Справа № 2-1611/2011
20.06.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя АРКрим у складі:
головуючої судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Гаражно-будівельного кооперативу №8 до ОСОБА_1 про витребування майна, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановив:
11.03.2011 року Голова правління Гаражно-будівельний кооператив №8 (далі - ГБК №8) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в яком просить витребувати майно (приміщення№НОМЕР_1) на користь ГБК №8 з чужого незаконного володіння від ОСОБА_1, відшкодувати ГБК №8 майнову шкоду у розмірі 2000 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач самовільно захватив гараж під №НОМЕР_1, який належить ГБК №8. На вимоги звільнити приміщення він не реагує. Після звернення до правоохоронних органів відносно ОСОБА_1 прийнятий протокол офіційного попередження про недопустимість протиправних дій. Відповідач не є членом ГБК №8, заяви про вступ до кооперативу не подавав, правовстановлювальні документи на приміщення №НОМЕР_1 не має, платежів та пай не вносить. Крім порушення права власності діями ОСОБА_1. завдана матеріальна ( упущена вигода) та моральна шкоди.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, оскільки він володіє гаражем правомірно на підставі договору, укладеного з ним та колишнім головою ГБК №8 у березні 2005 року у межах повноважень, наданих йому Статутом ГБК №8 ( п. 5.7е). Взамін гаражу за власні кошти він побудував прохідну, якою користується позивач. При цьому вартість прохідної оцінена у 10000 грн., тоді як вартість гаражу 3500 грн., що свідчить про відсутність шкоди. Розмір заявлених матеріальної та моральної шкоди не підтверджений жодним доказом. У листопаді 2010 року відповідач писав заяву про прийом до членів ГБК №8, проте будь-якої відповіді не отримав, а тому вважав, що є членом. Протиправних дій не вчиняв, будь-який попереджень не отримував.
Суд, вислухав учасників процесу, вивчивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, з пояснень сторін встановлено, що гараж №НОМЕР_1 розташований за адресою АДРЕСА_1.
Згідно державного акту на право постійного користування землею ГБК №8 є землекористувачем земельної ділянки за зазначеною адресою (а.с.17-18).
Відповідно до технічного паспорту, акту прийому -передачі об'єктів та майна від 20.10.2000 року, акту інвентаризації майна від 01.12.2010 року володільцем гаражу №НОМЕР_1 є ГБК №8 ( а.с. 6, 7, 48).
На цей час, гараж займає ОСОБА_1, що визнано сторонами та не підлягає доказуванню.
На вимоги ГБК№8 від 27.11.2010 року, 03.02.2011 року про звільнення спірного гаражу відповідач не реагує (а.с.11, 16).
Власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, що убачається з положень ст. 387 ЦК України.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо витребування на користь Гаражно-будівельного кооперативу №8 від ОСОБА_1 приміщення №НОМЕР_1, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що він правомірно володіє гаражем, оскільки ним не надано відповідних правовстановлювальних документів. Договір, укладений у простій письмовій формі 04.03.2005 року між ОСОБА_1 та колишнім головою ГБК№8 ОСОБА_3, також про це не свідчить, оскільки з його умов не убачається, що відповідач набув право власності саме на гараж №НОМЕР_1 (а.с. 80). Належними та допустимими доказами не підтверджені також доводи відповідача про його членство у ГБК №8. Щодо доводів про те, що відповідач побудував прохідну для ГБК №8 , вартість якої складає 10000 грн., то при розгляді цієї справи це не є предметом спору.
Щодо позовних вимог ГБК №8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди.
Згідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Таке ж положення міститься у ч.1 ст. 60 ЦПК України. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін ті інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачем зазначені вимоги процесуального законодавства не виконані, не надано жодного доказу на підтвердження наявності матеріальної та моральної шкоди у розмірах, зазначених у позові.
З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 386, 387 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Гаражно-будівельного кооперативу №8 - задовольнити частково.
Витребувати на користь Гаражно-будівельного кооперативу №8 від ОСОБА_1 приміщення №НОМЕР_1, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
В задоволенні позову Гаражно-будівельного кооперативу №8 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гаражно-будівельного кооперативу №8 судовий збір у розмірі 8,50 (вісім гривень) 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 37 ( тридцять сім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя