Головуючий у 1 інстанції - Костроба Ю.Ю.
Суддя-доповідач - Яковенко М.М.
30 листопада 2011 року справа №2а-1057/11/1212
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Яковенка М.М.
суддів Гайдара А.В. , Ханової Р.Ф.
при секретарі судового засідання Манаєві М.В.
за участю представника:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Донченко С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кремінської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 06 жовтня 2011 року по справі №2а-1057/11/1212 за позовом Енергетичного виробничого комунального підприємства «Рубіжанська теплоелектроцентраль №2» до Кремінської районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання припинити право постійного користування земельною ділянкою, -
Позивач, в особі ліквідатора ЕВКП «Рубіжанська теплоелектроцентраль №2» (надалі - позивач, підприємство), звертаючись до суду, в обґрунтування вимог, зазначає про наявність перебування підприємства у стадії банкрутства.
Рішенням Кремінської районної ради 23 скликання 13 сесії «Про закріплення права користування землею» від 18.05.2000 року №5/5 підприємству було надано право постійного користування на землях Кремінського району загальною площею 48.1 га.
З метою реалізації заходів судової ліквідаційної процедури ліквідатор банкрута 22.06.2010. за вих. №115/30648393-10 до Відділу Держкомзему у Кремінському районі Луганської області щодо надання інформації з державного земельного кадастру про наявні земельні ділянки за банкрутом. Відповіддю від 24.06.2010. за вих. №01-15/2685 Держкомзем повідомив позивача про те, що за даними державного земельного кадастру, за банкрутом числяться земельні ділянки на праві користування на території Кремінського району Кремінської міської ради за межами населених пунктів загальною площею 34.8475 га. в т.ч.: землі промисловості - 32,8375 га., інші землі - 2,01 га.
На звернення арбітражного керуючого до відділу Держкомзему в Кремінському районі, останнім було проінформовано вих. від 28.10.2009. №01-15/4300 про те, що відділ не має можливості надати кадастрову довідку щодо визначення вартості земельної ділянки та суми земельного податку на рік по земельній ділянці, яка перебуває в користуванні у банкрута, оскільки не була здійснена грошова оцінка на земельну ділянку.
Кремінська районна державна адміністрація 22.11.2010р. вих. №13-1/3459 повідомила позивача про те, що не має повноважень розпорядження землями, які відносяться до категорії земель промисловості, які числяться за банкрутом.
12.08.2011. за вих. №213/30648393-11 звернувся до відповідача з заявою про припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 34,8475 га, у зв'язку із добровільною відмовою від права, у відповідності до ст. 141 ЗК України.
Відповідач не реагує на заяву позивача про припинення права користування земельною ділянкою, у зв'язку із добровільною відмовою і залишає право позивача щодо відмови від права користування земельною ділянкою без реалізації. Цю бездіяльність позивач розглядає як відмову відповідачем позивачу в реалізації права позивача на добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, в порушення ст. 141 ЗК України.
Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 06 жовтня 2011 року по справі №2а-1057/11/1212 позов Енергетичного виробничого комунального підприємства «Рубіжанська теплоелектроцентраль №2» задоволений (а.с.49, 50-57).
Визнана бездіяльність Кремінської райдержадміністрації Луганської області щодо припинення права користування земельною ділянкою Енергетичному виробничому комунальному підприємству «Рубіжанська теплоелектроцентраль №2» -неправомірною.
Зобов'язано Кремінську райдержадміністрацію Луганської області припинити право постійного користування земельною ділянкою Енергетичному виробничому комунальному підприємству «Рубіжанська теплоелектроцентраль №2»на території Кремінського району Кремінської міської ради за межами населених пунктів загальною площею -34,8475га в тому числі: землі промисловості -32,8375га.. інші -2,01га.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на його незаконність та необґрунтованість, через порушення норм матеріального права, вказуючи на відсутність повноважень відповідача, щодо вирішення питання про припинення права користування земельною ділянкою, яка відноситься до категорії земель промисловості, з урахуванням положень статті 149, 122 Земельного кодексу України, такою компетенцією щодо розпорядження земельними ділянками наділена Луганська обласна державна адміністрація, просив постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с.59-61).
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, вважає, що у них немає повноважень щодо вирішення питань заявлених у позові, в зв'язку з тим, що землі, які перебувають у користуванні позивача, відносяться до земель промисловості. Просив постанову скасувати, прийняти нову про відмову у задоволенні вимог у повному обсязі. Не заперечував проти розгляду справи у відсутність представника позивача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи, що дає суду право, з урахуванням положень ч.4ст.196 КАС України, розглянути справу у його відсутність. Колегія суддів вважає, що неявка представника позивача, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, наявних матеріалів у справі достатньо для прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти рішення про задоволення вимог наступних підстав.
Розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснювався в межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно копії Постанови Господарського суду Луганської області від 30.10.2008 року по справі №21/59б визнано банкрутом - Енергетичне виробниче комунальне підприємство «Рубіжанська теплоелектроцентраль №2», відкрита ліквідаційна процедура, та призначено ліквідатора - арбітражного керуючого Льовіна А.П. / а. с. 4-8/.
Постановою Господарського суду Луганської області від 18.05.2011 року по справі №21/59б повноваження ліквідатора продовженні (а.с.9-10).
Згідно копії рішення Кремінської районної ради 23 скликання 13сесії «Про закріплення права користування землею» від 18.05.2000 року №5/5 /а.с.11/ позивачу надано право постійного користування на землях Кремінського району загальною площею 48.1 га., зайняті об'єктами ТЕЦ-2.
Згідно копії повідомлення відділу Держкомзему у Кремінському районі Луганської області від 24.06.2010; за вих.. №01-15/2685 /а. с. 12/ Держкомзем повідомив позивача про те, що за даними державного земельного кадастру за позивачем числяться земельні ділянки на праві користування на території Кремінського району Кремінської міської ради за межами населених пунктів загальною площею 34.8475 га., з яких: землі промисловості - 32,8375 га, інші землі - 2,01 га.
Згідно копії повідомлення Кремінської РДА від 22.11.2010р. / а. с. 15/, Кремінська районна державна адміністрація повідомила позивача про те, що не має повноважень розпорядження землями промисловості які числяться за банкрутом та порекомендувала звернутися для вирішення вказаного питання до Луганської обласної державної адміністрації
Згідно копії повідомлення Відділу Держкомзему в Кремінському районі Луганської області від 27.11.2008 року №01-25/103І / а. с. 16/ розпорядженням голови Кремінської райдержадміністрації від 24.01.2008р. №52 та від 26.08.2008р. №558 припинено право користування частини земельної ділянки ЕВКП «Рубіжанська теплоелектроцентраль №2»загальною площею 2, 9250га. та передано в оренду ТОВ «Рубіжанській трубний завод».
Згідно копії розпорядженням голови Кремінської райдержадміністрації від 21.09.2004р. №793, вилучені із землекористування позивача та передані в оренду ПВКП «Ліміт»0,35га. /а. с. 18/.
Згідно копії розпорядженням голови Кремінської райдержадміністрації від 30.03.2010р. № 226, ЗАТ «Рубіжанськбуд» наданий дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, площею 0,42га. /а. с.19/.
Згідно копії заяви позивача на адресу відповідача /а. с. 20/ позивач прохав відповідача припинити право постійного користування земельною ділянкою, в зв'язку з добровільною відмовою від права користування Енергетичному виробничому комунальному підприємству «Рубіжанська теплоелектроцентраль №2»на території Кремінського району Кремінської міської ради за межами населених пунктів загальною площею 34,8475 га, в т.ч.: землі промисловості - 32,8375 га, інші землі - 2,07 га.
Згідно протоколу Комісії з питань дотримання земельного законодавства, оренди землі, земельних часток та сплати податку і орендної плати за землю від 31.08.2011 року, при розгляді заяви ліквідатора ЕВКП «Рубіжанська ТЕЦ-2» від 12.08.2011 року №213/30648393-11, було прийняте рішення, рекомендувати голові райдержадміністрації повідомити заявника про необхідність надання довідки з КП «Кремінське районне БТІ» про наявність об'єктів нерухомого майна, які рахуються за позивачем, до слідуючого засідання Комісії.
Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що позивач звертаючись до суду, в межах спірних земельних правовідносин, визначив спосіб захисту на його думку порушених прав, інтересів шляхом визнання бездіяльності щодо припинення права користування земельною ділянкою, яке надане на підставі Рішення Кремінської районної ради від 18.05.2000 року за №5/5, та зобов'язання відповідача припинити таке право, при чому визначає бездіяльність відповідача, щодо неприйняття заходів до припинення такого права користування земельною ділянкою, відповідно до п.а ч.1 ст.141 ЗК України, на підставах добровільної відмови від права користування земельною ділянкою.
Спірні відносини, що виникли між сторонами, перебувають в площинні земельних правовідносин, з одного боку користувача земельною ділянкою, з іншого боку власника земельної ділянки, який має право на розпорядження такою земельною ділянкою, в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача, який реалізовує свої повноваження, в межах наданих йому владних управлінських функцій. Припинення права користування земельною ділянкою здійснюється за наявності передбачених законодавством підстав, які визначені ст.141 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією; за пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, вказаних у абзаці третьому цього пункту) за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.
За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Колегія суддів, з урахуванням приписів статей 17, 122, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, положень Закону України «Про місцеві державні адміністрації» вважає, що відповідач при реалізації своїх владних управлінських функцій, має достатню компетенцію для вирішення спірних питань щодо прийняття рішення про припинення користування земельною ділянкою, яка перебуває у позивача.
Колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта, з посиланням на положення статей 122, 149 Земельного кодексу України стосовно відсутності компетенції на розпорядження земельними ділянками промисловості. Відповідачем не враховані положення п.12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України. В даному випадку відповідачем не доведено, що на час виникнення спірних правовідносин, відбулось таке розмежування земель, є відповідні правовстановлюючі документи, які підтверджують таке право.
В той же час, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції припустився порушень норм матеріального права та приймаючи рішення про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язуючи його припинити право користування земельною ділянкою, не врахував положення ч.4 ст.142 Земельного кодексу України, щодо відсутності прийнятого рішення відповідача, яке в межах спірних правовідносин є реалізацією суб'єктом владних повноважень, своїх владних управлінських функцій. В даному випадку суд не може порушувати виключну передбачену Конституцією України, компетенцію відповідних органів на здійснення права власності та управління землями, приймаючи рішення з тих питань реалізації прав, які мають здійснюватися виключно відповідними органами державної влади або місцевого самоврядування.
Зобов'язуючи відповідача припинити право користування земельною ділянкою, без прийняття відповідного рішення щодо вирішення спірних питань, є передчасним. В межах спірних правовідносин, саме на підставі рішення відповідача припиняються певні відносини.
Водночас частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судовий захист особи, чиє право порушено органами державної влади, внаслідок порушення ними положень Конституції та законів України здійснюється у спосіб, що відповідає визначеним у законодавстві способам захисту порушеного права.
Колегія суддів зазначає, що способи захисту порушених прав повинні відповідати способам, передбаченим чинним законодавством (зокрема, статтею 152 Земельного кодексу України, з урахуванням положень КАС України).
Спосіб захисту порушеного права, визначений позивачем в межах розгляду справи в порядку адміінстративного судочинства, вказаними нормами законодавства не передбачено. Наведена норма не передбачає захисту порушеного права шляхом визнання бездіяльності та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити відповідні дії, при чому в межах спірних правовідносин позивачем не зазначено, у який спосіб відповідач повинен поновити порушене право, скаржником не наведено інших положень законодавства, що передбачали б такий спосіб захисту порушеного права.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності відповідача та зобов'язання припинити право користування є помилковим, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при прийняті постанови, припустився порушень статей 159, п.3 статті 163 КАС України, в постанові суду першої інстанції взагалі не наведені мотиви з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення законів, якими він керувався при прийнятті судового рішення. Крім простого копіювання витягів із статей законодавства, відсутня мотивіровка, яке мають відношення ці норми до спірних правовідносин, що виникли між сторонами.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні спору по суті, суд першої інстанції також допустив порушення норм процесуального права, в частині визначення предметної підсудності розгляду адміністративних справ. Суд першої інстанції, безпідставно відкрив провадження по справі, допустив до розгляду та вирішив справу по суті заявлених вимог, чим порушив норми частини 2 статті 18 КАС України, тобто за межами його компетенції, що передбачає скасування постанови суду першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що не врахування вищенаведеного, порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи по суті, в зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а позов залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Кремінської районної державної адміністрації Луганської області - задовольнити.
Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 06 жовтня 2011 року по справі №2а-1057/11/1212 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову Енергетичного виробничого комунального підприємства «Рубіжанська теплоелектроцентраль №2» до Кремінської районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання припинити право постійного користування земельною ділянкою відмовити у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 листопада 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 05 грудня 2011 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий М.М. Яковенко
Судді Р.Ф. Ханова
А.В.Гайдар