Справа № 2-389/2011
07.11.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя в складі: Головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Алексейчук А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Третя сімферопольська державна нотаріальна контора, КРП «СМБРТІ», про визнання нерухомого майна об'єктом права спільної власності подружжя, визнання права власності на ? частку домоволодіння, виключення зі спадкового майна ? частки домоволодіння -
03 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання нерухомого майна об'єктом права спільної власності подружжя, визнання права власності на ? частку домоволодіння, виключення зі спадкового майна ? частки домоволодіння, який в подальшому уточнила. Свої вимоги мотивувала тим, що вона знаходилася у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 23 листопада 2002 року. Зі своїм чоловіком вона сумісно, однією сім'єю постійно, біля 11 років проживали за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловік позивачки - ОСОБА_4 - помер, після чого позивачка подала до Третьої сімферопольської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено тому, що на вищевказане майно - домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, претендують діти спадкодавця від першого шлюбу: ОСОБА_2 та ОСОБА_3. За період шлюбу та за період проживання у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 вона з чоловіком вносили власні спільні грошові кошти, а саме: у липні 2007 року будинок був повністю газифіковано, у будинку було зроблено капітальний ремонт, були укріплені стіни перегородки, відремонтований дах, замінені вікна та двері, збудовано новий паркан, проведені роботи по відновленню електропостачання, водопостачання тощо. До цього будинок був ветхою будівлею фактично не придатний для проживання. Грошові затрати на поліпшення майна та істотне збільшення його вартості підтверджено квитанціями, товарними чеками на придбання обладнання та іншими документами. Вищевказане майно позивачка вважає спільною сумісною власністю подружжя, оскільки вона понесла особисті трудові та грошові затрати по взаємній домовленості зі своїм чоловіком на поліпшення зазначеного майна. Тим часом, діти чоловіка від першого шлюбу за весь період подружнього життя позивачки зі спадкодавцем ніякої допомоги її чоловіку не оказували. Коли чоловік хворів, догляд за ним оказувала позивачка, яка й понесла витрати на поховання. Просить визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_4 домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на ? частку спірного домоволодіння та виключити зі спадкового майна ? частку даного домоволодіння.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні з мотивів та підстав, викладених в позові.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні просила суд при розгляді цього позову винести рішення відповідно до закону, вона не заперечувала проти того, що за період спільного життя позивачки з її батьком були проведені відповідні роботи та поліпшення. Разом з тим вважає, що вона та їх брат, як спадкоємці також мають право на свою частку в спадковому майні.
В останнє судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився. В попередніх судових засіданнях разом з ОСОБА_3 він просив в задоволені позові відмовити, оскільки ніякого поліпшення майна позивачка не робила, будинок був у придатному для проживання стані, а усі ремонтні роботи були зроблені їх батьком - ОСОБА_4 та ними самими.
Треті особи в судове засіданні не з'явилися, про місце та час слухання справи повідомлені належним чином. Надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Вислухавши сторони та їх представників, свідків, вивчивши матеріали справи та додатково надані сторонами докази, відповідно до статей 11, 60 Цивільно-процесуального кодексу України, суд дійшов до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 23 листопада 2002 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів громадянського стану Київського РУЮ міста Сімферополя, актовий запис № 511, що підтверджується свідоцтвом про одруження (аркуш справи 5).
Спадкодавцю ОСОБА_4 на праві власності належав житловий будинок з надвірними прибудовами за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-1659 від 06.05.1998 року (аркуш справи 4) та згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (аркуш справи 30).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, актовий запис № 756 (аркуш справи 6).
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 були його дружина - ОСОБА_1, син - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_3, які звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину не отримували. На підставі існуючих документів кожному з них приходилося по 1/3 частини спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4
Проте позивачка ОСОБА_1 з цим не погодилась та звернулася до суду з позовом про визнання вищевказаного майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання за нею право на ? частку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та виключення цієї частки зі спадкової маси.
В судовому засіданні позивачка пояснила, що за період шлюбу та за період проживання у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 вона з чоловіком вносили власні спільні грошові кошти, а саме: у липні 2007 року будинок був повністю газифіковано, у будинку було зроблено капітальний ремонт, були укріплені стіни перегородки, відремонтований дах, замінені вікна та двері, збудовано новий паркан, проведені роботи по відновленню електропостачання, водопостачання тощо. До цього будинок був ветхою будівлею фактично не придатний для проживання. Також на проведення вищезазначених та інших поліпшень нею були використані значні грошові кошти, отримані після купівлі-продажу особистого майна її тітки ОСОБА_7, яка була з 2004 року зареєстрована та фактично проживала за вищезазначеною адресою.
Доводи позивачки про те, що вищевказане домоволодіння істотно збільшилося в своїй вартості внаслідок її трудових та грошових затрат підтверджено наданими суду квитанціями, накладними та товарними чеками на газифікацію, придбання обладнання, будівельних матеріалів тощо (аркуші справи 108-116). Також ці обставини були підтвердженні у судовому засіданні свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні проти таких доводів позивачки заперечували, але жодних доказів тому, що зазначені роботи та поліпшення домоволодіння проведені без участі позивачки, або те, що ці поліпшення проведені саме відповідачами або з їх допомогою спадкодавцем суду не надано. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за зазначеною адресою взагалі ніколи не проживали та не були там зареєстровані. Згідно пояснень свідків взагалі до батька не приходили та його хворобами та справами не переймалися.
По справі за клопотанням позивачки ОСОБА_1 була проведена судова будівельно-технічна експертиза (аркуші справи 153-184). Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 106 від 12.09.2011 року встановлено, що загальна вартість проведених після 2002 року будівельно-ремонтних робіт, пов'язаних з поліпшенням домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, становить 29257 (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят сім) гривень 75 копійок. Вартість вищевказаного домоволодіння станом на 23 листопада 2002 року складала 21083 (двадцять одна тисяча вісімдесят три) грн. 00 коп., а на дату проведення огляду експертом, а саме станом на 22 липня 2011 року, вартість домоволодіння АДРЕСА_1 складає 90766 (дев'яносто тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 00 коп. Враховуючи проіндексовану вартість об'єкту, а саме - домоволодіння АДРЕСА_1, станом на 23 листопада 2002 року та станом на 22 липня 2011 року, експерт зробив висновок, що вартість вищевказаного домоволодіння у даний період часу збільшилася на 31759 (тридцять одну тисячу сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. Експертом підтверджено виконання після 2002 року у домоволодінні АДРЕСА_1 ремонтно-будівельно-відновлених робіт, а саме:
- встановлено европаркан з семі секцій розміром 2,05 х 1,6 м - 22,96 м2;
- під европарканом зроблено бетонний фундамент - 0,331 м3;
- встановлено металеву браму - 6,31 м2;
- зроблено водопровід з пластикових труб - 10,9 м;
- замінено кровлю з азбестоцементних листів - 10 листів розміром 1,75 х 1,15 м;
- проведено зовнішню електропроводку - 65 м;
- проведено внутрішню електропроводку - 30 м;
- відремонтовано куток будинку - 0,36 м3;
- поштукатурено та побілено куток будинку - 4,5 м2;
- поштукатурено та побілено фасад жилого будинку - 30,9 м2;
- зміцнено цоколь жилого будинку залізобетоном - 0,182 м3;
- відремонтовано підлогу у жилий кімнаті - бетонна - 0,105 м3; дерев'яна - 0,033 м3;
- замінено шпалери у жилих кімнатах № 1-3 та № 1-4 - 57,3 м2.
Експертом зазначено, що загальна вартість будівельних матеріалів, які були затрачені на поліпшення домоволодіння АДРЕСА_1, становить 13998 (тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп.
Відповідно до статті 62 Сімейного кодексу України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. А також, якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тобто питання про визнання майна, що належить на праві особистої приватної власності одному з подружжя, їх спільним сумісним майном вирішує суд за заявою зацікавленого в цьому одного з подружжя або спадкоємця. При розв'язанні спору має враховуватись цінність майна до його поліпшення, переробки, перебудови і після, коли втрачалися для цього кошти другого з подружжя або їх спільні кошти. Суд також бере до уваги не тільки затрачені гроші, а й працю, яка вкладається для збільшення цінності майна. Вклад в поліпшення майна, створення заново має бути вагомим. Тобто таким, внаслідок якого істотно збільшилась цінність майна, матеріалів. Тільки за наявності таких обставин майно, матеріали які належали раніше одному з подружжя, можуть бути визнані спільною сумісною власністю.
Проаналізувавши пояснення сторін, свідків, висновок експерта та інші докази суд дійшов висновку, що вимоги позивачки щодо визнання домоволодіння об'єктом спільної сумісної власності подружжя є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.
На підставі частини 1 статті 368 Цивільного Кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Частиною 1 статті 369 Цивільного Кодексу України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Як випливає зі змісту ст. 355 Цивільного кодексу України, право спільної сумісної власності є одним з видів права спільної власності. Право спільної сумісної власності виникає лише у випадках, передбаячених договором або законом. Так, якщо будинок (майно) був особистою власністю одного з подружжя, то згідно зі статтею 62 Сімейного кодексу України, його можливо визнати спільною власністю подружжя в тому разі, коли він був капітально відремонтований ними в період їх спільного шлюбного життя і істотно збільшився у своїй цінності.
Позивачка ставить вимоги про визнання за нею права власності на ? частку спірного домоволодіння. Ці вимоги суд також вважає такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Згідно зі статтею 63 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Тобто кожен з подружжя має рівні права на володіння, користування і розпорядження спільним сумісним майном.
Виходячи із діючого сімейного законодавства майно подружжя, щодо якого порушено спір, припускається таким, що належить подружжям на праві спільної сумісної власності і частки їх визнаються рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до статті 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог.
Згідно до частини 3 статті 10 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вимоги позивачки щодо виключення зі спадкового майна ? частки домоволодіння задоволенню не підлягають, виходячи з такого. З матеріалів справи вбачається, що спадкова справа на спірне майно не заводилась, свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом не видавалось, об'єм спадкового майна не визначений, тобто вимоги про виключення зі спадкового майна ? частки спірного домоволодіння заявлені позивачкою передчасно. На виконання цього рішення суду позивачці необхідно буде звернутися до відповідних органів для реєстрації своїх прав на ? частку спірного домоволодіння. Ці обставини в подальшому повинні бути врахованими нотаріусом при визначенні об'єму спадкової маси. З урахуванням вищенаведеного ця вимога позивачки залишається судом без задоволення, оскільки на день постановлення рішення не встановлено порушення прав позивачки.
Оскільки позивачка не просила стягнути з відповідачів на її користь судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу та судові витрати, то такі питання суд при ухваленні цього рішення не вирішував.
На підставі статей 355, 368, 369 Цивільного кодексу України, статей 62, 63 Сімейного кодексу України, керуючись статями 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 Цивільно-процесуального кодексу України, с у д -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Третя сімферопольська державна нотаріальна контора, КРП СМБРТІ, про визнання нерухомого майна об'єктом права спільної власності подружжя, визнання права власності на ? частку домоволодіння, виключення зі спадкового майна ? частки домоволодіння - задовольнити частково.
Визнати об'єктом спільної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме: ? частку будинку АДРЕСА_1
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд міста Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя