Справа № 2-2067/2011
25.05.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючої судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що надав у борг ОСОБА_2 загалом 9000 євро з укладанням відповідних договорів позики у формі розписок. Проте, у встановлений в розписках строк борг не було повернуто. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідачки за договорами позики від 23.04.2008р., 05.07.2008року, 01.09.2009 року та 09.12.2009 року - 103050,00 грн., що еквівалентно 9000,00 євро, 3% річних загалом на суму 7213,50 грн. та судові витрати.
Позивач у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі, зазначивши, що позики не були повернуті.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, заперечень не надала. Щодо довідки про стан здоров'я від 24.05.2011 року, то до неї не надано будь-якої заяви, правом на відкладення розгляду справи відповідачка не скористалась.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються статтями 526, 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного Кодексу України (2003 року).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначений родовими ознаками.
Як встановлено судом, 23.04.2008р. позивач ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 1000 євро, строком до 23.05.2008 року. На підтвердження цього відповідачка надала розписку.
Аналогічні розписки були складені ОСОБА_2 05.07.2008року, 01.09.2009 року та 09.12.2009 року, за якими вона отримала від ОСОБА_1 у борг відповідно 2000 євро, 3000 євро, 3000 євро.
Оригінали вказаних розписок загалом на суму 9000 євро знаходяться у матеріалах справи та приймаються судом як доказ вимог позивача.
Відповідачем не надано заперечень щодо факту власноручного написання боргових розписок на підтвердження боргових відносин на загальну суму 9000,00 євро.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 Станом на день ухвалення рішення курс євро по відношенню до гривні складав 1124,82 грн. за 100,00 доларів США. Таким чином, сума боргу становить 101 233,80 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення суми боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, суд приймає до уваги ч.2 ст.625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, суд вважає можливим стягнути з відповідача за прострочення грошових зобов'язань за відповідними розписками від 23.04.2008р., 05.07.2008року, 01.09.2009 року та 09.12.2009 року три процента річних від прострочених сум у розмірі 7086,36 грн., що еквівалентно 630 євро. (в межах позовних вимог).
Наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум заборгованості приймається судом до уваги як письмовий доказ по справі на підтвердження обґрунтованості позовних вимог і у суду сумніву не викликає, відповідачем не оспорений.
Таким чином сума боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми складає 108 320,16 грн.
Відповідно до вимог статті 214 ЦПК України, суд при ухваленні судового рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонам судових витрат у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 526, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України 2003 року, статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224 Цивільного процесуального кодексу -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням трьох процентів річних за договорами позики, укладеними 23.04.2008р., 05.07.2008 року, 01.09.2009 року та 09.12.2009 року, у розмірі 108 320,16 (сто вісім тисяч триста двадцять) гривень 16 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1083,20 (одна тисяча вісімдесят три) гривні 20 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 (ста двадцяти) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя