Справа № 2-3360/2011
07.12.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд міста Сімферополя Автономної республіки Крим у складі: Головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Алексейчук А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
23 серпня 2011 року ПАТ «Марфін Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Свої вимоги мотивували тим, що 19 червня 2008 року між ВАТ «Морський транспортний Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, на підставі якого відповідачу був наданий кредит в сумі 57840 доларів США з терміном погашення по 19 червня 2028 року, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,9% річних за фактичний період користування кредитом на с уму залишку заборгованості за кредитом. В забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та відповідачем 19 червня 2008 року був укладений договір іпотеки, згідно якому відповідач передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 в місті Сімферополі. Заочним рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя від 22.01.2010 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ВАТ «МТБ» заборгованість в сумі 382382 грн. 71 коп. та судові витрати. З часу постановлення рішення суду відповідачем не було проведено жодного платежу, що і стало підставою для звернення до суду. Відповідач від виконання своїх зобов'язань за договором ухиляється та своєчасно їх не виконує. Просить звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути з відповідача судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дунь слухання повідомлений належним чином, суду надав заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги просив задовольнити, у разі неявки відповідача просили розглянути справу в заочному порядку.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про слухання справи сповіщений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
З письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 Цивільного процесуального кодексу України. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача, так як мається достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, в порядку статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк», та відповідачем ОСОБА_1 19 червня 2008 року був укладений кредитний договір № 401/RS (аркуші справи 5-7). Відповідно до умов цього договору банк надав відповідачу кредит в сумі 57840 доларів США з терміном погашення по 19 червня 2028 року, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,9% річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
У забезпечення повернення кредитних коштів між банком та ОСОБА_1 19.06.2008 року було укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки виступила квартира АДРЕСА_1 (аркуші справи 9-12).
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 22.01.2010 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ВАТ «МТБ» заборгованість в сумі 382382 грн. 71 коп. та судові витрати (аркуш справи 13).
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 33 Закону України «Про Іпотеку» передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 12 Закону України «Про Іпотеку» встановлено, що у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 39 Закону України «Про Іпотеку» встановлені вимоги до рішення суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до частини 2 статті 590 Цивільного Кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки судом встановлено, що відповідачем належним чином не виконувалися умови кредитного договору, у зв'язку з чим й утворилася заборгованість й до тепер вона не погашена, то суд вважає, що у випадку непогашення відповідачем заборгованості в процесі виконання рішення суду в добровільному порядку, існують всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки це у повному обсязі задовольнить вимоги банку.
Згідно з приписами частини 1 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, посадових або службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення згідно з частиною 2 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для відповідальності, передбаченої законом.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 (зі змінами, внесеними постановами від 24 квітня 1981 року № 4, від 25 грудня 1992 року № 13 та від 25 травня 1998 року № 15), що згідно зі статтею 7 Цивільного кодексу України є правовим звичаєм і на день розгляду спору не суперечить чинним законам України, резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання. В резолютивній частині рішення, зокрема, має бути зазначено: які конкретно дії і на чию користь відповідач повинен вчинити або яким іншим передбаченим законом способом підлягає захисту порушене право.
Отже, резолютивна частина рішення повинна бути викладена таким чином, щоб це зробило можливим її виконання, оскільки невиконання судового рішення зробить неможливим захист прав і законних інтересів позивача у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 217 Цивільного процесуального кодексу України суд, що прийняв рішення, може визначити порядок його виконання або вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача на користь позивача всі понесені ним судові витрати.
На підставі статей 16, 525, 526, 530, 546, 590, 610-612, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статей 12, 33, 39 Закону України «Про Іпотеку», керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, с у д -
Позов Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 у місті Сімферополі, яка належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу цього майна з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеної на підставі оцінки майна, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність у межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» в рахунок погашення кредитної заборгованості, визначеної рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя Автономнохї республіки Крим від 22.01.2010 року в сумі 328328 грн. 71 коп. та понесені по справі витрати у розмірі 1950 грн. 00 коп. на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі - 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу - 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя