73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
03 квітня 2012 р. Справа № 5024/352/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора м.Нова Каховка Херсонської області в інтересах держави в особі Новокаховської міської ради, м. Нова Каховка Херсонської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ревлан", м. Нова Каховка Херсонської області
про стягнення 263243 грн. 97 коп.
за участю прокурора - Пагуба Т.В.:
представників сторін:
від позивача - начальник юр. відділу ОСОБА_1 дов. № 29/2 від 03.01.2012 р.
від відповідача - представник ОСОБА_2 дов. № 02 від 26.03.2012 р.
Прокурор м. Нова Каховка Херсонської області в інтересах держави в особі Новокаховської міської ради Херсонської області (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ревлан" (відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу земельної ділянки №4712 від 25.11.2010р.
Прокурор подав заяву про зменшення позовних вимог, та оскільки прокурором не було додано доказів надсилання зазначеної заяви відповідачу, суд не приймає останню до уваги.
Відповідач позовні вимоги визнавав частково, надав докази погашення заборгованості в сумі 30000 грн., та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення пені, в зв'язку з пропуском строку позовної давності, передбаченого п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.
Справу розглянуто з перервою, що оголошувалась в судовому засіданні 27.03.2012р. до 03.04.2012р.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін, суд
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено статус виконавчого комітету міської Ради, як центрального органу виконавчої влади, на який державою покладено повноваження володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Між Новокаховською міською радою Херсонської області та ТОВ "Ревлан" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за № 4712 від 25.11.2010 р.
Згідно п. 1 вказаного договору - позивач зобов'язався продати, а відповідач купити земельну ділянку площею 8001 кв. м. для розміщення та обслуговування готелю з рестораном на 30 місць, сауною з кімнатою відпочинку та більярдною, що знаходиться за адресою: Херсонська область, місто Нова Каховка, вулиця П. Комуни, № 6.
Згідно п. 3 вказаного договору - продаж земельної ділянки вчинено за 566 151 грн., без урахування ПДВ.
Згідно п. 3 вказаного договору - 50 % частини платежу сплачується протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу, а залишок суми продажу сплачується до місцевого бюджету протягом одного року щомісячно в рівних долях відповідно до узгодженого виконавчим комітетом міської Ради графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору. При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції, встановлений Держкомстатом. Нараховані відповідно до графіку щомісячні суми індексації сплачуються після повної сплати суми продажу земельної ділянки. Кошти від продажу земельної ділянки зараховуються відповідно - на рахунок загального фонду державного бюджету № 31111146700012 в розмірі 56615,10 грн. протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу, на рахунок місцевого бюджету №31514947700012 в розмірі 226 460, 40 грн. протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу та на рахунок місцевого бюджету №31514947700012 в розмірі 283 075, 50 грн. щомісячно протягом одного року після нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу рівними частинами відповідно до графіку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідач в порушення умов договору та вищезазначених норм законодавства, свої зобов'язання за договором виконав частково в частині виплат, відповідно до графіку, але частину першого внеску до міського бюджету в розмірі 156460 грн. 40 коп. так і не було сплачено. Згідно платіжного доручення №64 від 29 лютого 2012 року відповідач сплатив 15000 грн. та після звернення позивача до суду з позовом відповідач за платіжним дорученням №97 від 29 березня 2012р. сплатив 15000 грн.
Таким чином у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 126460 грн. 40 коп.
Відповідач не надав доказів погашення заборгованості.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині позивачем доведені та підлягають задоволенню в сумі 126460 грн. 40 коп., в частині позовних вимог щодо стягнення 30000 грн. основного боргу, суд припиняє провадження у відповідності до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору. Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми. Позивач на підставі вищезазначеної правової норми нарахував відповідачу 21825 грн. 57 коп. інфляційних збитків. Перевіривши правильність нарахування інфляційних збитків, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в сумі 7789 грн., виходячи з наступного, позивач помилково при розрахунках порахував індекс інфляції, виходячи із повної суми вартості земельної ділянки, в той час як за умовами договору відповідач зобов'язувався внести в грудні 2010 року суму 226460 грн.40коп., тому суд провів перерахунок індексу інфляції, взявши суму грошових зобов'язань, що виникли в грудні 2010 року.
Крім того, відповідно до п. 3 договору, яким передбачено, що в разі порушення строків сплати за кожен прострочений день сплачується пеня в розмірі 0,3 відсотка від простроченої суми, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 84958 грн. В цій частині суд задовольняє позовні вимоги в сумі 2570 грн., виходячи з наступного. Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивач вправі застосувати нарахування пені з 26.12.10 протягом 181 дня, або 6 місяців із розрахунку подвійної ставки НБУ ( 15,5%) від суми заборгованості.
Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовується загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України. Відповідно до ст. 258 ЦК України до позовів про стягнення штрафних санкцій застосовується річний строк позовної давності.
Таким чином, суд визначив, що з урахуванням наведеної статті слід нарахувати пеню за 105 днів. Таким чином сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає суму 2570 грн.
Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 136819 грн. 40 коп. В частині стягнення 30000 грн. припинити провадження
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ревлан" (74900 Херсонська область м. Нова Каховка, вул. Паризької Комуни,6, ЄДРПОУ 31048105):
а) на користь Держави в особі Новокаховської міської ради (74900 м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, б. 23, р/р 33217811700012 в ГУДКУ по Херсонській області, МФО 852010, код ЗКПО 24103977) заборгованості в сумі 126460 грн. 40 коп., інфляційних втрат в сумі 7789 грн., пеню в сумі 2570 грн.;
б) на користь держави до Держбюджету на рахунок р/р 31215206783002 банк ГУ ДКСУ в Херсонській області, МФО 852010, ЄДРПОУ 37959779 отримувач платежу УДКСУ у м. Херсоні, - 2736 грн. 38 коп. судового збору, у призначенні платежу Судовий збір, код 03500045 (пункт в таблиці ставок судового збору).
3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.М. Немченко
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 06.04.2012р.