Справа № 2-2622/2011
19.07.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря - Якушевої Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кримського республіканського виробничного підприємства «Кримтролейбус», третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Кримського республіканського виробничного підприємства (КРВП) «Кримтролейбус» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час ДТП, яка сталась 02.04.2011 року, було пошкоджено належний їй автомобіль «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_2, яка працює водієм тролейбусу в КРВП «Кримтролейбус». В результаті ДТП автомобілю позивача було спричинено пошкодження та визначено суму матеріальної шкоди загалом на суму 17972,54 грн., про що свідчить відповідний висновок спеціаліста. Також в результаті ДТП позивачка отримала тілесні ушкодження у вигляді травми шийного відділу хребта та на лікування нею було витрачено 522,00 грн. Відповідач у добровільному порядку відшкодовувати шкоду відмовляється. На підставі наведеного, ОСОБА_1 просила суд стягнути з КРВП «Кримтролейбус» на її користь матеріальну шкоду у сумі 18494,75 грн. та судові витрати, у тому числі і ті, що були пов'язані з оплатою експертизи.
Також позивачка просила відшкодувати завдану моральну шкоду, яку вона оцінює у 15000,00 грн.. Моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, тому що в результаті ДТП позивачка отримала тілесні ушкодження, в результаті чого їй було накладено фіксуючу пов'язку на шийний відділ хребта строком на три тижні. Таким чином, позивачка тривалий час зазнавала незручності у життєвих зв'язках, що викликало душевні страждання. Крім цього, під час ДТП двоє її малолітніх дітей знаходились у автомобілі, що значною мірою негативно вплинуло на їх психологічний стан здоров'я. Родина позивачки зазнала значних збитків та додаткових витрат, пов'язаних із пошкодженням автомобілю, та незручностей щодо переміщення.
У судовому засідання представник позивача вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належно.
Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позову, оскільки з її заробітної плати відраховуються суми. Моральної шкоди не було завдано, оскільки позивачка сама під час ДТП відмовилась від медичної допомоги.
Заслухавши представника позивача та третю особу, з'ясувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 02.04.2011р. на вул.Київській,75 в м. Сімферополі, керуючи транспортним засобом тролейбусом «Богдан» з бортовим номером 4319, у залежності від швидкості руху та дорожньої обстановки не дотрималась безпечної дистанції, допустила наїзд на автомобіль «ДЕУ Матіс», з державним реєстраційним номером НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, що зупинився попереду у попутному напрямку, що потягнуло за собою пошкодження обох транспортних засобів.
Вказані обставини встановлені у постанові Київського районного суду м. Сімферополя від 16.05.2011 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.с. 29)
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, судом встановлено, що саме з вини ОСОБА_2 сталася вказана подія, в якій було пошкоджено належний позивачу автомобіль «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
При вирішенні питання про особу, яка повинна відшкодовувати позивачеві шкоду завдану внаслідок ДТП, суд виходить з положень ст.1188 ЦК України, згідно яких шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
З огляду на той факт, що ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах із позивачем, який є юридичною особою, тому відповідальність за завдану матеріальну шкоду внаслідок ДТП має нести саме КРВП «Кримтролейбус».
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №291 від 07.04.2011 року вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобілю «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що був пошкоджений у ДТП, складає 17972,75 грн. (а.с. 9-12).
Суд бере до уваги зазначений висновок, як письмовий доказ на підтвердження позовних вимог, оскільки відповідачем будь-яких заперечень не надано, клопотань про проведення судової автотоварознавчої експертизи не заявлено. Зазначене дослідження було проведено у присутності представника відповідача ОСОБА_3
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення майнової шкоди, завданої автомобілю, у розмірі 17972,75 грн. підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для відшкодування матеріальних збитків, пов'язаних із придбанням лікувальних засобів, на суму 522,00 гривень.
Згідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Таке ж положення міститься у ч.1 ст. 60 ЦПК України.
Наданні суду квитанції про купівлю медикаментів суд не приймає на підтвердження розміру витрат, оскільки з них не убачається, що витрати були понесені саме для лікуванням пошкоджень отриманих ОСОБА_1 під час ДТП. Доказів у вигляді лікарських призначень або рецептів суду не надано, джерело їх існування не повідомлено.
При вирішені питання про відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд приймає до уваги також положення п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4, 31.03.1995р. про те, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.
У результаті винних дій ОСОБА_2, вчинених під час виконання трудових обов'язків, позивачці завдана моральна шкода шляхом пошкодження належного їй автомобіля, оскільки вона була позбавлена можливості ним користуватись, та настали вимушені зміни у її життєвих стосунках. Але вирішуючи характер та обсяг спричиненої позивачці моральної шкоди, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає можливим стягнути моральну шкоду у розмірів 2000, 00 грн.
Відповідно до вимог статті 214 ЦПК України, суд при ухваленні судового рішення, вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонам за правилами ст. 88 ЦПК України судових витрат: судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Щодо стягнення витрат, пов'язаних із проведенням експертного автотоварознавчого дослідження №291 від 07.04.2011 року, то суд не знаходить підстав для їх відшкодування, оскільки дослідження не є експертизою, тому не відноситься до судових витрат у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 79 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 627, 1172, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 1, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Кримського республіканського виробничного підприємства «Кримтролейбус» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану у наслідок дорожньо-транспортної пригоди 02.04.2011 року, у розмірі 17972,75 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) гривні 75 копійок.
Стягнути з Кримського республіканського виробничного підприємства «Кримтролейбус» на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
У задоволені позову ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування у розмірі 522 гривні - відмовити.
Стягнути з Кримського республіканського виробничного підприємства «Кримтролейбус» на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у розмірі 185,00 (сто вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок та витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 120 ( сто двадцять) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя