Справа № 2-50/2011
29.06.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки таким, що не підлягає виконанню,-
Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «УкрСиббанк» звернулося до суду iз зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказує, що мiж ним та ОСОБА_1 28.12.2006 року був укладений кредитний договір №1110576000, за умовами якого остання отримала 271950,00 швейцарських франків, строком до 28.12.2027 року, з оплатою процентів за користування кредитом 7,99 % річних. Строки повернення кредиту та процентів були встановлені графіком . У встановлені строки зобов'язання за кредитним договором не виконала, кредит не погашає. За порушення строків повернення кредиту таабо процентів та \або комісії позивальник також повинен сплатити додатково пеню. 28.10.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1, у якій були змінені строки сплати процентів. 30.01.2009 року укладено Додаткову угоду №2, у якій змінено строки сплати процентів та кінцевий строк повернення кредиту - не пізніше 28.12.2035 року. З метою забезпечення зобов'язань, що виникли у позичальника з кредитного договору, був укладений договір поруки №11105726000-П між банком та ОСОБА_2, відповідно до якого останній зобов'язався солідарно відповідати за виконання зобов'язань за кредитним договором. У наслідок невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором станом на 01.04.2011 року сума заборгованості відповідачів перед банком склала 3005983,10 гривень, з яких 2148955,31 грн., що еквівалентно 247128,10 швейцарських франків - заборгованість за основним та простроченим кредитом, 515671,66 грн., що еквівалентно 59301,84 швейцарських франків - заборгованість за процентами, 341356,12 грн., що еквівалентно 39255,69 швейцарських франків - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів по ньому.
З урахуванням уточнення позовних вимог та ухвали суд від 23.05.2011р., якою вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки залишені без розгляду, позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 3005983,10 гривень та судові витрати (а.с. 134-125, 156).
У серпні 2010р. відповідач по справі ОСОБА_2 на підставі ч.1 ст.559 Цивільного Кодексу України звернувся із зустрічним позовом до ПАТ«УкрСиббанк», у якому просив визнати договір поруки №11105726000-П від 28.12.2006р. таким, що не підлягає виконанню. Зустрічні вимоги ОСОБА_2 мотивував тим, що всупереч умов договору поруки банк в односторонньому порядку збільшив обсяг його відповідальності, як поручителя, у наслідок збільшення розміру процентів за користування кредитними коштами (а.с. 114-116).
Ухвалою суду від 18.08.2010р. зустрічна позовна заява ОСОБА_2 та первісний позов ПАТ«УкрСиббанк» об'єднані в одне провадження (а.с.120).
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог та відмові у задоволенні зустрічної позовної заяви. Процентна ставка була підвищена за кредитним договором у наслідок порушення платіжної дисципліни з боку позичальника. Відповідачу ОСОБА_1 у відповідності до вимог договору направлялись поштовий рекомендований лист з повідомлення про це, підписання додаткової угоди умовами кредитного договору не передбачено, свою незгоду позивальник проти цього не повідомив. За умовами договору поруки поручитель зобов'язався відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов'язань, що виникли з кредитного договору, в повному обсязі як існуючих в теперішньому часі, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Умови п. 2.1 договору поруки на цій випадок не поширюються, оскільки підвищення процентної ставки відбулось у наслідок порушення кредитної дисципліни.
Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що відповідачі не згодні з сумою заборгованості, оскільки позивач відповідними доказами не підтвердив її фактичний розмір. Щодо вимог про стягнення пені в розмірі 341356,12 грн., то відповідачі просили зменшити її розмір з урахуванням світової фінансової кризи та знаходженням на утриманні чотирьох дітей. Зустрічний позов представник ОСОБА_2 підтримав, просив визнати договір поруки таким, що не підлягає виконанню, з наведених у ньому підстав та врахувати умови п. 2.1. договору поруки.
Заслухав представників сторін, вивчивши матерiали справи, оцiнивши наявнi у справi докази i матерiали справи у їх сукупностi, суд прийшов до наступного.
Вiдповiдно до частини 1 статтi 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або iнша фiнансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошовi кошти (кредит) позичальниковi у розмiрi та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Предметом кредитного договору є грошовi кошти в нацiональнiй або iноземнiй валютi. Згiдно зi статтею 525 ЦК України (2003 року) одностороння вiдмова вiд зобов'язання не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом.
Судовим розглядом встановлено, що 28 грудня 2006 року мiж Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (на цей час парвонаступник - ПАТ «УкрСиббанк») в особi заступника начальника Севастопольського управління регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_3 (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений кредитний договiр №11105726000 (далі - Договір) ( а.с. 16-19).
За умовами розділу 1 Договору банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у формі непоновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює в іноземній валюті в сумі 271950,00 швецарських франків, строком до 28.12.2027 року, з оплатою процентів за користування кредитом 7,99 % рiчних. Строки повернення кредиту та строки оплати процентів були встановлені п. 1.2 та п. 1. 3 Договору та графіком погашення кредиту (додаток №1 до Договору). Цільове призначення кредиту: придбання домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п. 4. 1 Договору позичальник зобов'язалась використовувати кредит на зазначені у Договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих відсотків у встановлені договором терміни.
28.10.2008р. між Банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до вищевказаного кредитного договору, за умовами якої були внесені зміни стосовно строків щомісячної сплати процентів: з 01 по 25 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти. 30.01.2009р. було укладено Додаткову угоду №2, якою були перенесені строки виконання зобов'язання Позичальника зі сплати процентів за конкретні періоди за Договором та змінено кінцевий строк погашення кредиту - не пізніше 29.12.2035 року, графік погашення кредиту (а.с. 144-145).
Листом від 09.06.2008 року банк, керуючись умовами п. 9.2 Договору , а також ст. 651 ЦК України України, у зв'язку з порушенням кредитної дисципліни, а саме допущення випадків порушення строків погашення кредиту, змінив процентну ставку за користування кредитними коштами, збільшивши її розмір з 07.07.2008 року на 2% річних ( а.с. 62).
14.06.2008 року зазначена інформація була направлена за адресою, що була вказана ОСОБА_1 у Договорі, поштовим рекомендованим листом, що відповідає вимогам п. 9. 2 Договору. (а.с. 59). За зазначеними у цьому пункті умовами сторони погодились, що зміна розміру процентної ставки здійснена у такому порядку, не потребує додаткового підписання сторонами угод про внесення змін, а новий розмір процентної ставки за даним договором починає застосуватись з дати, що буде вказана у повідомленні Банку. При незгоді Позичальника з встановленим розміром процентної ставки, останній може повідомити про це Банк письмово. Зазначеним правом ОСОБА_1 не скористалась.
Банком були виконані зобов'язання за договором щодо надання позичальникові кредиту на придбання приватного домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджено меморіальним валютним ордером ( а.с. 177).
Між тим, ОСОБА_1 у встановлені строки покладенні на неї Договором зобов'язання не виконує, кредит у відповідності до встановленого графіку не погашає. У наслідок цього виникла заборгованість, яка станом на 01.04.2011р. склала 3005983,10 гривень, з яких 2148955,31 грн., що еквівалентно 247128,10 швейцарських франків - заборгованість за основним та простроченим кредитом, 515671,66 грн., що еквівалентно 59301,84 швейцарських франків - заборгованість за процентами.
Доданий позивачем до позовної заяви розрахунок вищевказаних сум заборгованості за кредитним договором приймається судом до уваги як письмовий доказ по справi на підтвердження обгрунтованостi позовних вимог i у суду сумнiву не викликає. З наданих суду даних по руху рахунків убачається скільки фактично нараховувалось та скільки було сплачено відповідачкою на виконання зобов'язання за кредитним договором (а.с.136-143,174-171). Належними та допустимими доказами відповідачі розрахунок заборгованості не оспорили.
У відповідності до п.7.1 Договору за порушення термінів повернення кредиту та/або відсотків за кредит позичальник сплачує банку додатково до встановленої відкотної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,2% від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або відсотків по кредиту), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. За розрахунками позивача, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів по ньому склала 341356,12 грн., що еквівалентно 39255,69 швейцарських франків.
Згiдно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк вiдповiдно до умов договору та вимог закону.
У вiдповiдностi до ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
З огляду на викладене, суд, оцінюючи усі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку про обґрунтованість вимог банку щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 3005983,10 гривень за кредитним договором.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Як встановлено матеріалами справи у родині Генц на утриманні три дитини ( а.с. 180-182). Внаслідок фінансової кризи прибуток від підприємницької діяльності значно зменшився, на що позичальник на розраховувала при укладанні кредитного договору. Зазначені обставини суд визнає істотними та вважає можливим зменшити суму неустойки (пені), що підлягає стягненню на 40000 грн.
При вирішенні питання про порядок стягнення заборгованості з позичальника та поручителя у солідарному порядку суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п.1.1, 1.3, 1.4 договору поруки №11105726000-П від 28.12.2008 р., укладеному між банком та ОСОБА_2, поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов'язань перед Кредитором, що виникли з кредитного договору від 28.12.2006 року, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу ( у тому числі суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору. Відповідальність Поручителя та Боржника є солідарною.
Зазначені положення договору не суперечать ст.553 ЦК України, відповідно якої за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк», тобто з відповідачів у солідарному порядку підлягає стягненню загальна сума за грошовими зобов'язаннями за кредитним договором у розмірі 2965983,10 грн.
Що стосується зустрічних позовних вимог про визнання не підлягаючим виконанню договору поруки №11105726000-П від 28.12.2006 року, то суд виходить з наступного.
Так, позивач за зустрічним позовом посилається на ту обставину, що банком в односторонньому порядку, всупереч п.2.1 договору поруки, з 07.07.2008р. було збільшено процентну ставку за кредитним договором на два відсотки річних, тому саме з цього часу вважає, що його зобов'язання за договором поруки припинились.
Дійсно, як було встановлено вище у порядку п. 9.2 кредитного договору, у зв'язку з порушенням кредитної дисципліни, а саме допущення випадків порушення строків погашення кредиту, банк змінив процентну ставку за користування кредитними коштами, збільшивши її розмір з 07.07.2008 року на 2% річних.
Відповідно до частини 1 статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручитель на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Між тим, при укладенні договору поруки поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов'язань, що виникли з кредитного договору від 28.12.2006 року, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
При цьому, можливість зміни процентної ставки у наслідок порушення кредитної дисципліни було передбачено умовами п. 9. 2 кредитного договору.
Поштовим рекомендованим листом від 09.06.2008 року ОСОБА_2 було повідомлено про збільшення розміру процентної ставки на 2% річних за адресою, зазначеною у договорі ( а.с. 65,67).
Таким чином, зміни самого зобов'язання не відбулось, що відповідно не тягне припинення поруки у сенсі ст. 559 ЦК України.
На підставі вищевикладеного, відповідно кредитного договору №11105726000 від 28.12.2006 року договору поруки №11105726000-П від 28.12.2006 року, керуючись статтями 526, 527, 530, 611, 651,652, 1050, 1054 -1055 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11105726000 від 28.12.2006 року у сумі 2965983,10 (два мільйона дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати: судовий збір у розмірі по 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі по 60,00 (шістдесят) гривень 00 копійок з кожного.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання не підлягаючим виконанню договір поруки №11105726000-П від 28.12.2006 року - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя