Справа № 2-3423/2011
07.12.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд міста Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: Головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Алексейчук А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
31 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів. Свої вимоги мотивувала тим, що 01.08.2008 року відповідачка ОСОБА_2 взяла у неї в борг грошову суму - 44936 доларів США строком до 01 вересня 2008 року, але гроші у вказаний строк не повернула. Передача грошей у борг підтверджена розпискою, яка складена та власноруч підписана ОСОБА_2 16 вересня 2011 року позивачка збільшила свої позовні вимоги, вказавши, що окрім боргу заявленого у первісному позові, відповідачка також заборгувала їй гроші в сумі 27880 грн. 00 коп. та 18306 доларів США, що також підтверджуються розписками позичальниці. Строки для повернення наступили, але відповідачка борг не повернула і в добровільному порядку повертати не збирається. Просить стягнути з відповідачки суму грошового боргу в розмірі 531984 грн. 32 коп., індексу інфляції в сумі 150669 грн. 71 коп., 3% річних - 41283 грн. 05 коп., відсотки за користування грошами в сумі 121945 грн. 87 коп., а також судові витрати в сумі 1820 грн. 00 коп.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, про день слухання справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. У випадку неявки відповідача не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки суду не відомі.
З письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 Цивільного процесуального кодексу України. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачки, оскільки мається достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали цивільної справи та докази, надані суду в порядку статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частинами 1, 2 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 2 статті 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до абз. 1 пункту 11, абз. 2 пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення в цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року в мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.
У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 взяла у позивачки ОСОБА_1:
- 01 серпня 2008 року у борг гроші в сумі 44935 доларів США, строком до 01 вересня 2008 року, що підтверджується оригіналом розписки (аркуш справи 21);
- 22 червня 2007 року гроші у розмірі 17668 грн. 00 коп., строком до 22 червня 2009 року, що підтверджується оригіналом розписки (аркуш справи 27);
- 17 січня 2007 року грошові кошти в сумі 10212 грн. 00 коп. строком до 17 січня 2010 року, що підтверджується оригіналом розписки (аркуш справи 28);
- 21 лютого 2008 року грошові кошти в сумі 16293 доларів США строком до 21 лютого 2010 року, що підтверджується оригіналом розписки (аркуш справи 29);
- 30 січня 2009 року суму позики в розмірі 2013 доларів США строком до 02 березня 2009 року, що підтверджується оригіналом розписки (аркуш справи 30).
Письмова форма договорів позики сторонами додержана в формі розписок, що не суперечить вимогам діючого цивільного законодавства, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договори позики, на які поширюються положення параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Взяті на себе зобов'язання відповідачка не виконала і до цього часу гроші не повернула. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до приписів статті 99 Конституції України і Указу Президента України від 25 серпня 1996 року № 762/96 «Про грошову реформу в Україні» грошовою одиницею і єдиним законним засобом платежу на території України є гривня, таким чином з відповідача підлягає стягненню сума у гривні.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивачки та необхідність стягнення з відповідачки на її користь суми боргу за договорами позик:
- згідно розписки від 01.08.2008 року позику у розмірі 44935 доларів США, що на день постановлення рішення по курсу НБУ за 1 долар США - 7,9899 грн., що еквівалентно 359026 (триста п'ятдесят дев'ять тисяч двадцять шість) грн. 16 коп.;
- згідно розписки від 21.02.2008 року позику у розмірі 16293 доларів США, що на день постановлення рішення по курсу НБУ за 1 долар США - 7,9899 грн., що еквівалентно 130179 (сто тридцять тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 44 коп.;
- згідно розписки від 30.01.2009 року позику у розмірі 2013 доларів США, що на день постановлення рішення по курсу НБУ за 1 долар США - 7,9899 грн., що еквівалентно 16083 (шістнадцять тисяч вісімдесят три) грн. 67 коп.;
- згідно розписки від 22.06.2007 року позику в розмірі 17668 грн. 00 коп.;
- згідно розписки від 17.01.2007 року позику в розмірі 10212 грн. 00 коп.;
Таким чином, основна сума боргу відповідачки перед позивачкою за наданими оригіналами розписок дорівнює 533169 (п'ятсот тридцять три тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 27 коп.
Відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України суд стягує з відповідача три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення на її користь інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
Грошовою одиницею України є гривня.
Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.
Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним. Застосування до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час простроченная за своєю правовою природою є відшкодуванням збитків, завданих кредитору внаслідок знецінювання його грошових коштів у зв'язку зі зростанням загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.
Таким чином, за статтею 625 Цивільного кодексу України встановлений індекс інфляції ураховується до суми боргу в разі наявності між сторонами грошових зобов'язань у валюті України - гривні.
З матеріалів справи вбачається, що грошове зобов'язання частково виражене в іноземній валюті, що унеможливлює врахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних із знеціненням валютного боргу.
Щодо боргу, який виражений в національній валюті, то суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивачки суми боргу:
- за договором позики від 22.06.2007 року з урахуванням індексу інфляції за період з 01 липня 2009 року по 01 грудня 2011 року сума боргу дорівнює (17668 грн. 00 коп. х 117,7597421) - 20805 грн. 79 коп.
- за договором позики від 17.01.2007 року індекс інфляції за період з 01 лютого 2010 року по 01 грудня 2011 року сума боргу дорівнює (10212 грн. 00 коп. х 111,83017851) - 11420 грн. 10 коп.
Вимоги позивачки про стягнення на її користь з відповідачки 3% річних від простроченої суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 3% річних від простроченої суми:
- відповідно до розписки від 01.08.2008 року за період з 02.09.2011 року по 07.12.2011 року (1191 днів прострочки х $4397,49 х 7,9899 грн.) - 35135 (тридцять п'ять тисяч сто тридцять п'ять) грн. 51 коп.;
- відповідно до розписки від 22.06.2007 року за період з 23.06.2009 року по 07.12.2011 рік (897 днів прострочки) в сумі 1302 (одна тисяча триста дві) грн. 59 коп.;
- відповідно до розписки від 17.01.2007 року за період з 18.01.2010 року по 07.12.2011 рік (688 днів прострочки) в сумі 577 (п'ятсот сімдесят сім) грн. 47 коп.;
- відповідно до розписки від 21.02.2008 року за період з 22.02.2010 року по 07.12.2011 рік (653 днів прострочки х $874,47 х 7, 9899 грн.) - 6986 грн. 92 коп.;
- відповідно до розписки від 30.01.2009 року за період з 03.03.2009 року по 07.12.2011 рік (1009 днів прострочки х $166,94 х 7,9899 грн.) - 1333 грн. 83 коп.
Вимоги позивачки про стягнення на її користь з відповідачки за користування грошовими коштами відсотків на рівні облікової ставки НБУ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Стаття 1048 Цивільного кодексу України визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержанная процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, цивільним законодавством України встановлюється презумпція оплатності договору позики, що, враховуючи зазначені норми статті 1048 Цивільного кодексу України та конкретні обставини справи означає правомочність позивачки ОСОБА_1 щомісяця одержувати проценти від суми позики в розмірі, що визначаються на рівні облікової ставки Національного банку України. Про це також зазначено в рішенні Верховного Суду України від 08 грудня 2010 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національний банк України» та постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України» від 18 серпня 2004 року № 389, облікова ставка Національного банку України - один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банков та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку.
Розмір облікової ставки Національного банку України на відповідний період затверджується постановами Правління Національного банку України.
В своїх розрахунках суд використав облікову ставку НБУ на рівні 7,75%, на якій саме й наполягала позивачка (аркуш справи 9). При таких розрахунках одноденна ставка НБУ дорівнює (7,75%:365) - 0,02123287671.
З відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню проценти за користування грошима в розмірі облікової ставки Національного банку України:
- відповідно до розписки від 01.08.2008 року за період з 01.08.2008 року по 07.12.2011 року за 1223 дні користування грошима х 0,02123287671 (одноденна ставка НБУ) х 359026 грн. 16 коп. (сума боргу у гривні) - 9323 грн. 12 коп.;
- відповідно до розписки від 22.06.2007 року за період з 22.06.2007 року по 07.12.2011 рік за 1629 днів користування грошима х 0,02123287671 (одноденна ставка НБУ) х 17668 грн. 00 коп. = 611 грн. 11 коп.;
- відповідно до розписки від 17.01.2007 року за період з 17.01.2007 року по 07.12.2011 рік за 1785 днів користування грошима х 0,02123287671 (одноденна ставка НБУ) х 10212 грн. 00 коп. = 387 грн. 04 коп.;
- відповідно до розписки від 21.02.2008 року за період з 21.02.2008 року по 07.12.2011 рік за 1385 днів користування грошима х 0,02123287671 (одноденна ставка НБУ) х 130179 грн. 44 коп. (сума боргу у гривні) - 3828 грн. 26 коп.;
- відповідно до розписки від 30.01.2009 року за період з 30.01.2009 року по 07.12.2011 рік за 1041 днів користування грошима х 0,02123287671 (одноденна ставка НБУ) х 16083 грн. 67 коп. (сума боргу у гривні) = 355 грн. 51 коп.
В задоволенні решти вимог слід відмовити.
Також, відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем у зв'язку зі сплатою судового збору 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Київським районним судом міста Сімферополя 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
На підставі статей 15, 16, 524-526, 530, 533, 612, 625, 1046,1047, 1048, 1050 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, с у д -
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Ярославля, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2, заборгованість:
- за договором позики від 01 серпня 2008 року основну суму боргу в розмірі 44935 доларів США, що станом на день винесення рішення по офіційному курсу НБУ гривні відносно іноземної валюти дорівнює 359026 грн. 16 коп., 3% річних за прострочку повернення позики в період з 02.09.2011 року по 07.12.2011 року - 35135 грн. 51 коп., та облікову ставку НБУ за користування грошима за період з 22.06.2007 року по 07.12.2011 рік - 9323 грн. 12 коп., а всього 403484 (чотириста три тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 79 коп.;
- за договором позики від 22 червня 2007 року проіндексовану суму боргу в розмірі 20805 грн. 79 коп., 3% річних за прострочення повернення позики за період з 23.06.2009 року по 07.12.2011 року в сумі 1302 грн. 59 коп. та облікову ставку НБУ за користування грошима за період з 22.06.2007 року по 07.12.2011 року в сумі 611 грн. 11 коп., а всього 22719 (двадцять дві тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 49 коп.;
- за договором позики від 17 січня 2007 року проіндексовану суму боргу в розмірі 11420 грн. 10 коп., 3% річних за прострочення повернення позики за період з 18.01.2010 року по 07.12.2011 року в сумі 577 грн. 47 коп. та облікову ставку НБУ за користування грошима за період з 17.01.2007 року по 07.12.2011 року - 387 грн. 04 коп., а всього 12384 (дванадцять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 61 коп.;
- за договором позики від 21 лютого 2008 року основну суму боргу в розмірі 16293 доларів США, що станом на день винесення рішення по офіційному курсу НБУ гривні відносно іноземної валюти дорівнює 130179 грн. 44 коп., 3% річних за прострочку повернення позики в період з 22.02.2010 року по 07.12.2011 року - 6986 грн. 92 коп., та облікову ставку НБУ за користування грошима за період з 21.02.2008 року по 07.12.2011 рік - 3828 грн. 26 коп., а всього 140994 (сто сорок тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 62 коп.;
- за договором позики від 30 січня 2009 року основну суму боргу в розмірі 2013 доларів США, що станом на день винесення рішення по офіційному курсу НБУ гривні відносно іноземної валюти дорівнює 16083 грн. 67 коп., 3% річних за прострочку повернення позики в період з року по з 03.03.2009 року до 07.12.2011 року - 1333 грн. 83 коп. та облікову ставку НБУ за користування грошима за період з 30.01.2009 року по 07.12.2011 рік - 355 грн. 51 коп., а всього 17773 (сімнадцять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 01 коп.
В задоволенні решти вимог слід відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Ярославля, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 витрати, понесені нею у зв'язку зі сплатою судового збору в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Київським районним судом міста Сімферополя 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя