Справа № 2-2187/2011
16.06.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
встановив:
ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Кримської філії ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №70-07ФС від 06.12.2007 року, за яким вона отримала кредит у розмірі 4000,00 грн., строком до 30.11.2009р. Проте відповідачка зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість. У забезпечення повернення виданого кредиту між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №70-07ФС/01 від 06.12.2007р. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у розмірі 2708,60 грн. та судові витрати.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, повідомлена за місцем реєстрації.
Суд, заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали справи у їх сукупності, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірні відносини регулюються кредитним договором №70-07ФС від 06.12.2007 року та договором поруки №70-07ФС/01 від 06.12.2007 року, укладеними між сторонами по справі, статтями 625, 1048, 1050, 1054 -1055 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Згідно зі статтею 525 ЦК України (2003 року) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору №70-07ФС від 06.12.2007 року року ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 4000,00 грн., строком до 30.11.2009р. В свою чергу ОСОБА_2 зобов'язалась виконати погашення кредиту в порядку, сумах і в терміни, передбачені частиною 3 кредитного договору.
Відповідно до п.3.1. за користування кредитом ОСОБА_2 зобов'язалась сплачувати банку разову комісійну винагороду за надання кредиту у розмірі 7% від суми кредиту та відсотки у розмірі 2,5% щомісячно на залишок по кредиту.
Погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно відповідно до графіку визначеному у п.3.5. договору.
Відповідно до п.5.1 договору у випадку прострочення погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплати комісій за розгляд та аналіз кредитного проекту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.
Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зі змісту ч.1 ст. 527 ЦК України убачається, що боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор - прийняти та виконати особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання, чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Банком за договором було виконано обов'язок щодо надання кредиту ОСОБА_2 шляхом надання грошової суми у розмірі 4000,00 гривень. У свою чергу, відповідачка, зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 22.04.2011р. виникла заборгованість по кредиту в сумі 2 708,60 грн., яка складається з наступних сум: 1510,37 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 606,72 грн. - прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом; 494,51 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 69,69 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту; 27,31 грн. - відсотки за користування кредитом з 01.04.2011р. по 22.04.2011р. Доданий позивачем до позовної заяви розрахунок вищевказаних сум заборгованості за кредитним договором приймається судом до уваги як письмовий доказ по справі на підтвердження обґрунтованості позовних вимог і у суду сумніву не викликає, не оспорений сторонами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зобов'язання за кредитним договором виконані не були, що у сукупності з вищевикладеним вказує на обґрунтованість вимоги банку.
При вирішенні питання про стягнення зазначеної суми з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно суд виходить з наступного.
Відповідно з положенням ст.554 ЦК України вразі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Крім того, поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник.
Відповідно до п.1.1 договору поруки №70-07ФС/01 від 06.12.2007 р. ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання перед Банком відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором. Зазначене положення договору не суперечить ст.553 ЦК України, відповідно якої за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель зобов'язується нести перед банком солідарну з позичальником відповідальність за не виконання останнім зобов'язання за кредитним договором.
Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з положеннями частини 1 статті 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
На підставі вищевикладеного, відповідно кредитного договору №70-07ФС від 06.12.2007 року та договору поруки №70-07ФС/01 від 06.12.2007 року, керуючись статтями 553 -554, 611, 625, 1050, 1054 -1055 ЦК України та статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»- задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» заборгованість за кредитним договором №70-07ФС від 06.12.2007 року у розмірі 2708,60 (дві тисячі сімсот вісім) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі по 25,50 (двадцять п'ять) гривень 50 копійок з кожного та судовий збір у розмірі по 60,00 (шістдесят) гривень 00 копійок з кожного.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя