01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.03.2012 № 9/431
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Авдеєва П.В.
суддів: Коршун Н.М.
Куксова В.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреність,
від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стоун де Люкс”
на рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2012 р.
у справі №9/431 (суддя Бондаренко Г.П.)
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стоун де Люкс”
про стягнення 56 970,15 грн.,
В грудні 2012 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 56 970,15 грн., з яких 50 235,00 грн. основної заборгованості за Договором про надання послуг бухгалтерського обслуговування № 01/10-10 від 01.10.2010р., 3 849,21 грн. - пені, 1703, 79 грн. - інфляційних збитків, 1182, 94 грн. - 3% річних.
16.02.2012 року представником позивача через відділ канцелярії Господарського суду м.Києва було подано документи по справі та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач, керуючись ст. 22 ГПК України, просив суд стягнути з відповідача 50 235,00 грн. - основної заборгованості, 5 124,47 грн. - пені, 778,11 грн. - інфляційних збитків, 1 154,70 грн. - 3% річних.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 16.02.2012р. у справі №9/431 позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором про надання послуг бухгалтерського обслуговування № 01/10-10 від 01.10.2010р., що підтверджується проведеною аудиторською перевіркою.
Крім того, апелянт зазначає, що ним було отримано 06.04.2011р., 30.06.2011р., 01.07.2011р., 06.09.2011р. акти перевірок компетентних органів, якими, на думку апелянта було встановлено факт неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором про надання послуг бухгалтерського обслуговування № 01/10-10 від 01.10.2010р.
Також, апелянт стверджує, що позивач не попередив його, про те що договірні відносини з нерезидентами регулюються Законом України „Про здійснення розрахунків в іноземній валюті”, внаслідок чого йому було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД).
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
01.10.2010р. між відповідачем, як замовником, та позивачем, як виконавцем, був укладений Договір про надання послуг бухгалтерського обслуговування № 01/10-10 (далі-Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по веденню бухгалтерського і податкового обліку замовника та складання бухгалтерської і податкової звітності, передбаченої чинним законодавством, протягом дії цього Договору, а саме: відображення господарських операцій, проведених замовником за звітний місяць, у реєстрах бухгалтерського обліку; розрахунок податків (зборів, внесків), що сплачуються замовником у відповідності з діючим законодавством України; складання фінансової, статистичної, податкової та іншої звітності, передбаченої діючим законодавством України; надання форм звітності у відповідні державні органи по встановленим адресами і у передбачені законодавством строки.
Пунктом 1.2 Договору сторони погодили, що одиницею виміру кількості наданих (отриманих) послуг є звітний місяць.
Вартість щомісячних послуг, що надаються виконавцем згідно Договору становить 8 000,00 грн. Оплата послуг виконавця здійснюється шляхом видачі з каси замовника готівкових коштів виконавцю в термін до 07-го числа наступного за звітним місяця (п.п. 5.1, 5.2 Договору).
Прийом-передача наданих послуг здійснюється по закінченні кожного місяця і оформляється актом наданих послуг (п.6.1 Договору).
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що, як стверджує позивач, відповідачем за укладеним Договором про надання послуг бухгалтерського обслуговування № 01/10-10 від 01.10.2010р. не виконані належним чином зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за наданні послуги.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним було добросовісно виконано усі умови Договору, що підтверджується наступними актами здачі -прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000001 від 31 жовтня 2010 року, № ОУ-0000004 від 30 листопада 2010 року, № ОУ- 0000006 від 31 грудня 2010 року, № ОУ-0000001 від 31 січня 2011 року, № ОУ-0000003 від 28 лютого 2011 року, № ОУ- 0000005 від 31 березня 2011 року, № ОУ- 1000008 від 30 квітня 2011 року, № ОУ-0000013 від 31 травня 2011 року, № ОУ-0000016 від 30 червня 2011 року, № ОУ-0000019 від 31 липня 2011 року, № ОУ-0000022 від 31 серпня 2011 року, № ОУ-0000025 від 30 вересня 2011 року, підписаними уповноваженими представниками сторін копії яких містяться в матеріалах справи.
Крім того, між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2011 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 50235,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, 31.10.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості згідно Договору. Проте, як стверджує позивач, відповіді на питання щодо готовності оплатити борг у добровільному порядку, відповідачем не надано, що стало підставою для повторного звернення позивача до відповідача з вимогою від 22.11.2011 року.
У зв'язку з вищенаведеним, позивач просив суд стягнути з відповідача 50 235,00 грн. - основної заборгованості, 5 124,47 грн. - пені, 778,11 грн. - інфляційних збитків, 1 154,70 грн. - 3% річних.
В свою чергу, відповідач заперечує проти позовних вимог, посилається на неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань згідно Договору, у зв'язку з чим відповідач зазнає збитки та втрачає репутацію. Таким чином, на думку відповідача, перш за все, порушення умов Договору та зобов'язань були здійснені позивачем, а отже підстави для оплати робіт у відповідача відсутні.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами Договір про надання послуг бухгалтерського обслуговування № 01/10-10 від 01.10.2010р. є підставою для виникнення між сторонами правовідносин, які за своєю природою підпадають під регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України).
Згідно із п.6.1 Договору прийом-передача наданих послуг здійснюється по закінченні кожного місяця і оформляється актом наданих послуг.
Відповідно до 3.7 Договору замовник зобов'язується підписати акт виконаних робіт протягом 2-х робочих днів, або сповістити виконавця про відмову підписання протягом 3-х робочих днів з переліком зауважень. Акт виконаних робіт вважається підписаним замовником, якщо виконавець не отримав протягом 3-х робочих днів письмово оформленої претензії.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов Договору позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті роботи на загальну суму 96 000,00 грн., про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000001 від 31 жовтня 2010 року, № ОУ-0000004 від 30 листопада 2010 року, № ОУ- 0000006 від 31 грудня 2010 року, № ОУ-0000001 від 31 січня 2011 року, № ОУ-0000003 від 28 лютого 2011 року, № ОУ- 0000005 від 31 березня 2011 року, № ОУ- 1000008 від 30 квітня 2011 року, № ОУ-0000013 від 31 травня 2011 року, № ОУ-0000016 від 30 червня 2011 року, № ОУ-0000019 від 31 липня 2011 року, № ОУ-0000022 від 31 серпня 2011 року, № ОУ-0000025 від 30 вересня 2011 року, які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь-яких застережень і зауважень, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Крім того, між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2011 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 50 235,00 грн.
Враховуючи вище викладене, судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань згідно Договору, у зв'язку з чим ТОВ “Стоун де Люкс” зазнає збитки та втрачає репутацію, як на підставу у відмові у задоволенні позовних вимог.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що у разі неналежного надання послуг виконавцем (позивачем), що було виявлено замовником після прийняття послуг, статтею 906 Цивільного кодексу України встановлено такий спосіб захисту замовника як відшкодування виконавцем, понесених збитків, однак замовник (відповідач) правом на подання позову щодо стягнення збитків не скористався.
Відповідно до п. 5.2 Договору оплата послуг виконавця здійснюється шляхом видачі з каси замовника готівкових коштів виконавцю в термін до 07-го числа наступного за звітним місяця.
З огляду на вище встановлене, за надані позивачем послуги відповідач розрахувався частково, на суму 45 765,00 грн., в зв'язку з чим існує заборгованість за надані послуги в розмірі 50 235,00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 50 235,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, судовою колегією визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних, судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
З огляду на вищезазначені правові норми боржник не звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Враховуючи встановлене вище прострочення відповідачем грошового зобов'язання та приписи вказаних правових норм, з останнього судом першої інстанції правомірно стягнуто інфляційні витрати в розмірі 778,11 грн. та 3% річних в розмірі 1 154,70 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи (а.с.91-94).
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.
Згідно із ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.3.3 Договору сторони погодили, що у випадку порушення замовником терміну сплати грошових коштів за надані послуги, що передбачений п. 5.2 Договору, він зобов'язаний сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період виникнення заборгованості, від несплаченої суми за кожен день такого порушення.
Враховуючи вищезазначене та те, що відповідач прострочив оплату за надані позивачем послуги, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 5 124,47 грн. є обґрунтованим (розрахунок міститься в матеріалах справи (а.с.91-94).
.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судом першої інстанції правильно дотримані вимоги ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стоун де Люкс” на рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2012 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2012 року у справі №9/431 залишити без змін.
3. Матеріали справи №9/431 направити до Господарського суду м.Києва.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Авдеєв П.В.
Судді Коршун Н.М.
Куксов В.В.