до суду в порядку частини 4 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", за якою сторони виконавчого провадження мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з моменту отримання повідомлення.
Суд дійшов до висновку, що оцінка майна, здійснена в процесі виконавчого провадження, за своєю правовою природою не спричиняє прийняття акта нормативного чи ненормативного характеру, виникнення прав чи обов'язків позивача, а є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, а відтак не може бути предметом оспорювання у господарському суді відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
За статтею 124 Конституції України юрисдикція судів при здійсненні правосуддя поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі; водночас, виконуючи статтю 19 Конституції України, суд зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні виконанні господарських договорів та з інших підстав.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Відповідно до статті 12 зазначеного Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акту оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акту оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Аналіз положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (статей 3, 12) свідчить про те, що оцінка майна є процесом визначення вартості майна за певною процедурою та результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань, за наслідками проведеної оцінки складається звіт про оцінку майна (акт про оцінку майна).
Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, здійснення оцінки майна в порядку, передбаченому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність віднесено до обов'язків державного виконавця при здійсненні виконавчих дій. Таким чином, залучення до проведення виконавчих дій органів, установ, осіб ( у тому числі для проведення оцінки) здійснюється у відповідності до вимог ЗУ "Про виконавче провадження".
Статтею 57 вищенаведеного Закону визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку, саме як оскарження дії державного виконавця в межах виконавчого провадження щодо прийняття державним виконавцем оцінки майна, що здійснювалась з порушенням чинного законодавства, а не в порядку позовного провадження в межах господарського судочинства.
Аналогічна судова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.06.11 у справі № 2/5/2011/5003, постанові Вищого господарського суду України від 09.09.10 у справі № 14/174, Вищого господарського суду України від 05.06.07 № 16/626.
На підставі викладеного, суд припиняє провадження у справі через непідсудність спору господарському суду.
Статтею 7 ЗУ "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках передбачених частиною першою ст. 80 ГПК України (припинення провадження у справі). Зазначене кореспондується з роз'ясненнями, викладеними в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 25.08.11 № 01-06/1175/2011.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що, припиняючи провадження у справі, суд має вирішити питання про повернення позивачу сплаченого судового збору.
Керуючись п.1 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі припинити.
2. Повернути публічному акціонерному товариству "Марфін-Банк" (код ЄДРПОУ 21650966) з держбюджету судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три ) грн., сплаченого згідно меморіального ордеру №112 від 21 лютого 2012р., в зв'язку з припиненням провадження у справі, оригінал меморіального ордеру знаходиться у матеріалах справи №5024/253/2012.
Суддя Л.М. Немченко