Справа № 0603/1-584/11
ВИРОК Провадження № 1/603/204/12
13.03.2012 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.
при секретарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Бондарчук Н.О.
з участю прокурора . . . . . . . . . . . . . . Кулик О.В.
потерпілого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 190 КК України, -
27 жовтня 2011 року приблизно об 11 годині ОСОБА_5 знаходився в приміщенні
ВАТ ««БМЗ»Прогрес», що по вул. К.Лібкнехта, 79 в м. Бердичеві. В цей час та місці ОСОБА_5 з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою запропонував ОСОБА_4 під приводом дзвінка, без наміру здійснення такого, передати йому мобільний телефон «LG Р970». ОСОБА_4, довіряючи ОСОБА_5, та будучи впевненим у поверненні телефону, передав ОСОБА_5 мобільний телефон «LG Р970», вартістю 2900 грн., зі стартовим пакетом «Діджус-Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якого було 30 грн., та який був споряджений флеш-картою на 8 Гб., вартістю 89 грн. Після того як ОСОБА_5, зловживаючи довшою ОСОБА_4 заволодів його мобільним телефоном, він з місця скоєння злочину зник. Своїми злочинними діями ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 3044 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що раніше працював на ВАТ «Прогрес». Спільно з ним працював потерпілий, з яким у нього були приятельські відносини. 27 жовтня 2011 року приблизно о 10.30-11 годині він звернувся до ОСОБА_4 з проханням дати мобільний телефон «LG Р970», а потім, забравши цей телефон, обміняти його на гроші, які йому на той час були потрібні. Він під приводом дзвінка попросив у ОСОБА_4 його телефон і той дав. З даним телефоном він деякий час побув, а потім пішов до ломбарду та здав телефон, отримавши гроші. В телефоні була флеш-карта, яку він здав разом з телефоном, а сім-картку з телефону забрав собі. Телефон вимкнув, коли здавав його до ломбарду. Здавав не сам, а за допомогою товариша ОСОБА_6, так як в того був паспорт, а в нього з собою паспорту не було. Отримані гроші витратив на власні потреби. За кілька днів він зустрів ОСОБА_4, якому повідомив, що телефон у нього забрали за борги. В подальшому він ліг на стаціонарне лікування від наркотичної залежності, а телефон викупив його батько та повернув ОСОБА_4 Також повернули сім-картку, яка знаходилась у нього вдома. У скоєному щиро кається.
Крім повного визнання вини підсудним його вина також підтверджується сукупністю й інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, допитаний в залі суду потерпілий ОСОБА_4 показав, що працює інженером-технологом та заводі «Прогрес». Раніше з ним працював ОСОБА_5, з яким у нього були приятельські відносини. В нього є мобільний телефон «LG Р970», в якому є флеш-карта на 8 Гб., та телефон споряджений сім-картою «Діджус». 27 жовтня 2011 року приблизно об 11 годині, коли він перебував на роботі, до нього підійшов ОСОБА_5, який попросив дати належний йому мобільний телефон «LG Р970»для дзвінка, і він дав. Приблизно через годину, коли розпочався обід, він почав шукати ОСОБА_5 з телефоном, але не знайшов. Коли дзвонив на свій мобільний телефон з другого телефону, то його телефон перебував поза зоною досяжності. Ввечері, після роботи він прийшов до ОСОБА_5 додому, але ОСОБА_5 вдома не було. Через декілька днів він зустрів ОСОБА_5 і почав розпитувати, де його телефон, а той сказав, що телефон відібрали за борги, попросив один день відстрочки, а потім, щоб звертався до міліції. Так як всі викрадені речі йому повернуті, матеріальних претензій до підсудного він не має, при призначенні покарання просить суворо не карати.
Крім того, вина підсудного ОСОБА_5 також підтверджується:
- даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 02.11.11, відповідно до якого попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України ОСОБА_4 повідомив про те, що 27.10.11 приблизно об 11 годині ОСОБА_5 шляхом зловживання довірою заволодів його мобільним телефоном (а.с. 4);
- письмовою явкою з повинною ОСОБА_5 від 07.11.11, в якій останній добровільно зізнався у заволодінні телефоном свого співробітника ОСОБА_4 (а.с. 9);
- даними протоколу огляду місця події від 08.11.11 з фототаблицею до нього, при проведенні якого у ОСОБА_5 в приміщенні Бердичівського МВ УМВС вилучено сім-картку мобільного оператора «Діджус», належну потерпілому (а.с. 12-14);
- даними протоколу виїмки від 29.11.11, в ході якої у ОСОБА_6 було вилучено мобільний телефон «LG Р970»з флеш-картою на 8 Гб., які належать ОСОБА_4 та які ОСОБА_6 здавав до ломбарду за проханням ОСОБА_5 (а.с. 19);
- даними протоколу огляду речових доказів від 29.11.11, а саме гарантійного талону до мобільного телефону «LG Р970», самого мобільного телефону «LG Р970» з флеш-картою на 8 Гб. та сім-карти «Діджус», що належать потерпілому. З гарантійного талону та фіскального чеку на телефон зроблено копію (а.с. 20-21);
- даними висновку судової товарознавчої експертизи № 151 від 30.11.11, відповідно до якого вартість мобільного телефону «LG Р970»станом на 27.10.11 становила 2900 грн. (а.с. 27);
- даним листа ПТ «Ломбард-Скарбниця»№ 4265 від 08.12.11, згідно з яким 27.10.11 о 12 год. 53 хв. ОСОБА_6 задав до відділення ломбарду по пров. Тихому, 2 мобільний телефон «LG Р970»(а.с. 52).
Відповідно до довідки магазину «Фокстрот»від 09.11.11 станом на 27.10.11, вартість карти пам'яті на 8 Гб. складала 89 грн., сім-карти «Київстар»- 25 грн. (а.с. 5).
При проведенні судової наркологічної експертизи (висновок № Д-844 від 22.11.11) встановлено, що ОСОБА_5 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання стимуляторів, синдром залежності. Примусового лікування ОСОБА_5 не потребує (а.с. 55).
За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_5 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд керується загальними засадами призначення покарання -ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 2 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Підсудний до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, проживає разом з батьками і братом та за місцем проживання характеризується як особа, на яку скарг не надходило, не працює, за місцем колишньої роботи характеризувався позитивно до останнього часу, пройшов курс стаціонарного лікування, після проведення кого встановлено діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психотропних речовин (стимулятори), вживання зі шкідливими наслідками.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному суд визнає: з'явлення із зізнанням та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не встановив.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що підсудний не працює, лікувався від залежності внаслідок вживання психотропних речовин, суд прийшов до висновку про призначення підсудному ОСОБА_5 міри покарання у виді обмеження волі. Проте, враховуючи ставлення підсудного до злочину, який вину визнав, розкаявся, особу підсудного, який є молодим за віком, приймаючи до уваги позицію потерпілого, який просить суворо не карати підсудного, відповідно до ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_5 залишити попередній -підписку про невиїзд.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: мобільний телефон «LG Р970», з флеш-картою на 8 Гб. та сім-карткою «Діджус», які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 -повернути законному володільцю ОСОБА_4, копію гарантійного талону на мобільний телефон «LG Р970»з фіскальним чеком, що знаходиться в матеріалах кримінальної справи - залишити у кримінальній справі.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.
Головуючий - суддя О.С. Яковлєв