"26" березня 2012 р. м. Київ К-8183/09-С
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2008
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009
у справі № 2-а-12300/08 (22-а-19267/08)
за позовом ОСОБА_2
до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
про визнання недійсними рішень, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009, позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0001411741/0 від 03.06.2007. Визнано недійсною першу податкову вимогу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області від 12.09.2007 № 1/8.
Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій п.п. 4.2.14. ст. 4, ст. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", чинного на час виникнення спірних правовідносин.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Згідно із Свідоцтвом про право на спадщину за заповідальним розпорядженням від 04.05.2006 позивач ОСОБА_2 стримала спадкове майно у вигляді вкладу з нарахованими відсотками, спеціальними та компенсаційними рахунками до них, що знаходяться на зберіганні у Слов'янському відділенні № 2868/01 ВАТ "Державний ощадний банк України" на особовому рахунку НОМЕР_1, належного спадкодавцю ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Податковим повідомленням № 0001411741/0 від 03.06.2007 позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 217,07 грн. на підставі п. 13.2.1. п. 13.2. ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", відповідно до якого ставка податку становить 5 % від вартості власності, визначеної в підпункті "д" пункту 13.1 цієї статті, що від 4341, 40 грн. становить 217,07 грн.
Згідно із довідкою Слов'янського відділення № 2868 ВАТ "Державний ощадний банк України" вбачається, що рахунок НОМЕР_1 в сумі 4341,40 грн., успадкований позивачем, є компенсаційним.
Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" запроваджено оподаткування доходів, отриманих платниками податку - фізичними особами внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав.
Відповідно до п.п. «д»п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відноси) з метою оподаткування об'єкти спадщини платника податку поділяються, зокрема на кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
Відповідно до п.п. 13.2.2. п. 13.2. ст. 13 при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини.
Суд касаційної інстанції знаходить правильними висновки судів попередніх інстнацій про безпідставність визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, оскільки компенсаційні рахунки не є майном, належним особі, на ім'я якої вони відкриті. До прийняття рішення про їх виплату кошти на компенсаційних рахунках належать до державних коштів та не є майном фізичної особи, а отже не підлягають оподаткуванню.
Крім того, п.п. 4.3.23 п. 4.3 статті 4 вказаного Закону до переліку доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, віднесено суму виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.
Однак, кошти, що зберігаються на компенсаційних рахунках фактично не являються майном, належним особі, на ім'я якої він відкритий, що унеможливлює ототожнення вказаного поняття з поняттям коштів, визначеного п.п. "д" п. 13.1. ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Вказані кошти до прийняття рішення про їх виплату належать до державних коштів, тобто, не являються майном, а тому, не підпадають під об'єкт оподаткування.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про те, що донараховане спірним податковим повідомленням податкове зобов'язання у сумі 217,07 грн. є таким, що прийняте з порушенням норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
З наведених підстав, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність прийняття податковим органом першої податкової вимоги №1/8 від 12.09.2007.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції -без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло