05.04.2012 року Справа № 27/5005/16583/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів: Пруднікова В.В, Орєшкіної Е.В.
при секретарі судового засідання Фузейниковій В.О.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність №1063 від 30.12.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 26.01.2012р.;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат Сервіс», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012р. у справі № 27/5005/16583/2011
за позовом Дочірнього підприємства публічного акціонерного
товариства «Оболонь»«Пивоварня Зіберта»,
м. Фастів Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат Сервіс»,
м. Дніпропетровськ
про стягнення 780 307,23 грн
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012р. (суддя Татарчук В.О.) позов Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Оболонь»«Пивоварня Зіберта»задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Магнат Сервіс” на користь Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства “Оболонь”“Пивоварня Зіберта” - 777 617,79 грн - боргу, 15 552,36 грн - витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ТОВ “Магнат Сервіс” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що місцевим господарським судом не з'ясована суть підстав виникнення правовідносин між сторонами, оскільки поставки товару здійснювалась поза межами дії договору купівлі-продажу продукції №1312 від 01.03.2011 року, про що свідчить відсутність в товарно-транспортних накладних посилання на вищезазначений договір; незастосування Пози-вачем протягом часу здійснення поставок товару штрафних санкцій, які передбачені пп. 7,10 договору. Крім того, посилається на те, що гос-подарський суд в своєму рішенні не надав правової оцінки передоплати Позивачу за майбутні партії товару в сумі 720 455,85 грн та не надав належного обґрунтування суми боргу, що стало наслідком невірної юридичної оцінки в цілому всіх правовідносин сторін. Посилається також на ухилення Позивачем від отримання тари за спірним договором, яка досі продовжує знаходитися на складі Відповідача.
Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з даним спором справи про визнання договору недійсним, яка розглядається Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, Також вказує, що на його запрошення представники позивача для проведення інвентаризації наявності тари не з'явилися.
Позивач проти скарги заперечив, мотивуючи тим, що позадоговірних поставок товару Відповідачу не здійснював, а поставляв його тільки на підставі договору купівлі-продажу продукції №1312 від 01.03.2011 року, який діяв на момент поставки спірних партій товару; діючим законо-давством не передбачено обов'язкового зазначення в товарно-транс-портних накладних дати і номеру договору; застосування штрафних санкцій Позивачем, передбачених договором, є диспозитивною нормою та безпосередньо його прерогативою, що підтверджується ч.3 ст.232 Господарського кодексу України, згідно якої вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено. Також надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що Відповідачеми зворотня тара, що вказана в ТТН №ВП 0001063 та №0001064 не поверталася, автотранспорт за його місцезнаходженням не прибував і ніяких актів з даного приводу між представниками сторін не складалося. З метою виконання вимог ухвали суду 30.03.2012р. направив на адресу Відповідача представників для складання акту звірки, втім Відповідач відмовився підписувати акт, складські приміщення не відкрив, тару повернути відмовився, про що представниками Позивача був складений відповідний акт.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що 01.03.2011р. між Дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства «Оболонь»«Пивовар-ня Зіберта»(яке змінило назву на Приватне) -продавець (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Магнат Сервіс” - покупець (надалі Відповідач) був укладений договір купівлі-продажу продукції №1312 (надалі договір) строком дії з моменту підписання і до 01 березня 2012 року, а в частині зобов'язання “Покупця” щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари - до моменту повного виконання зазначених зобов'язань (п. 11 розділу І договору).
Відповідно до п. 1 розділу І договору Позивач зобов'язався виготовляти і продавати продукцію на умовах DDP склад Відповідача, а Відповідач зобов'язався своєчасно прийняти цю продукцію, оплатити її вартість на умовах даного договору та повертати тару в строк та на умовах, передбачених даним договором.
На виконання умов договору Позивач за період з 01.05.2011р. по 01.07.2011р. поставив Відповідачу продукцію та зворотну тару на загаль-ну суму по продукції - 240080,16 грн, зворотної тари (кеги, піддони, ящики та скляні пляшки) -1462686 грн, а всього на загальну суму 1702766,16 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладни-ми: - від 05.05.2011р. №207378/110, продукція на суму 53592 грн з ПДВ та зворотна тара на суму 309638 грн без ПДВ, на загальну суму 363230грн;
- від 05.05.2011р. №207443/110, продукція - 11498,88 грн з ПДВ, зворотна тара -88462 грн без ПДВ, на загальну суму 99960,88 грн;
- від 12.05.2011р. №208466/110, продукція - 5114,88 грн з ПДВ, зворотна тара -32168 грн без ПДВ, на загальну суму 37282,88 грн;
- від 19.05.2011р. №209788/110, продукція - 46310,40 грн з ПДВ, зворотна тара -281470 грн без ПДВ, на загальну суму 327780,40 грн;
- від 28.05.2011р. №211873/110, продукція - 17971,20 грн з ПДВ, зворотна тара -104546 грн без ПДВ, на загальну суму 122517,20 грн;
- від 31.05.2011р. №212562/110, продукція - 16070,40 грн з ПДВ, зворотна тара -96504 грн без ПДВ, на загальну суму 112574,40 грн;
- від 02.06.2011р. №213127/110, продукція -13824 грн з ПДВ, зворотна тара -80420 грн без ПДВ, на загальну суму 94244 грн;
- від 03.06.2011р. №213655/110, продукція - 6441,12 грн з ПДВ, зворотна тара -39210 грн без ПДВ, на загальну суму 45651,12 грн;
- від 08.06.2011р. №214058/110, продукція - 12097,92 грн з ПДВ, зворотна тара -72378 грн без ПДВ, на загальну суму 84475,92 грн;
- від 16.06.2011р. №215982/110, продукція -16056 грн з ПДВ, зворотна тара - 100546 грн без ПДВ, на загальну суму 116602 грн;
- від 26.06.2011р. №217779/110, продукція - 24405,12 грн з ПДВ, зворотна тара -152798 грн без ПДВ, на загальну суму 177203,12 грн;
- від 29.06.2011р. №217179/110, продукція - 3853,44 грн з ПДВ, зворотна тара -24126 грн без ПДВ, на загальну суму 27979,44 грн;
- від 01.07.2011р. №219106/110, продукція - 12844,80 грн з ПДВ, зворотна тара -80420 грн без ПДВ, на загальну суму 93264,80 грн.
ТОВ “Магнат Сервіс” не виконані вимоги ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України та не доведено те, що товар і тара, згідно з вищезазначеними товарно-транспортними накладними, були поставлені поза межами договору №1312 від 01.03.2011р., не надано доказів існування в цей період іншого договору щодо купівлі-продажу такої ж продукції. Вказані товарно-транспортні накладні, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, підписані повноважним представником відповідача, містять відтиск його штампу та відповідають обумовленому в Додатку №1 до договору.
Пунктом 8 розділу ІІ договору встановлено, що покупець зобов'язаний повертати продавцю пляшку (якщо плашка зворотна) - 95% від поставленої кількості; кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони - 100%. Вся зворотна тара повинна бути повернена покупцем продавцю в термін не більше 30 діб з дня отримання продукції, ящики в термін 30 днів - на період з вересня по травень; 21 день - на період з червня по серпень; кеги в термін не більше: 18 діб - для літніх місяців (червень - серпень); 21 добу - для весняних та осінніх місяців (березень - травень, вересень - листопад відповідно); 23 доби - для зимових місяців (грудень - лютий); вуглекислотні балони в термін не більше 30 діб.
Відповідно до п. 6 розділу ІІ договору для повернення тари в першу чергу використовуються зворотні рейси автомашин, які доставили про-дукцію центрозавозом. В разі, якщо покупець не повернув тару зворот-нім рейсом, він повертає її за власний рахунок і власним транспортом.
Згідно з пунктом 9 розділу ІІ договору покупець зобов'язаний проводити щомісячну звірку повернення тари з продавцем до 05 числа наступного місяця по руху тари за місяць (з першого по останнє число). У випадку відмови водія -експедитора прийняти тару (при використанні зворотних рейсів автомашин, які доставили продукцію центрозавозом) покупець робить відмітку про це у всіх примірниках товарно-транспортної накладної, засвідчує підписом уповноваженої особи та печаткою (або штампом встановленого зразка) і повідомляє терміново телеграмою (або листом за допомогою факсу) продавця та перевізника. В цьому випадку покупець звільняється від відповідальності за несвоєчасне повернення такої тари.
Відповідно до п. 11 розділу ІІІ договору в разі втрати, пошкодження або неповернення пляшки, ящиків та піддонів в строк, передбачений даним договором, покупець на вимогу продавця зобов'язаний відшкодувати йому вартість цієї тари з врахуванням ПДВ. Вартість, за якою відшкодовується така тара (відшкодувальна вартість), зазначається в товарно-транспортних накладних продавця.
Пунктом 12 розділу ІІІ договору встановлено, що в разі втрати, пошкодження або неповернення кегів та вуглекислотних балонів в строк, передбачений даним договором, покупець на вимогу продавця зобо-в'язаний відшкодувати їх вартість разом з ПДВ, виходячи з того, що:
- вартість одного кега 50 літрів або одного кега 30 літрів складає (на розсуд продавця) 112 євро разом з ПДВ або 1200 грн з ПДВ;
- вартість одного вуглекислотного балона (6,7 л сірий, 10 л чорний) складає 1200 грн разом з ПДВ;
- вартість одного вуглекислотного балона (20 л) складає 780 грн разом з ПДВ.
Покупцю необхідно провести перерахунок вартості кегів в українську гривню згідно курсу гривні до Євро (визначеному Націона-льним банком України в день проведення платежу), та самостійно провести відшкодування на протязі трьох діб з моменту вимоги продавця. Заставна вартість ящиків та піддонів зазначається в товарно-транспортних накладних. Вимогою продавця про відшкодування покупцем вартості втраченої або неповерненої в строк пляшки є рахунок на відшкодування, який надає покупцю представник продавця, що приймає заявки на продукцію від покупця, або претензія (за бажанням) продавця. За бажанням покупця він може бути ознайомлений із сумою, яку необхідно відшкодувати за пляшку в будь-який інший робочий день.
Внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань Позивачем була направлена претензія №23 від 26.08.2011р. щодо повернення зворотної тари або відшкодування її вартості.
Також, ДП “Пивоварня Зіберта” були направлені відповідачу листи №159 від 15.09.2011р., №4 від 28.10.2011р. щодо припинення договору №1312 від 01.03.2011р. та повернення зворотної тари або відшкодування її вартості.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.
З врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог вартість тари, яка не повернена відповідачем складає 1 498 363,08 грн, виходячи з наступного розрахунку:
- всього тара була передана на суму 1 462 686,00 грн без ПДВ.
- повернено тари на суму 212050,10 грн та 2000,00 грн без ПДВ, всього на 212050,10 грн;
- вартість неповерненої тари складає 1248 635,90 грн, що з врахуванням ПДВ становитиме 1 498 363,08 грн.
Здійснений позивачем розрахунок вартості тари відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи, та суд не приймає доводи відповідача на відсутність підстав для розрахунку вартості зворотної тари, оскільки вони не містять конкретних посилань чому цей розра-хунок не відповідає умовам договору, а пунктами 11, 12 розділу ІІІ дого-вору чітко встановлений порядок визначення вартості зворотної тари.
Стягнення всієї суми боргу чи її частини, а також інших санкцій -це право позивача, а не його обов'язок, тому суд правомірно задовольнив позовні вимоги в межах заявленої суми, не надаючи оцінки щодо правомірності зменшення цього боргу на суму передплати за продукцію, а заперечення відповідача в цій частині безпідставні. Також, суд правомірно стягнув з відповідача саме вартість тари, оскільки останній прострочив встановлений договором строк її повернення, а тому відповідно до договору повинен сплатити її вартість.
Крім того, слід зазначити, що доказів повернення спірної тари відповідачем не було надано ні суду першої інстанції, ні при розгляді справи в апеляційному суді. Є безпідставним твердження ТОВ “Магнат Сервіс” про те, що неповернення тари мало місце з вини позивача. Викладеними положен-нями пункту 6 розділу ІІ договору передбачено, що в разі, якщо поку-пець не повернув тару зворотнім рейсом, він повертає її за власний раху-нок і власним транспортом. Доказів того, що позивач відмовився при-ймати тару зворотними рейсами відповідачем не надано, так як і недове-дено належними доказами відмова позивача в її прийнятті, акт складе-но в односторонньому порядку, подорожні листи не надано. Як підтер-джується поясненнями позивача та матеріалами справи позивачем приймалися заходи щодо здійснення звіряння по тарі та її повернення.
Натомість, на вимогу суду відповідачем не здійснена інвентаризація наявності тари, що належить позивачу, а надана копія довідки, що підписана директором, в якій лише зазначено про наявність тари (без визначення її кількості та вартості), та ксерокопії фототаблиць. Однак, інвентаризація товарно-матеріальних цінностей здійснюється уповно-важеною комісією за участю матеріально-відповідальних осіб, які дають розписку про достовірність внесених у відомість даних, та поперед-жаються про відповідальність, в тому числі і кримінальну, за неправдиві відомості про наявні товарно-матеріальні цінності, тобто недоведена сама наявність у нього спірної зворотної тари.
Зважаючи на встановлені обставини, судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України та в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.
Клопотання відповідача про зупинення розгляду справи до вирішення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська позову про визнання договору недійсним судом відхиляється з огляду на наступне. Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Врахувавши всі обставини справи, та надавши юридичну оцінку укладеному сторонами договору, суд приходить до висновку про можливість вирішення цього спору, оскільки на час розгляду справи договір недійсним не визнано. В разі задоволення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська вимог позивача він не позбавлений права звернутися до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами при наявності правових підстав.
Керуючись ст. ст. 49, 79, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат Сервіс», м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012р. у справі № 27/5005/16583/2011 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В. Орєшкіна
Повний текст постанови складено 06.04.2012р.