Справа № 2-537/2011
29.07.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що внаслідок ДТП, яка сталася 26.04.2010р. автомобілю марки «Subaru Legacy», державний номер НОМЕР_2, який йому належить, було спричинено пошкодження. Зазначена подія сталась з вини водія ОСОБА_2, який при здійснені маневру на дорозі не надав перевагу у русі автомобілю позивача та допустив зіткнення, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. Відповідно до звіту від 25.05.2010р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу скала 153320,42 грн. Частину матеріальної шкоди в сумі 24 990, 00 грн. було виплачено позичу страховою компанією, у якій була застрахована відповідальність ОСОБА_2 Разом з цим, добровільно відшкодувати решту суми матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, відповідач відмовляється. На підставі наведеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 129904,97 грн., з яких: 128330,42 грн. - частина вартості відновлювального ремонту автомобіля, 120,00 грн. - вартість проведення звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля та судові витрати в сумі 1454,55 грн. Також позивач просив відшкодувати моральну шкоду, яку він оцінює у 5000 грн., оскільки весь цей час він відчуває душевні переживання, що були викликані відсутністю коштів на коштовний ремонт автомобілю (а.с. 2-3).
Будучи незгодним із зазначеним позовом ОСОБА_2 звернувся із зустрічними вимогами до ОСОБА_1, які мотивовані тим, що у діях останнього є порушення Правил дорожнього руху та вина у ДТП, яка сталася 26.04.2010р., а тому він повинен відшкодувати завдані збитки. Так, в результаті ДТП було пошкоджено автомобіль ОСОБА_2 «Mitsubishi Outlander», державний номер НОМЕР_1, на суму 222513,97 грн. На підставі викладеного ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму матеріальної шкоди, включаючи суму вартості оцінки відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 450 грн., загалом стягнути 222963,97 грн. В обґрунтування моральної шкоди ОСОБА_2 зазначає, що неодноразово піддавався тиску з боку ОСОБА_1, що призвело до розладу здоров'я, тривалий час він та його родина була позбавлена можливості користуватись пошкодженим автомобілем, який позивач також використовує для роботи, тому просить стягнути з ОСОБА_1 10 000 грн. моральної шкоди ( а.с. 56-57).
Зустрічний та первісний позови ухвалою суду від 10.01.2011р. були об'єднані в одне провадження (а.с. 80)
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечували, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідач проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечував, оскільки складена схема до протоколу огляду місця дорожньо-транспортно пригоди не відповідає вимогам, не містить прізвища особи, яка його склала. Просив задовольнити його зустрічні вимоги.
Заслухавши сторін, свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази, суд дійшов наступного висновку.
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 09.07.2010 року встановлено, що 26.04.2010р. о 10-30 годині ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», державний номер НОМЕР_1, у м.Сімферополі по вул.Київській, здійснюючи поворот наліво у бік вул.Ніканорова, не надав перевагу у русі автомобілю «Subaru Legacy», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, з яким допустив зіткнення, порушивши вимоги п.п. 1.5, 10.1, 16.3, 16.13 Правил дорожнього руху України. Зазначеною постановою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців. (а.с.4).
Постановою судді судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим від 31.08.2010 року постанову суду від 09.07.2010 року було залишено без змін. При цьому, при перевірці доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 було встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідності вимогам ПДР, які б були пов'язані з дорожньо-транспорною пригодою, оскільки до моменту зіткнення він рухався прямо, по другій смузі руху в своєму напрямку на зелений свід світлофора, траєкторію руху не змінював, у зв'язку з чим запобігання зіткнення не залежало від його односторонніх дій (а.с. 5-6).
Зазначені висновки не були спростовані ОСОБА_2 при розгляді справи у суді в порядку цивільного судочинства.
Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що він також рухався на своєму автомобілі по вулиці Київській, а попереду нього автомобіль ОСОБА_1, по другій смузі руху на зелений сигнал світлофора, але на перехресті зустрічного напрямку автомобіль під керуванням ОСОБА_2 почав маневр повороту на вулицю Никанорова, через що сталось зіткнення автомобілів.
Аналогічні показання у судовому засіданні надав свідок ОСОБА_4, яки був пасажиром автомобілю ОСОБА_1
Суд призначав автотехнічну експертизу, висновки якої також не спростували наявність вини ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді та відсутність порушення Правил дорожнього руху України у діях ОСОБА_1 (а.с. 123-129).
Відсутність підпису посадової особи у схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортно пригоди також не може бути визнано достатньою підставою для встановлення у діях ОСОБА_1 будь-яких винних дій.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкове для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, судом встановлено, що саме з вини ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль «Subaru Legacy», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування у повному обсязі.
Згідно положень ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується осо бою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове пра во, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З огляду на встановлені факти та викладені положення матеріального закону, з урахуванням наявних доказів у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що у наслідок винних дій, вчинених ОСОБА_2, позивачу ОСОБА_1, як власнику автотранспортного засобу «Subaru Legacy», державний номер НОМЕР_2, завдана матеріальна шкода.
У відповідності до звіту про оцінку №3569-05/10 від 25.05.2010р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Subaru Legacy», державний номер НОМЕР_2, в наслідок ДТП, яка сталася 26.04.2010р., складає 153320,42 грн. (а.с. 7-10). Суд приймає до уваги зазначений письмовий доказ на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди, оскільки він не оспорений відповідачем.
З урахуванням того, що частину матеріальної шкоди в сумі 24 990, 00 грн. було виплачено позичу страховою компанією, у якій була застрахована відповідальність ОСОБА_2, що ним не заперечувалось, суд вважає необхідним стягнути з останнього суму у розмірі 128330,42 грн.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 гривень, оскільки позивачем не надано доказів того, що він переніс душевні страждання у зв'язку із пошкодженням майна.
Щодо витрат, пов'язаних із проведенням звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля №3569-05/10 від 25.05.2010р., то суд не знаходить підстав для їх стягнення, оскільки дослідження не є експертизою та не відноситься до судових витрат у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 79 ЦПК України.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст. ст. 10, 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень; саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.
ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження наявності винних дій ОСОБА_1 у наслідках ДТП, яка сталася 26.04.2010р., не повідомлено джерело їх існування.
З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення зустрічних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 22, 23, 1187,1188 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану у наслідок дорожньо-транспортної пригоди 26.04.2010 року, у розмірі 128330,42 (сто двадцять вісім тисяч триста тридцять) гривень 42 копійки.
У задоволені решти позову про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 гривень, вартості проведення звіту про оцінку вартості поновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 120 гривень - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у розмірі 1283,30 (одна тисяча двісті вісімдесят три) гривні 30 копійок та витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків у розмірі 222963,97 гривень та моральної шкоди у розмірі 10000 гривень - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя