36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.04.2012 р. Справа №18/409/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Полтава в особі Миргородської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Миргород
до Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", м.Миргород
про стягнення 568 523,62 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1., дов. № 01-9/5631 від 11.05.11 р., ОСОБА_2., дов. № 01-9/5643 від 11.05.11 р.
від відповідача: не з'явився
Розглядається позовна заява про стягнення 568 523,62 грн. боргу за договором про постачання електроенергії № 51 від 12.06.2008р., у тому числі 530 219,25 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 4174,74 грн. боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 2523,16 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.10.2011р. по 30.01.2012року, 5125,37 грн. 3% річних за період з 01.10.2011р. по 30.01.2012року, 26 481,10 грн. пені відповідно до п.4.2.1 Договору про постачання електричної енергії №51 від 12.06.2008р.за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії за умовами цього договору.
В судовому засіданні представник позивача надав докази часткової сплати відповідачем боргу.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка в повному обсязі до цього часу не погашена.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд встановив:
Між Публічним акціонерним товариством «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»в особі її Миргородської філії (далі за текстом - позивач, постачальник) та Обласним комунальним виробничим підприємством водопровідно - каналізаційного господарства «Миргородводоканал»(далі за текстом - відповідач, споживач) укладено Договір про постачання електроенергії № 51 від 12.06.2008р. (далі за текстом - договір).
Згідно з цим Договором позивач зобов'язався постачати електричну енергію, а відповідач взяв на себе обов'язок своєчасно і у повному обсязі проводити оплату за спожиту цим підприємством електричну енергію.
Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, позивач виконав зобов'язання по постачанню електричної енергії відповідачу згідно умов укладеного договору, а відповідач, в свою чергу, неналежними чином виконував зобов'язання по оплаті за спожиту електроенергію
П.2. додатку № 2 до договору визначено, що відповідно до визначеної у порядку. встановленому умовами договору, величини коштів за фактично спожиту електричну енергію постачальник виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня виписки рахунка.
В матеріали справи позивачем надані копії рахунків на оплату електричної енергії.
Відповідачем докази сплати на підставі рахунків вартості спожитої електричної енергії у повному обсязі у терміни, визначені договором, суду не надані.
Як вказує позивач, та підтверджується матеріалами справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання по оплаті за спожиту електричну енергію, на дату подання позову відповідач за період з 01.10.2011р. по 30.01.2012 року мав заборгованість перед позивачем, а саме: борг за спожиту активну електроенергію за період з серпня 2011р. по січень 2011 року в загальній сумі 530 219 грн. 25 коп., та борг за спожиту реактивну електричну енергію за січень 2012р. у розмірі 4174 грн. 74 коп.
Після порушення провадження у справі відповідачем сплачено борг за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 4174 грн. 74 коп., що підтверджується виписками по розрахунковому рахунку позивача від 29.02.2012 року на суму 2000грн.00 коп. та від 01.03.2012 р. на суму 2463 грн. 75 коп. (копії виписок надані позивачем в судовому засіданні 05.04.2012р.).
Частина 1 статті 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, а відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
За даних обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 530 219 грн. 25 коп. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині вимог про стягнення заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 4174 грн. 74 коп. провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст. 610. ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 456 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язання сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 4.2.1 Договору про постачання електроенергії № 51 від 12.06.2008р. сторони передбачили, що за внесення платежів з порушенням обумовлених термінів оплати розрахунків нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Посилаючись на пункт 4.2.1 договору позивач правомірно нарахував відповідачу 26 481грн.10 коп. пені за період з жовтня 2011р. по січень 2012р. (розрахунок доданий до позовної заяви).
Відповідно до вимог п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Посилаючись на положення ст.625 ЦК України позивач правомірно нарахував відповідачу 2523грн. 16 коп. інфляційних за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року та 5125грн. 37 коп. 3% річних за аналогічний період.(розрахунки додані до позовної заяви).
За даних обставин, вимоги позивача про стягнення 2523,16 грн. інфляційних нарахувань, 5125,37 грн. 3% річних та 26 481,10 грн. пені є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 43,49, 80 (п.1.1), 82-85 ГПК України, суд,
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Миргородводоканал»(вул.Шишацька, 82, м.Миргород, р/р 26004171713067, ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 03362560) на користь Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»в особі Миргородської філії (37600, м. Миргород, Полтавської обл., вул. Котляревського, 59) 530 219,25 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 2523,16 грн. інфляційних нарахувань, 5125,37 грн. 3% річних, 26 481,10 грн. пені на поточний рахунок Миргородської філії ПАТ «Полтаваобленерго»№26001324648067 в ПРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401, код ЄДРПОУ 25693493; 11 286 грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору на користь ПАТ «Полтаваобленерго»(36022, м. Полтава, вул. Ст.Поділ, 5) п/р.: 26009173285071 Полтавського регіонального управління КБ «Приватбанк», МФО 331401, код ЄДРПОУ 00131819.
3.В частині вимог про стягнення заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 4174 грн. 74 коп. - провадження у справі припинити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ на його виконання.
Суддя Киричук О.А.