Справа № 2-2504/2011
23.08.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі: Головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Гуляєвій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особа - Сімферопольська міська рада та Служба в справах дітей Сімферопольської міської ради, про визначення порядку користування жилими та допоміжними приміщеннями квартири, -
03.06.2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, неповнолітньої ОСОБА_4 про визначення порядку користування жилими та допоміжними приміщеннями квартири. Свої вимоги позивачі мотивували тим, що вони та відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в м. Сімферополь. Кожний є власником 1/5 частки квартири. Просять визначити порядок користування квартирою, виділивши у користування позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жилу кімнату площею 16 кв.м з лоджіями площею 1,2 та 1,7 кв.м., позивачу ОСОБА_6 - кімнату площею 13 кв.м., а відповідачам - кімнату площею 15,2 кв.м. Кухню, прихожу, санвузол, балкон - залишити у загальному користуванні. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1,24 кв.м. в сумі 7698 грн. 07 коп. та на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1,24 кв.м. в сумі 7698 грн. 07 коп. (а.с. 3-6).
Ухвалою суду від 11.07.2011 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_5, а в якості третьої особи - Сімферопольську міську раду та службу у справах дітей Сімферопольської міської ради (а.с. 46).
02.08.2011 року позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до суду уточнену позовну заяву (а.с. 52-55), а від позивача ОСОБА_6 в особі його уповноваженого представника ОСОБА_7 надійшла заява про відмову від позову (а.с.51). Відповідно до уточнених позовних вимог позивачі просили виділити їм у користування кімнату площею 16 кв.м. з лоджіями площею 1,2 та 1,7 кв.м., а відповідачам та ОСОБА_5 кімнату площею 15,2 кв.м. та кімнату площею 13 кв.м. Підсобні приміщення: кухню, прихожу, санвузол, балкон - залишити у загальному користуванні.
Ухвалою суду від 02.08.2011 року прийнято відмову позивача ОСОБА_6 в особі його уповноваженого представника ОСОБА_8 від позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування жилими та допоміжними приміщеннями квартири (а.с. 59).
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_9, представник позивачів ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні з мотивів та підстав, викладених у позові.
Відповідачка ОСОБА_3, яка є одночасно представником неповнолітньої ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні. Пояснили, що позивачі просять їм виділити в користування кімнату де знаходяться обидві лоджії, чим позбавляється вона та її діти на користування ними тощо.
Представник служби у справах дітей Сімферопольської міської ради у судовому засіданні просила розглянути справу з урахуванням матеріалів справи та інтересів дітей.
Представник Сімферопольської міської ради у судове засідання не з'явився, про слухання справи сповіщений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами на підставі ст.ст. 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України, суд дійшов до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/5 частині кожному.
Відповідно до технічного паспорту (а.с. 28-29) жила площа квартири складається з трьох кімнат площею 13,0 кв.м., 16,0 кв.м. та 15,2 кв.м. Допоміжну площу квартири складають: кухня - 9,6 кв.м, санвузол - 4,3 кв.м., прихожа - 8,8 кв.м., лоджія - 1,2 кв.м. та 1,7 кв.м., а також балкон площею 0,4 кв.м
Реальний поділ квартири з оглядом на розмір площі, що перепадає на ідеальну частку кожного зі співвласників, є технічно неможливим.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Якщо виділ у натурі є неможливим, суд має право за заявленим про це позовом встановити порядок користування такою квартирою.
Відповідно до пункту 14 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.1995 року квартира, яка є спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або та, які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Аналогічно питання щодо встановлення порядку користування будинком (квартирою) регулюється роз'ясненням пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" № 7 від 04.10.1991 року, згідно до якого, якщо виділ частки будинку неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені у загальному користуванні учасників спільної часткової власності.
У спірній квартирі проживають та зареєстровані відповідачка ОСОБА_3, її діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Також у квартирі зареєстрований ОСОБА_6 (а.с. 41, 42).
На 1/5 частку кожного співвласника у квартирі має перепадати 8,84 кв.м. жилої площі та 4,54 кв.м. допоміжної площі.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять виділити їм у спільне користування жилу кімнату розміром 16 кв.м, що не відповідає їх частці у праві спільної часткової власності. Пропонованим порядком користування квартирою значно порушуються права інших співвласників, оскільки на спільну частку відповідачів ОСОБА_3 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_4, приходиться 17,68 кв.м., але такої кімнати в квартирі не існує, на кімнати меншої площі (13 кв.м. або 15,2 кв.м.) вони не згодні. Також слід зазначити, що ОСОБА_6 хоча відмовився від свого позову, але його частка в розмірі 8,84 кв.м. залишилася та повинна бути врахованою при визначенні порядку користування квартирою.
Положеннями статті 50 і 63 Житлового кодексу України визначені вимоги до жилих приміщень, які призначені для постійного проживання і має відповідати необхідним санітарним та технічним вимогам як умовам, необхідним для проживання громадянина без шкоди його здоров'ю, складними частинами якого є розмір жилої площі.
Норми та розділ жилих приміщень для належного задоволення житлових потреб громадян встановлені статтями 47-49 вказаного кодексу, а також відповідними органами виконавчої влади.
Відповідно до ст. 47 Житлового кодексу України норма жилої площі встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
Суд вважає порядок користування квартирою запропонований позивачами є неможливим, оскільки у даному випадку будуть порушуватися житлові права і вимоги чинного законодавства.
Конституцією України, ст. ст. 319, 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав по володінню, користуванню та розпорядженню своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Розглянувши дану цивільну справу за участю усіх зацікавлених осіб, у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності і справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст.ст. 358, 391 ЦК, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, с у д -
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особа - Сімферопольська міська рада та Служба в справах дітей Сімферопольської міської ради, про визначення порядку користування жилими та допоміжними приміщеннями квартири - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя