Справа № 2-3014/2011
09.11.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючої судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу. Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.04.2011 року відповідач взяв у нього в борг 192000 грн., строком до 01.06.2011р., з укладенням договору позики у формі розписки. Позивач також вказує, що зазначену суму він надав відповідачу у позику фактично у 2008р., та по цей час переписує розписки щодо строку повернення боргу. Таким чином, тривалий час відповідач борг не повертає та уникає зустрічей з позивачем. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 192000,00 грн., а також судові витрати відповідно до квитанцій загалом на суму 3 117,29 грн. Крім цього, позивач просив відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн., що була спричинена тривалістю невиконання божником своїх зобов'язань, в той час як позивач потребував коштів.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, підтримав позов у повному обсязі. Відповідач повідомлявся за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання, у судове засідання не з'явився, заперечень не надав.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи та проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються статтями 526, 625 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного Кодексу України.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 19.04.2011 року 192000,00 грн., строком до 01.06.2011р. У підтвердження цього відповідач надав розписку, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи, яка приймається судом як доказ вимог позивача.
Відповідач у встановлений строк грошові кошти не повернув, ним не надано заперечень щодо факту власноручного написання боргової розписки на підтвердження боргових відносин на зазначену суму.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення суми боргу у розмірі 192000,00 грн.
Суд не убачає підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, оскільки з договору позики, який був укладений між сторонами, не убачається право позивача на відшкодування моральної шкоди у випадку порушення строку повернення грошових коштів.
Відповідно до вимог статті 214 ЦПК України, суд при ухваленні судового рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонам судових витрат, та вважає можливим стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1700,00 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 400,00 грн., що підтверджено відповідними платіжними документами.
Разом з тим, суд не убачає підстав для відшкодування інших витрат, зокрема, витрат, пов'язаних із надання інформації за запитами адвокату та комісійними витратами банківських установ, оскільки такі витрати не відносяться до судових витрат.
На підставі наведеного, керуючись статтями 526, 533, 625, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224 Цивільного процесуального кодексу України -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики, укладеним 19.04.2011 року, у розмірі 192000,00 (сто дев'яносто дві тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 (сто двадцять) гривень 00 копійок; витрати на правову допомогу у розмірі 400,00 (чотириста) гривень 00 копійок.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя