05.04.12р.Справа № 11/5005/1150/2012
За позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Лошкарівка", с. Лошкарівка, Дніпропетровська область
про стягнення 16 613 698,45 грн. збитків
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від прокуратури: Киричок О.В. - старший прокурор відділу прокуратури області, посвідчення № 112
Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 34 від 07.09.11р.
Від відповідача: не з'явився.
Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд з позовом, у якому просить стягнути 16 613 698,45 грн., що складають суму збитків, завданих в результаті нестачі зерна за договором складського зберігання зерна № 412 від 17.10.08р.
Представник позивача письмових пояснень по суті спору не надав.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.04.11р., підприємство відповідача знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і була надіслана ухвала суду як про порушення провадження у справі так і про відкладення.
Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, господарський суд, -
17.10.2008 року між Державною спеціалізованою бюджетною установою Аграрним фондом (Поклажодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Лошкарівка" (Зерновий склад) укладено договір складського зберігання зерна № 412, відповідно до п.1.1 якого Поклажодавець (позивач у даній справі) зобов'язується передати на зберігання Зерновому складу (відповідачу) зерно пшеницю 5-го класу (об'єкт державного цінового регулювання), якість якого відповідає ДСТУ 3768:2004 (далі - зерно), за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на картку Поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а Зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим Договором умовах та в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.
Частиною першою ст. 961 Цивільного кодексу України передбачено, що товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.
Відповідно до вказаного вище договору, відповідач прийняв від позивача на зберігання 16,442 тонн пшениці 3-го класу, 6000,00 тонн - 4-го класу, 4140,0 тонн - 5-го класу, що підтверджується складськими квитанціями та простими складськими свідоцтвами на зерно, а саме: АТ № 418001, АТ № 418002 від 21.10.08р; АТ № 418054 від 09.12.08р., АТ № 418003 від 21.10.08р., АА № 054306 від 01.03.09р., АА № 054307 від 01.03.09р.
Згідно ч.1 ст. 957 Циввільного кодексу України, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що розмір плати за надання послуг зберігання за тонну на місяць становить: пшениця 2-го класу - 7,09 грн./т; пшениця 3-го класу - 6,25 грн./т; пшениця 4-го класу - 5,67 грн./т; пшениця 5-го класу - 4,83 грн./т.
Поклажодавець сплачує вартість послуг із зберігання зерна з моменту передачі зерна Поклажодавця на зберігання Зерновому складу на підставі актів виконаних робіт та розрахунку обсягів коштів зберігання зерна як об'єкту державного цінового регулювання (п.4.4.договору).
Відповідно до актів виконаних робіт № 0000278, № 0000279, № 0000280, № 00000307, № 00000308, № 00000309, копії яких залучено до матеріалів справи, вартість послуг із зберігання зерна складає загальну суму у розмірі 164 157,16 грн., яку було позивачем перераховано, що підтверджується платіжним дорученням № 484 від 26.03.10р.
Умовами договору (п.3.4.) сторонами передбачено, що Поклажодавець має право, зокрема проводити огляд та інвентарізацію зерна протягом строку його зберігання (п.3.4.4.).
Крім того, згідно ч.1 Наказу Міністерства Аграрної Політики України № 298 від 07.06.2010 року "Про проведення спільних перевірок Аграрним Фондом та Держконтрольсільгосппродом наявності зерна державного інтервенційного фонду, продуктів переробки та заставного зерна" (надалі - Наказ), Аграрному Фонду щомісячно здійснювати спільні перевірки кількісного та якісного стану зберігання зерна державного інтервенційного фонду, продуктів його переробки та зерна, що знаходиться у режимі державних заставних закупівель на зернових складах, із залученням представників територіальних органів Держконтрольсільгосппроду.
Так, на підставі вказаного вище Наказу, Аграрним Фондом проведено чергову перевірку наявності та умов зберігання якісних та кількісних показників зерна державного інтервенційного фонду на зернових складах ТОВ "Заготзерно-Лоршкарівка" (Дніпропетровська область, Софіївський район, с.Лошкарівка, вул.Привокзальна,54).
В ході перевірки наявності, відповідності кількісним та якісним показникам зерна державного інтервенційного фонду, на зерновому складі відповідача встановлено нестачу зерна в кількості 16,442 тонн пшениці 3-го класу, 6000,00 тонн - 4-го класу, 4140,0 тонн 5-го класу, що є власністю Аграрного Фонду та яке передане на зберігання на підставі договору складського зберігання зерна № 412 від 17.10.2008 року, тобто передане за договором зерно відсутнє у повному обсязі.
За результатами вищезазначеної перевірки, 09.06.2011р. складено Акт перевірки наявності зерна закупленого до державного інтервенційного фонду та відповідності його кількісним та якісним показникам (а.с.22).
Звертаючись із даним позовом, прокурор посилається на те, що в зв'язку з відсутністю у відповідача у повному обсязі зерна, що підтверджується вказаним вище актом перевірки, Державній спеціалізованій бюджетній установі Аграрний фонд завдано збитків, що і стало причиною спору.
Позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.942 Цивільного кодексу України, Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Частиною першою ст. 944 Цивільного кодексу України передбачено, що Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
Вказане вище передбачено сторонами і в договорі, а саме п.5.1, який передбачає, що Зерновий склад не має права розпоряджатися зерном (його частиною) Поклажодавця.
Зберігач, відповідно ч.1 ст. 949 Цивільного кодексу України, зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Як вже зазначалось вище, за результатами перевірки, яка була проведена на зерновому складі Зберігача (відповідача у даній справі), встановлено факт відсутності зерна переданого на зберігання у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 950 Цивільного кодексу України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
У п.1.ч.1. ст.951 Цивільного кодексу України зазначено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.
Постановою КМУ № 116 від 22.01.1996 року затверджено "Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" (надалі - Порядок).
Цей Порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.
Відповідно до п.2 вказаного Порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору.
Розрахунок загальної вартості зерна здійснено відповідно до п.2 вказаного вище Порядку з врахуванням цін, передбачених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.2011р. № 17 "Питання діяльності Аграрного фонду на організованому аграрному ринку у 2011/2012 маркетинговому періоді", що складає загальну суму у розмірі 16 191 191,87 грн.
Відповідно до наданого розрахунку, сума збитків за оплату послуг по зберіганню зерна складає 422 506,58 грн.
Розрахунок загальної суми збитків складає 16 613 698,45 грн.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною першою ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (Штрафні санкції сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо) понесені стороною , яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
На підставі вищевикладеного, заявлена прокурором до стягнення сума у розмірі 16 613 698,45 грн. підлягає до примусового стягнення.
Керуючись ст. 526, 942, 944, 949, 950, 951, 957, 961 Цивільного кодексу України, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Лошкарівка", (Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Лошкарівка, вул.Привокзальна,54, код ЄДРПОУ 35355284, р/р 26000001316204 в філії ЗАТ "ОТП банк" у м.Дніпропетровськ, МФО 307071) на користь Аграрного фонду, (01001, м. Київ, вул.Б.Грінченка,1, код ЄДРПОУ 33642855, р/р 37116004004099 в ДКС України, МФО 820172) 16 613 698,45 грн. (шістнадцять мільйонів шістсот тринадцять тисяч шістсот дев'яносто вісім гривень) 45 коп. збитків.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Заготзерно-Лошкарівка", (Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Лошкарівка, вул.Привокзальна,54, код ЄДРПОУ 35355284, р/р 26000001316204 в філії ЗАТ "ОТП банк" у м.Дніпропетровськ, МФО 307071) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 379 892 69, рахунок 312 142 067 830 05 в Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 220 300 01 ) 64 380,00 грн. судового збору.
Накази видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя І.Ф. Мельниченко
Повне рішення складено
09.04.12р.