Справа № 0603/351/2012
ВИРОК Провадження № 1/0603/243/12
12.03.2012 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.
при секретарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Бондарчук Н.О.
з участю прокурора . . . . . . . . . . . . . . Копишинської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 55 КК України (в ред. 1960 р.) та ст. 89 КК України раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 286 КК України, -
04 листопада 2011 року ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ-21013", державний номер НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул. К.Лібкнехта в напрямку пл. Привокзальної в м. Бердичеві. Приблизно о 14 год. 24 хв., наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що розташовується за перехрестям з вул. Шевченка та позначений дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід»і горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра»Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.02, ОСОБА_4 на смузі свого руху виявив вантажний автомобіль, який зупинився перед вказаним пішохідним переходом. Продовжуючи свій рух далі, ОСОБА_4, не реагуючи на попутний транспортний засіб, який зупинився перед пішохідним переходом для надання переваги в русі пішоходу ОСОБА_5, відволікся від керування автомобілем, проявив безпечність та неуважність, невірно оцінив дорожню обстановку та в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 "б", 12.3, 18.1 та 18.4 цих же Правил, не впевнившись в безпечності виконання свого маневру, розпочав об'їзд вантажного автомобіля з правого боку. При цьому не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, який переходив проїзну частину дороги по вказаному пішохідному переходу зліва на право відносно напрямку руху керованого ОСОБА_4 транспортного засобу.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді двокісткового перелому кісток правої гомілки та садна на правому колінному суглобі, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що визвали тривалий розлад здоров'я.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 1.5, 2.3 "б", 12.3, 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із створенням аварійної обстановки та виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та показав, що 04 листопада 2011 року приблизно о 14 год. 30 хв., він повертався з м. Житомира на автомобілі "ВАЗ-2101", держномер НОМЕР_1, який вони разом з товаришем придбали по генеральній довіреності. Рухався по вул. К. Лібкнехта в напрямку залізничного вокзалу зі швидкістю приблизно 40 км/год. Наближаючись до пішохідного переходу поблизу універмагу побачив, що в його смузі руху ліворуч, перед даним пішохідним переходом зупинився мікроавтобус. Він почав пригальмовувати, але в цей момент на підлогу біля його ніг впала пластикова пляшка. Відволікшись від керування автомобіля на пляшку, почав її діставати. Діставши пляшку побачив, що знаходиться дуже близько до автобуса та почав виконувати його об'їзд з правого боку, ближче до огорожі. Об'їжджаючи автобус наблизився до пішохідного переходу та вже коли майже порівнявся з автобусом, помітив як зліва на право по напрямку його руху, рухався пішохід на пішохідному переході. Він подумав, що можливо встигне проскочити, але уникнути наїзду не вдалось і він відчув, як автомобіль ніби на щось наїхав. Як він потім зрозумів на ногу потерпілому. Після цього автомобіль відразу зупинився. Внаслідок ДТП пішохід отримав тілесні ушкодження, він разом з товаришем посадили потерпілого до свого автомобіля та він завіз його до травмпункту. В травмпункті сказали, що перелому не має, але наступного дня до нього прийшли працівники міліції і від них він дізнався, що все ж таки був перелом. Заподіяну цією ДТП шкоду потерпілому він повністю відшкодував і той ніяких претензій до нього немає. В скоєному щиро розкаюється.
Крім повного визнання вини підсудним, його вина також підтверджується сукупністю й інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, з оголошених та досліджених в ході судового слідства показань потерпілого ОСОБА_5, встановлено, що 04.11.11 біля 14 год. 20 хв. він підійшов до пішохідного переходу, який знаходиться поблизу перехрестя вул. К.Лібкнехта - Шевченка в м. Бердичеві та визначений двома дорожніми знаками і розміткою "зебра". Впевнившись, що безпечно перейде вул. К.Лібкнехта, вийшов на проїзну частину та почав рухатись по пішохідному переході в темпі середнього кроку. Під час свого руху побачив, що з вул. Шевченка на вул. К.Лібкнехта виїхав вантажний автомобіль, який в подальшому зупинився перед пішохідним переходом, по якому він рухався. В той момент, коли він пройшов передню частину вантажного автомобіля, побачив, що даний автомобіль з правого боку об'їжджає автомобіль «ВАЗ»синього кольору з червоним лівим переднім крилом, який відразу ж після цього скоїв наїзд на нього. Внаслідок даної ДТП він отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому правої ноги. Заподіяну внаслідок даної ДТП шкоду водій автомобіля «ВАЗ»ОСОБА_4 йому повністю відшкодував, тому він до нього ніяких претензій не має (а.с. 41-43). Відповідно до письмової заяви на адресу суду потерпілий претензій до ОСОБА_4, не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Крім того, вина підсудного ОСОБА_4 також підтверджується:
- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, зі схемою та фототаблицею до нього, від 04.11.11, при проведенні якого встановлено місце скоєння злочину та зафіксовано механізм регулювання дорожнього руху на місці події -на відстані 32,5 м. до кута буд. № 10 по вул. К.Лібкнехта та 8.6 м. від межі перехрестя з вул. Шевченка на проїзній частині по напрямку руху до залізничного вокзалу розташована дорожня розмітка 1.14.1 ПДР «зебра». Біля даної дорожньої розмітки по краях проїзної частини розташовані дорожні знаки 5.35.1 та 5.35.2 ПДР, якими позначений нерегульований пішохідний перехід (а.с. 4-8);
- даними протоколу огляду місця події від 05.11.11 з ілюстративною таблицею до нього, в ході якого вилучено причетний до ДТП автомобіль "ВАЗ-21013", д.н. н НОМЕР_1. На автомобілі, крім потертостей на лівій боковій частині заднього бампера, які утворились від контакту з пішоходом, інших пошкоджень не виявлено (а.с. 10-16);
- даними протоколу огляду речових доказів від 15.11.11, при проведенні якого оглянуто CD-диск, на якому міститься відеозапис з камери спостереження, що встановлена неподалік від перехрестя вул. К.Лібкнехта - Шевченка в м. Бердичеві, та якою було зафіксовано те, як і при яких обставинах 04.11.11 о 14 год. 24 хв. ОСОБА_4 було скоєно наїзд на пішохода ОСОБА_5 на пішохідному переході. Дані протоколу повністю підтверджують фактичні обставини справи (а.с. 34);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 1420 від 18.11.11, згідно з яким у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді двокісткового перелому кісток правої гомілки та садна на правому колінному суглобі, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що визвали тривалий розлад здоров'я і які не є небезпечними для життя (а.с. 38);
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події, зі схемою до нього, від 06.12.11 за участю потерпілого ОСОБА_6, в ході якого він розповів та показав про обставини наїзду на нього. Під час слідчої дії визначено темп руху, при якому потерпілий перетинав проїзну частину в момент дорожньо-транспортної пригоди, а також місце, де зупинився вантажний автомобіль перед пішохідним переходом. Дані протоколу відповідають показанням потерпілого, підсудного, протоколу огляду місця події від 04.11.11, даним відеозапису з камери та іншим матеріалам справи (а.с. 51-52);
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події, зі схемою до нього від 23.12.11, при проведенні якого водій ОСОБА_4 розповів та показав про обставини виникнення ДТП, вказав на знаходження автомобіля "ВАЗ-21013", д.н. н НОМЕР_1, в момент зупинки вантажного автомобіля перед пішохідним переходом, місце розташування вантажного автомобіля та момент виникнення небезпеки для руху водію автомобіля «ВАЗ». Дані протоколу не суперечать матеріалам справи, відповідають показанням підсудного в залі суду (а.с. 53-55);
- даними висновку судової автотехнічної експертизи № 546 від 06.01.12, при проведенні якої встановлено, що в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди (дані відповідають протоколу огляду місця події від 04.11.11 та іншим матеріалам справи) водій автомобіля "ВАЗ-21013", державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 шляхом застосування своєчасного термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Причиною створення аварійної обстановки та виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля "ВАЗ-21013", державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 технічним вимогам п. п. 12.3 та 18.4 Правил дорожнього руху України (а.с. 60-63).
За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_4 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання -ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 2 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Підсудний до кримінальної відповідальності раніше притягувався, однак на даний час судимості у нього погашені, одружений та має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, протягом 2011 року тричі притягувався до адміністративної відповідальності за порушення на транспорті.
Обставинами, що пом'якшують його покарання суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не встановив.
З урахуванням наведеного, враховуючи особу підсудного, який протягом 2011 року тричі притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху, тяжкість наслідків, що настали від дій підсудного, приймаючи до уваги санкцію статті, суд прийшов до висновку про призначення підсудному покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. Проте, враховуючи, що ОСОБА_4 повністю відшкодував завдані потерпілому збитки, вину у вчинені злочину визнав, розкаявся, приймаючи до уваги позицію потерпілого, який не має претензій до підсудного, відповідно до ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити підсудного від відбування основного покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Судові витрати за проведення судової експертизи підлягають стягненню з підсудного.
Підстав для зміни обраного щодо підсудного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням протягом 2 (двох) років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк 1 (один) рік підлягає реальному виконанню.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_4 залишити попередній -підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 750 грн. 40 коп. судових витрат за проведення судової автотехнічної експертизи.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: автомобіль "ВАЗ-21013", д.н. н НОМЕР_1, який знаходиться на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів ВДАІ Бердичівського МВ -повернути законному володільцю ОСОБА_4, CD-диск з відеозаписом, який приєднано до матеріалів справи -залишити у матеріалах кримінальної справи, пляшку, ємністю 2,0 л з-під напою -Cola», що зберігається в камері зберігання речових доказів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - знищити.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.
Головуючий -суддя О.С. Яковлєв