36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31.01.2012 р. Справа №18/2625/11
за позовом Дочірнього підприємства "ОСОБА_5", 36014, м. Полтава, вул. Зигіна, 29, оф.403
до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, 38441, АДРЕСА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, АДРЕСА_2
про стягнення 366 604,14 грн.
Суддя Солодюк О.В.
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_3, дов. в протоколі
від відповідача: ОСОБА_4, дов. в протоколі
від третьої особи: ОСОБА_2, паспорт в протоколі
Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення збитків в розмірі 366 604,14 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Дочірнім підприємством «ОСОБА_5»та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір по наданню послуг водія автомобільного транспорту №15/05 від 15.03.08р., відповідно до якого відповідач зобов»язувався за завданням позивача здійснити перевезення вантажів транспортом і за рахунок позивача. Цей договір був укладений сторонами строком на 1 рік.
Для виконання чергового рейсу міжнародного транспортного перевезення вантажу, за маршрутом Україна-Німеччина-Україна, транспортні засоби: автомобіль вантажний сідловий тягач марки МАN TGA 0,1, року випуску 2001, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHMSTZ держ. номер: НОМЕР_6, номер шасі: НОМЕР_3, 28.06.08р., як стверджує позивач, були передані позивачем та прийняті відповідачем у справному стані, про що свідчать підписи сторін та штамп позивача у подорожньому листі вантажного автомобіля в міжнародному сполученні № 658477 серія 02 ААВ від 28.06.2008 р.
Позивач стверджує, що після закінчення вказаного рейсу з 28.06.2008 року по 11.07.2008 р. вказані транспортні засоби позивачу не передавались, про що свідчить відсутність підпису та штампа позивача в прийнятті вказаних транспортних засобів у подорожньому листі вантажного автомобіля в міжнародному сполученні НОМЕР_5 від 28.06.08р., а були надані лише документи, згідно яких здійснювалось дане перевезення: НОМЕР_4 (міжнародна транспортна накладна), ПП №110000006/8/311469 (попередня декларація), подорожній лист вантажнього автомобіля в міжнародному сполученні НОМЕР_5 від 28.06.08р.
Транспортні засоби, як зазначено в позові, не були передані позивачу під приводом технічної непридатності тягача-автомобіля вантажного, сідловий тягач марки МАN TGA 0,1, року випуску 2001, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, разом з яким не був переданий позивачу і напівпричіп марки SCHMITZ державний номер НОМЕР_6, номер шасі: НОМЕР_3.
Вказаний автомобіль був зданий відповідачем 20.08.08р. в ремонт на СТО ТОВ «Аванті Груп», м. Київ, згідно наряду -замовлення № 017798, а отримано згідно акта прийому - передачі транспортного засобу та виконаних по ньому робіт від 13.11.08р., безпосередньо самим власником автомобіля громадянином ОСОБА_2, який знаходився до моменту вилучення відповідачем в володінні ДП «ОСОБА_5»на підставі договору оренди транспортного засобу від 13.06.07р. та додаткової угоди від 23.09.08р.
Вказані факти, як зазначено в позові, встановлено та відображено в рішеннях місцевого суду Київського району м. Полтави від 30.09.09р. та апеляційного суду Полтавської області від 23.12.09р. та у відповідності ст. 35 ГПК України не потребують доказування.
Напівпричіп марки SCHMITZ державний номер НОМЕР_6, номер шасі: НОМЕР_3, який знаходився в користуванні позивача на підставі договору про сумісну діяльність по наданню послуг по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні №11/04 від 10.04.08р. не був предметом розгляду в цивільному судовому спорі між громадянином ОСОБА_2 та ДП «ОСОБА_5». Місцезнаходження вказаного транспортного засобу позивачу та його власнику -фірмі OSKAR е.К. Deutschland, як стверджує позивач, на даний час невідомі. Неодноразові звернення позивача до відповідача з вимогами про повернення майна та до органів внутрішніх справ про розшук та повернення майна позивачу, що підтверджується заявами, результату не мали.
Позивач також зазначає, що послуги водія автомобільного транспорту відповідачем надавались позивачу по договору та підтверджуються здійсненими розрахунками з відповідачем, податковою формою 1-ДФ.
Передачу транспортного засобу позивачу відповідач не здійснив, чим наніс позивачу, як стверджує останній, матеріальну шкоду в сумі вартості неповернутого транспортного засобу, в зв»язку з чим власник транспортного засобу отримав збитки в розмірі втраченого транспортного засобу на суму 33700,80 євро, які на підставі викладеного підлягають відшкодуванню винною стороною -відповідачем, що становить 366604,14 грн.
Відповідач відзив на позов не надав, в судових засіданнях його повноважний представник проти позову заперечував, посилаючись зокрема на те, що власником напівпричепу SCHMITZ н.з. НОМЕР_6 є німецьке приватне підприємство "OSKAR e. K" м. Берлін відповідно до свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорту) № B-S-2-105/09-00573. Первинна реєстрація транспортного засобу відбулася 26.06.2007 року. На момент здійснення перевезення з 28 червня 2008 року по 11 липня 2008 року автомобіль МАN днз. НОМЕР_1 перебував в користуванні ДП "ОСОБА_5". Відповідно до договору від 10.04.2008 року СП № 11/04 "Про спільну діяльність по наданню послуг по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні (просте товариство)" напівпричіп SCHMITZ н.з. НОМЕР_6 використовується учасниками договору у спільній діяльності з надання транспортних послуг по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні.
ОСОБА_1 будь - яких договорів оренди (суборенди) транспортних засобів з позивачем не укладав, транспортні засоби під свою відповідальність, як суб'єкт підприємницької діяльності в користування не отримував.
Відповідно до договору по наданню послуг водія автомобільного транспорту від 15.03.2008 року № 15/05, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач відповідно до умов договору виконав роботу (здійснив перевозку вантажу транспортом позивача та за рахунок позивача), отримав оплату, що підтверджується Податковими розрахунками сум доходу, наданими позивачем в додатках до позову.
Отже, ОСОБА_1, як стверджує представник відповідача, після виконання перевезення здав ДП "ОСОБА_5" транспортні засоби - автомобіль МАN днз. НОМЕР_1, напівпричіп SCHMITZ н.з. НОМЕР_6, і отримав за надані послуги плату.
Будь-яких доказів перебування у володінні (користуванні) ОСОБА_1 напівпричіпу SCHMITZ н.з. НОМЕР_6 після 11.07.2008 року позивач не надав.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.10.11р. заявив усне клопотання про припинення провадження у справі в зв"язку з тим, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.10.11р. відповідач припинив свою діяльність, як приватний підприємець.
Клопотання відповідача про припинення провадження у справі суд не прийняв до уваги, оскільки відповідно до п.3.3 листа Вищого арбітражного суду України від 23.10.2000р. № 01-8/556 "Про деякі приписи чинного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність громадян" зазначено, що з моменту скасування державної реєстрації громадянина як суб"єкта підприємницької діяльності, зокрема за його особистою заявою, спори за участю такого громадянина, у тому числі пов"язані із здійсненням ним раніше підприємницької діяльності, підвідомчі судам загальної юрисдикції, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено до настання згаданих обставин.
Третя особа письмових пояснень на позов не надала. В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що в період з 28.06.2008 р. по 11.07.2008 р. разом з відповідачем здійснював перевозку вантажів. На даний час автомобіль МАN днз. НОМЕР_1, перебуває у його володінні. Місцезнаходження напівпричіпу SCHMITZ н.з. НОМЕР_6 ОСОБА_2 невідомі.
В судовому засіданні 31.01.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третьої особи, суд встановив:
Між сторонами був укладений договір по наданню послуг водія автомобільного транспорту №15/05 від 15.03.08р.(далі по тексту -договір), відповідно до якого відповідач зобов»язувався за завданням позивача здійснити перевезення вантажів транспортом позивача і за рахунок позивача.
Відповідно до подорожнього листа вантажного автомобіля в міжнародному сполученні НОМЕР_5 від 28.06.08р. за маршрутом Україна-Німеччина-Україна, транспортні засоби: автомобіль вантажний сідловий тягач марки МАN TGA 0,1, року випуску 2001, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки SCHMSTZ держ. номер: НОМЕР_6, номер шасі: НОМЕР_3, 28.06.08р. були передані позивачем та прийняті відповідачем для перевезення вантажів у справному стані, про що свідчать підписи сторін та штамп позивача.
В порушення п. 3.1.7 договору, по закінченню виконання відповідачем робіт, як стверджує позивач, ОСОБА_1 напівпричіп марки SCHMSTZ держ. номер: НОМЕР_6 позивачу не повернув, що змусило останнього звернутись з даним позовом до суду.
Вивчивши матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши та оцінивши додані докази суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
У подорожньому листі вантажного автомобіля в міжнародному сполученні НОМЕР_5 від 28.06.08р. є відмітка відповідача про те, що ним зданий автомобіль позивачу, повернення в гараж 11.07.2008 р. Посилання позивача на те, що у подорожньому листі відсутня відмітка позивача (механіка) про прийняття автомобіля від ОСОБА_1 суд до уваги не приймає, оскільки відсутність такої відмітки не є доказом неповернення транспортних засобів відповідачем. Крім того, подорожній лист вантажного автомобіля в міжнародному сполученні НОМЕР_5 від 28.06.08р. залишився у позивача.
Відповідно до п. 3.1.7. договору по закінченню виконання робіт, вказаних у завданні замовника (позивача), відповідач зобов'язаний передати ввірений йому транспортний засіб, всі невикористані грошові кошти і звіт про видатки, які поніс виконавець (відповідач) під час виконання завдання замовника.
Відповідно до п.4.4 договору по закінченню виконаного завдання, у десятиденний строк виконавець надає замовнику звіт про використані ним кошти, обумовлені у п.4.3 цього договору (замовник передає виконавцю грошові кошти необхідні для виконання завдання до початку його виконання або протягом виконання в залежності від обставин), підтверджені документами про фактичне використання даних грошових коштів.
Відповідно до п. 4.5. договору по закінченню виконання завдання і прийняття замовником звіту виконавця, сторони підписують акт прийому-передачі виконаних робіт, після чого замовник проводить оплату послуг виконавця.
З матеріалів справи вбачається, що за виконані послуги відповідач отримав плату, що підтверджується Податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 3-й квартал 2008 р. та ІІ півріччя 2008 р.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи те, що послуги по договору, надані відповідачем були оплачені позивачем, суд дійшов висновку про те, що відповідач зі свого боку належним чином виконав взяті на себе зобов»язання, за що отримав плату.
Посилання позивача на те, що транспортні засоби не були передані позивачу під приводом технічної непридатності тягача - автомобіля вантажного сідловий тягач марки МАN TGA 0,1, року випуску 2001, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, разом з яким не був переданий позивачу і напівпричіп марки SCHMITZ державний номер НОМЕР_6, номер шасі: НОМЕР_3 суд до уваги не приймає, оскільки згідно наряду -замовлення № 017798, 20.08.08р. відповідачем був зданий в ремонт на СТО ТОВ «Аванті Груп», м. Київ лише автомобіль вантажний сідловий тягач марки МАN TGA 0,1, року випуску 2001, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1.
Згідно акта прийому - передачі транспортного засобу та виконаних по ньому робіт від 13.11.08р., вищезазначений автомобіль був переданий СТО ТОВ «Аванті Груп», м. Київ з ремонту безпосередньо власнику автомобіля громадянину ОСОБА_2 який в судовому засіданні також підтвердив, що з ремонту отримав лише власний автомобіль без напівпричипу.
Крім того, судом взято до уваги, що з вимогою до відповідача про повернення напівпричіпу марки SCHMITZ державний номер НОМЕР_6, номер шасі: НОМЕР_3 позивач звернувся лише 20.08.09 р. (вимога за № 17/08 від 20.08.09р. в мат. справи).
В позовній заяві позивач стверджує, що відповідач наніс матеріальну шкоду в сумі вартості неповернутого транспортного засобу та, що незаконні дії відповідача по неповерненню транспортного засобу призвели до того, що власник транспортного засобу отримав матеріальну шкоду (збитки) на суму 366604,14 грн. (33700,80 євро).
Враховуючи те, що транспортний засіб є власністю приватного підприємства "OSKAR e. K" м. Берлін, а не позивача, а також те, що позивачем не надано доказів щодо передачі на виконання договору від 10.04.2008 року СП № 11/04 "Про спільну діяльність по наданню послуг по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні" напівпричипу SCHMITZ державний номер НОМЕР_6, номер шасі: НОМЕР_3 в користування позивачу для ведення спільної діяльності, та доказів неповернення його відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані.
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не обґрунтував та не підтвердив відповідними доказами невиконання умов договору по наданню послуг водія автомобільного транспорту №15/05 від 15.03.08р. та нанесення збитків в сумі 366604,14 грн. відповідачем.
З огляду на зазначені у позовній заяві обставини та надані докази, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити.
Суддя О.В. Солодюк
Повний текст рішення виготовлено та підписано 7 лютого 2012 року
Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому cm. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному cm. 93 ГПК України.