Постанова від 12.03.2012 по справі 7/767

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2012 № 7/767

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства «Вугілля України»

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 30.01.2012 року

у справі № 7/767 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», Київська область, Обухівський район, смт. Козин

до державного підприємства «Вугілля України», м. Київ,

про відшкодування збитків в розмірі 100982,93грн.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 - представник (довіреність № 30-12/129-Д від 29.12.2011 р.);

ВСТАНОВИВ:

24.01.2012 року державне підприємство „Вугілля України” (надалі - ДП «Вугілля України») звернулось до господарського суду м. Києва з заявою про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 08.02.2010 року у справі № 7/767 за нововиявленими обставинами. Одночасно ДП «Вугілля України» просило поновити строки для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року вказана заява була повернута ДП „Вугілля України” на підставі частини 1 статті 113 Господарського процессуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ДП „Вугілля України” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 року апеляційну скаргу було прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено на 12.03.2012 року.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, ухвалу господарського суду міста Києва просив скасувати.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про поважність причин своєї неявки в судове засідання не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить поштове повідомлення про отримання останнім ухвали апеляційної інстанції.

Колегія суддів, заслухавши думку представника скаржника, приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника позивача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 12.03.2012 року колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення та доводи представника скаржника, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, встановила наступне.

У листопаді 2009 року відкрите акціонерне товариство „Державна енергогенеруюча компанія ”Центренерго” (надалі - ВАТ „Державна енергогенеруюча компанія ”Центренерго”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з ДП „Вугілля України” збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов'язань за договором № 15-02/1-П від 15.02.2007 року, в розмірі 100 982,93 грн. (т.1 а.с.2-11).

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.02.2010 року у справі № 7/767 позов задоволено повністю. Стягнуто з ДП „Вугілля України” на користь ВАТ „Державна енергогенеруюча компанія ”Центренерго” 100 982,93 грн. збитків, 1 009,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення з даного спору, місцевий господарський суд виходив з того, що в результаті поставки відповідачем вугілля, що не відповідає базовим показникам якості, з вини останнього позивачеві були спричинені збитки, які складаються з сум по оплаті позивачем простою вагонів з вугіллям за час проведення лабораторних досліджень, оплати залізничних тарифів по поверненню вантажу та суми зборів, пов'язаних з переадресацією вагонів з продукцією, на загальну суму 100 982,93 грн. (т.1 а.с.170-176).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 року, апеляційну скаргу ДП „Вугілля України” на рішення господарського суду м. Києва від 08.02.2010 року у справі № 7/767 залишено без розгляду (т.1 а.с.213-214, 235, 236).

В заяві про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами відповідач вказує, що господарським судом м. Києва була розглянута справа № 1/198 за позовом ВАТ „Державна енергогенеруюча компанія ”Центренерго” до ДП „Вугілля України” про стягнення збитків в сумі 666 150,00 грн., заподіяних неналежним виконанням умов договору № 15-02/1-П від 15.02.2007 року, за результатами розгляду якої судом постановлено рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обгрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач зазначає, що предмет позову та підстави заявлених вимог ВАТ „Державна енергогенеруюча компанія ”Центренерго” у справах № 1/198 і № 7/767 є тотожними та одночасно вирішеними судовими рішеннями господарського суду м. Києва від 11.12.2008р. та від 08.02.2010 року відповідно. Про ідентичність задоволених судом вимог ПАТ «Центренерго» йому стало відомо у грудні 2011 року, в той час, коли на адресу ДП «Вугілля» надійшла постанова про примусове виконання рішення господарського суду м. Києва від 08.02.2010 року у справі № 7/767. Дану обставину останній і вважає нововиявленою.

За твердженням скаржника наявність двох судових рішень, які набрали законної сили, постановлених між тими ж самими сторонами, про один і той же предмет спору та з одних і тих самих підстав суперечить засадам судочинства, зокрема, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України, яким гарантована обов'язковість рішень суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року у справі № 7/767 заяву ДП „Вугілля України” повернуто заявнику на підставі частини 1 статті 113 Господарського процессуального кодексу України.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що відповідачеві на момент винесення судового рішення від 08.02.2010р. у справі 7/767 було відомо про обставини, які він вважає нововиявленими, при цьому рішення було проголошено в судовому засіданні за участю представника відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Розділом 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість здійснення перегляду рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами.

Згідно статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Зазначений перелік підстав, визначений Господарським процесуальним кодексом України, є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно ч.2 ст. 113 ГПК України строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється: 1) у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи; 2) у випадках, встановлених пунктами 2, 3 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав законної сили; 3) у випадку, встановленому пунктом 4 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду; 4) у випадку, встановленому пунктом 5 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.

Частиною 6 статті 113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові, зокрема, у разі подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.

Пунктами 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» визначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

З огляду на зміст заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, колегією суддів встановлено, що факт прийняття рішення господарським судом міста Києва від 11.12.2008р. у справі №1/198 та сплата на його виконання позивачу збитків були відомі заявнику під час розгляду справи №7/767, а отже відсутні поважні причини пропуску строку на звернення із зазначеною заявою.

Варто також зазначити, що в розумінні статті 112 ГПК України, наведені апелянтом обставини не є нововиявленими та не можуть слугувати підставою для перегляду рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2010р.

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд у повному обсязі з'ясував матеріали справи та дійшов вірного висновку щодо пропущення заявником місячного строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та відсутності підстав для відновлення даного строку.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що вимоги та заперечення сторін доводяться обставинами, які підтверджуються поданими сторонами доказами.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів, які надаються сторонами.

Оскільки, приписами вищезазначених правових норм встановлено, що судове рішення приймається господарським судом на підставі доказів, які подаються сторонами в обґрунтування своїх доводів та заперечень щодо існування відповідних обставин на час вирішення спору, посилання позивача на нововиявлені обставини, які не були відомі йому на час прийняття судового рішення у даній справі, та наявність поважних причин пропуску строку на звернення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є безпідставними.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, не вбачається.

Керуючись статтями 43, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу державного підприємства «Вугілля України» на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року у справі № 7/767 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року у справі № 7/767 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 7/767 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Майданевич А.Г.

Гаврилюк О.М.

Попередній документ
22528599
Наступний документ
22528601
Інформація про рішення:
№ рішення: 22528600
№ справи: 7/767
Дата рішення: 12.03.2012
Дата публікації: 13.04.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори