01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.04.2012 № 5028/13/130/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів: Агрикової О.В.
Сухового В.Г.
секретар судового засідання: Марвано А.Т.,
в судове засідання з'явились представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 05.03.2012 року,
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 22 від 28.03.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РБУ СПЕЦБУД»
на рішення господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року
у справі № 5028/13/130/2011 (суддя Фетисова І.А.),
за позовом приватного підприємства «Пронет», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «РБУ СПЕЦБУД», м. Остер, Козелецький район, Чернігівська область,
про стягнення заборгованості у розмірі 144 318 грн. 16 коп.,
ПП «Пронет» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до ТОВ «РБУ СПЕЦБУД» про стягнення заборгованості за прострочення виконання грошових зобов'язань (а.с. 2-6).
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено, присуджено до стягнення з ТОВ «РБУ СПЕЦБУД» на користь ПП «Пронет» 84 148 грн. 55 коп. боргу, 21 688 грн. 22 коп. індексу інфляції, 8 481 грн. 39 коп. - 3% річних., 1 443 грн. 18 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 75-77).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, 03 січня 2012 року відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с. 83-86).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2012 року апеляційну скаргу було повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 81-82).
Після усунення обставин, що стали підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду, відповідач вдруге звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року у справі № 5028/13/130/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач виконав роботи та передав обладнання не в повному обсязі та з простроченням.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26 березня 2012 року відновлено строк на апеляційне оскарження та прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження, розгляд справи призначено на 10 квітня 2012 року.
У судовому засіданні 10 квітня 2012 року представник позивача надала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Представник відповідача підтримує апеляційну скаргу та просить скасувати рішення місцевого господарського суду, а в задоволенні позову відмовити. При цьому представник наголошує, що роботи виконані з порушенням строків та не в повному обсязі, а також посилається на те, що строк оплати не наступив.
Представник позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує з підстав, які викладених у відзиві, та просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року - без змін.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 10 квітня 2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
07 березня 2011 року між ТОВ «РБУ СПЕЦБУД» (замовник) та ПП «Пронет» (виконавець) було укладено договір № 07-03/2008 (надалі - Договір) (а.с. 15-18).
Відповідно до п 1.1 Договору замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується поставити обладнання згідно з специфікаціями (додатки № 1, № 2, № 3 до Договору) та виконати роботи по створенню робочих місць структурованої кабельної системи, системи охоронної сигналізації, системи пожежної сигналізації в офісних приміщеннях замовника за адресою м. Київ, Харківське шосе, 201/203 (об'єкт).
Пунктом 1.2 Договору сторони встановили, що комплекс робіт по створенню систем включає: монтажні роботи, пусконаладжувальні роботи.
Згідно п. 2.4 Договору загальна сума договору згідно із специфікаціями (додатки 1-3) складає 324 931 грн. 92 коп. у тому числі ПДВ-20 %.
Згідно п. 3.4 договору по закінченні робіт виконавець надає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.5 договору замовник у 5-ти денний строк від дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт надсилає виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт. При відсутності мотивованої відмови протягом 7 днів від дати отримання актів замовником робота вважається прийнятою згідно акту, який підготував виконавець.
Згідно п. 3.8 договору передача обладнання виконавцем замовнику відбувається на підставі акт передачі обладнання та/або видаткової накладної.
Відповідно до п. 3.9 договору замовник у 5-ти денний строк від дня отримання акту передачі обладнання надсилає виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання обладнання. При відсутності мотивованої відмови протягом 7 днів від дати отримання актів замовником обладнання вважається прийнятою згідно акту, який підготував виконавець.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що замовник не пізніше 3 днів після підписання цього договору сплачує виконавцю аванс в об'ємі 30 % від суми, вказаної в п. 2.4, що включає в себе 30 % від сукупної вартості обладнання, матеріалів та робіт за договором, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Відповідно до п. 2.6 договору замовник не пізніше 15 днів після підписання договору сплачує виконавцю 30 % суми, вказаної в п. 2.4, що включає в себе 30 % від сукупної вартості обладнання, матеріалів та робіт за договором, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Як вбачається з виписом банку, 07 березня 2008 року відповідач перерахував позивачеві 97 479 грн. 58 коп., а 26 березня 2008 року - 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 26-32), що загалом складає 197 479 грн. 58 коп.
Сторони підписали та скріпили печатками акти передачі обладнання на загальну суму 70 416 грн. 92 коп. та акти здачі-приймання робіт на загальну суму 241 211 грн. 21 коп. (а.с. 33-44).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2.7 договору остаточний розрахунок за фактично виконані роботи, витрачені матеріали та поставлене обладнання здійснюється перерахуванням замовником виконавцю суми, що остаточно визначається на основі сукупної вартості актів здачі-приймання виконаних робіт та актів передачі обладнання та/або видаткових накладних, підписаних представниками сторін, в строк 3 банківських днів з моменту підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.
Відповідач не оплатив виконаних позивачем робіт та отриманого від нього обладнання у строк 3 банківських днів з моменту підписання актів здачі-приймання виконаних робіт. Відтак, відповідач порушив норми чинного законодавства України та умови укладеного між сторонами договору. Доказів протилежного відповідачем не надано.
08 серпня 2011 року позивач надіслав відповідачу претензію № 559 від 05 серпня 2011 року з проханням сплатити заборгованість в сумі 114 148 грн. 55 коп. Вказана претензія отримана відповідачем 10 серпня 2011 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення (а.с. 45-48). Претензія позивача відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 114 148 грн. 55 коп. (70 416 грн. 92 коп. + 241 211 грн. 21 коп. - 197 479 грн. 58 коп.).
Після порушення провадження у даній справі відповідачем частково оплачено заборгованість, зокрема платіжним дорученням № 61 від 01 грудня 2011 року відповідач перерахував позивачеві 30 000 грн. 00 коп. (а.с. 71). За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення 30 000 грн. 00 коп. боргу.
Решта заборгованості у розмірі 84 148 грн. 55 коп. відповідачем не погашена, а відтак позов у частині стягнення цієї заборгованості підлягає задоволенню.
Щодо посилань скаржника на порушення позивачем строків виконання робіт колегія суддів відзначає наступне.
У пункті 10.1 Договору встановлено такий строк дії: початок - з моменту підписання Договору, закінчення - до 31 грудня 2008 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором.
Крім того, у пунктах 6.4 та 6.5 Договору встановлено відповідальність позивача за затримку виконання робіт та постачання обладнання.
Умовами договору та чинного законодавства не передбачено можливості зменшення або відмови замовника від сплати заборгованості за порушення виконавцем строків виконання робіт та поставки обладнання.
Статтею 625 ЦК України регламентовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.2.3», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила, що місцевим господарським судом правильно підраховано та правомірно задоволено 21 688 грн. 22 коп. індексу інфляції та 8 481 грн. 39 коп. трьох відсотків річних.
Беручи до уваги те, що до фактичних обставин справи судом першої інстанції обґрунтовано і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні скарги апелянта необхідно відмовити.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Чернігівської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року по справі № 5028/13/130-2011 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «РБУ СПЕЦБУД» на рішення господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РБУ СПЕЦБУД» на рішення господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року у справі № 5028/13/130/2011 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року по справі № 5028/13/130/2011 залишити без змін.
3. Справу № 5028/13/130/2011 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя Чорногуз М.Г
Судді Агрикова О.В.
Суховий В.Г.