Справа № 1 -14 / 12
Іменем України
27.02.2012 Житомирський районний суд Житомирської області
в складі: головуючої судді - Єзерської І.В.
секретаря - Забродської Т.А.
за участю прокурора - Семенько П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, судимого 22.10.2002 року апеляційним судом Житомирської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.115-2, ст.69 КК України до 7 років позбавлення волі
у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України,
Підсудний ОСОБА_1, звільнившись із місць позбавлення волі, перебуваючи під адміністративним наглядом, порушив правила адміністративного нагляду.
Так, постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на два роки та покладено на останнього ряд обмежень, а саме :
- заборону виходити з будинку за місцем проживання з 22 год. до 06 год.;
- заборону перебувати в кафе, барах, ресторанах та в районі розташування ДВК40;
- заборону виїзду за межі міста по власним справам та без дозволу міліції;
- зобов'язано прибувати на реєстрацію в МР ВВС 4 рази на місяць.
Перебуваючи під адміністративним наглядом ОСОБА_1, з метою ухилення від адміністративного нагляду на прикінці лютого 2011 року без поважних причин самовільно залишив місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1, чим порушив правила адміністративного нагляду.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю і пояснив суду, що від дійсно перебуваючи під адміністративним наглядом, в кінці лютого 2011 року без дозволу відповідних органів залишив місце постійного проживання.
У звязку з повним визнанням підсудним своєї вини у скоєнні злочину, суд відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, розяснивши при цьому учасникам судового розгляду справи наслідки застосування даної статті КПК України.
Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчинені злочину доведена і дії його кваліфікує за ст.395 КК України, як порушення правил адміністративного нагляду, тобто самовільне залишення місця проживання особою, з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Призначаючи покарання суд враховує характер і суспільну небезпечність вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, який характеризується посередньо, обставини справи, що обтяжують і пом'якшують його покарання.
Пом'якшуючою обставиною відповідно до ст.66 КК України, суд вважає щире каяття підсудного.
Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає, що підсудному необхідно призначити покарання достатнє для його виправлення та перевиховання у виді арешту.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити попередній тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_1 з 27 січня 2012 року.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: