Справа № 2-2136/2011
22.06.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючої судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що надав у борг ОСОБА_2 34000,00 гривень, строком до 19.01.2011 року, про що був укладений договір позики у формі розписки. Проте, у встановлений в розписці строк борг не було повернуто. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача 34000,00 грн. та судові витрати.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити. Відповідач у судовому засіданні позов визнав.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються статтями 526, 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного Кодексу України (2003 року).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначений родовими ознаками.
Як встановлено судом, 19.01.2009р. позивач ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 34000,00 гривень. На підтвердження цього відповідач надав розписку, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи, яка приймається судом як доказ вимог позивача. У зазначеній розписці ОСОБА_2 зобов'язався повернути суму боргу на протязі двадцяти чотирьох місяців. Зазначений обов'язок відповідачем не виконаний, сума боргу не повернута.
Відповідачем не надано заперечень щодо факту власноручного написання боргової розписки на підтвердження боргових відносин на зазначену суму.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_2 34000,00 грн.
Відповідно до вимог статті 214 ЦПК України, суд при ухваленні судового рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонам судових витрат у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 526, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 19.01.2009 року у розмірі 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 340,00 (триста сорок) гривень 00 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя