Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 2-258/11
01 грудня 2011 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого -судді Стратович О.В.
при секретарі Корнейчук О.В.
за участю :
представника позивача Толкач І.А.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олевську цивільну справу за позовом Територіального центру соціального обслуговування / надання соціальних послуг / Олевського району УПСЗН Олевської РДА Житомирської області до ОСОБА_2 , с.Кишин Олевського району , про відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником під час виконання трудових обов'язків в сумі 2194,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , с.Кишин Олевського району , про відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником під час виконання трудових обов'язків в сумі 2194,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позові і просить їх задовольнити в повному обсязі .
Відповідач позов не визнав і вважає його безпідставним . При цьому пояснив , що в період з 12.04.2005 року по 19.11.2010 року працював на посаді завідуючого Кишинським стаціонарним відділенням по обслуговуванню одиноких не працездатних громадян . Був звільнений з посади у зв'язку з обранням сільським головою . Під час роботи у травні , червні , липні місяцях 2010 року отримував премії за на законних підставах відповідно до положення про заклад , кошторис установи , заяв на ім'я начальника та наказів начальника Олевського районного УПСЗН . Чому в Олевському УПСЗН не збереглися його заяви , а також накази за травень і липень місяці 2010 року йому не відомо .
Свідок ОСОБА_3 суду показала , що працює бухгалтером у Кишинським стаціонарним відділенням по обслуговуванню одиноких не працездатних громадян . Премії та надбавки за інтенсивність праці за травень -липень місяці 2010 року відповідачу нараховувала відповідно до положення про заклад , кошторис , та особистої заяви останнього , чи були відповідні накази начальника УПСЗН про виплату премій не пам'ятає . 24.01.2011 року державним інспектором праці було проведено перевірку роботи бухгалтерії закладу та складено адміністративний протокол про порушення нею порядку нарахування премій та надбавок за інтенсивність праці відповідачу за вище зазначений період . Олевський районний суд розглянув даний протокол на початку березня місяця 2011 року і справу закрив обмежившись усним зауваженням .
Судом встановлено , що відповідач в період з 12.04.2005 року по 19.11.2010 року працював на посаді завідуючого Кишинським стаціонарним відділенням по обслуговуванню одиноких не працездатних громадян . Був звільнений з посади , відповідно до п.5 ст. 36 КЗпП України , у зв'язку з обранням сільським головою відповідно до рішення Кишинської сільської ради I сесії VI скликання від 19.11.2010 року . Розпорядженням Олевської РДА припинено юридичну особу Кишинське стаціонарне відділення по обслуговуванню одиноких не працездатних громадян . Відповідно до зазначеного розпорядження даний заклад буде функціювати у складі Олевського територіального центру соціального обслуговування / надання соціальних послуг / Олевського району , як структурний підрозділ і здійснювати свою діяльність відповідно до Положення про стаціонарне відділення для постійного проживання . Відповідно до Положення територіальний центр утворюється і ліквідується розпорядженням РДА , очолюється директором , який призначається на посаду розпорядженням голови РДА .Територіальний центр утримується за рахунок коштів , які виділяються районним бюджетом на соціальне забезпечення , інших суспільних фондів споживання , додаткових джерел фінансування у вигляді прибутку від діяльності створених при територіальному центрі підсобних господарств , цехів . а також благодійних фондів , пожертвувань та інших . 24.01.2011 року державним інспектором праці було складено акт та на підставі останнього винесено постанову про притягнення бухгалтера зазначеного закладу ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.41 КУпАП , яка виразилася в тому , що остання безпідставно , за відсутністю наказів начальника УПСЗН , нарахувала завідуючому стаціонарного відділення ОСОБА_2 премію за травень місяць 2010 року в сумі 1074 грн. , А також безпідставно нарахувала в червні місяці надбавку за високі досягнення у праці в сумі 558,50 грн. , за липень місяць 561 , 50 грн. у 2010 році . Постановою Олевського районного суду від 02.03.2011 року ОСОБА_3 було звільнено від адміністративної відповідальності по ч.1 ст.41 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення , провадження в справі закрито , суд обмежився усним зауваженням .Постанова в апеляційному порядку не оскаржувалася .
Суд , заслухавши пояснення сторін , свідка , дослідивши матеріали справи , приходить до висновку , що позивачу слід відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог .Таке рішення суд мотивує наступними обставинами , а саме :
Дані правовідносини врегульовані наступними нормативно-правовими актами , а саме :
Так , відповідно до ч.1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода ,завдана неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю майну юридичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала ; особа , яка завдала шкоди , звільняється від її відшкодування , якщо вона доведе , що шкоди завдано не з її вини .
Відповідно до ч.1,2 ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду , заподіяну підприємству , установі , організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків ; при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду , лише в межах і порядку , передбачених законодавством , і за умови , коли така шкода заподіяна підприємству , установі , організації винними протиправними діями /бездіяльністю / працівника, Ця відповідальність , як правило обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди , за винятком випадків , передбачених законодавством .
В статті 132 КЗпП України зазначено , що за шкоду заподіяну підприємству , установі , організації при виконанні трудових обов'язків працівники , з вини яких заподіяно шкоду , несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди , але не більше свого середнього місячного заробітку .
Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди , заподіяної з їх вини підприємству , установі , організації у випадках коли вони перебувають в трудових стосунках з роботодавцем зазначено в ст.134 КЗпП України .
В частині 3, 4 статті 136 зазначено , що покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного … суду ; стягнення з керівників підприємств . установ , організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора .
Заробітна плата -це винагорода , обчислена , як правило , у грошовому виразі , яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу зазначено в ст.94 КЗпП України .
Відповідно до ст.97 КЗпП України оплата праці може проводитися за результатами індивідуальних і колективних робіт ; умови запровадження та розміри премій , винагород встановлюються підприємствами, установами , організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій , передбачених законодавством ; конкретні розмірі премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог , передбачених частиною другою цієї статті .
Як убачається в матеріалах справи позивач не надав суду доказів вини відповідача в незаконному отриманні грошових коштів , що стверджується копією наказу №2 від 25.06.2010 року /а.с.51 / , заявою відповідача про виплату надбавки за інтенсивність праці /а.с. 49 /. , що свідчить про те що накази та заяви таки були в наявності і за травень та липень місяці 2010 року . Відповідач не може нести матеріальну відповідальність перед позивачем і з тих підстав , що на час виявлення адміністративного правопорушення , в неправильному нарахуванні заохочень , такі нарахування не здійснював та в трудових відносинах з позивачем не перебував і не перебуває на час розгляду справи в суді .Тобто відповідач вимог законів про нарахування премій та заохочень працівникам не порушував . Крім того суд вважає , що заподіяна шкода повинна бути стягнута з винної особи , якою в даному випадку визнано за постановою суду бухгалтера територіального центру соціального обслуговування / надання соціальних послуг / Олевського району УПСЗН Олевської РДА ОСОБА_3 але суд не може стягнути зазначені кошти з останньої так як позивач такої вимоги не заявляв .
Керуючись вимогами : ст.1166 ЦК України ; ч. 1, 2 ст.130 , ст.ст.132 , 134 , ч.3 ст. 136 , п.4 ч.1 ст. 232 , ст.ст. 94 , 97 КЗпП України ; ст.ст. 10,11,60,88,212-215,218 ЦПК України , суд -
В задоволенні позову Територіального центру соціального обслуговування / надання соціальних послуг / Олевського району УПСЗН Олевської РДА Житомирської області до ОСОБА_2 , с.Кишин Олевського району , про відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником під час виконання трудових обов'язків в сумі 2194,00 грн. - відмовити за безпідставністю позовних вимог .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в Апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з отримання копії цього рішення.
Суддя:О. В. Стратович