Головуючий у 1 інстанції - Турченко О.В.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
06 грудня 2011 року справа №2а-5365/11/0519 < приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л. А. , Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 липня 2011 року у справі № 2а-5365/11/0519 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 липня 2011 року позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату допомоги до 5 травня, задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком з урахування фактично отриманих сум.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на дату виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня перемоги відповідач діяв на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341, а тому дії відповідача не можливо вважати такими, що суперечать законодавству.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням, знаходиться на обліку відповідача та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З заперечень відповідача вбачається, що позивачу щорічна разова допомога до Дня перемоги у 2011 року була розрахована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань» від 04.04.2011 року № 341.
Колегія суддів вважає такі дії відповідача незаконними з наступних підстав.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом ІІІ цього Закону визначені пільги інвалідів війни та гарантії їх соціального захисту.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України № 3551-12, щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України Про прожитковий мінімум«, прожитковий мінімум застосовується, зокрема для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Відповідно до ст. 17 та ст. 17-1 Закону України № 3551-12, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Посилання апелянта на те, що виплата щорічної разової допомоги до 5-го травня повинна здійснюватися Постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи те, що Закон має вищу юридичну силу ніж Постанова КМУ, то застосуванню при вирішенні спірного питання підлягає Закон..
Таким чином, позивач має право на отримання допомоги до 5-го травня у 2011 році у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, розмір якої визначається згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та задовольнив позов з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу, є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 липня 2011 року у справі № 2а-5365/11/0519 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова