02.04.2012 Справа № 2-253/12
2 квітня 2012 р. м. Бахчисарай
Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
судді Лягіной О.В.
при секретарі Ципкало К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Малус Інвест», третя особа -управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Севастополь, про встановлення факту перебування у трудових відносинах,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Малус Інвест», третя особа -управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Севастополь, про встановлення факту перебування у трудових відносинах.
Вимоги мотивовані тим, що 26 червня 2007 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу ТОВ «Малус Інвест»у якості робочого, під час виконання трудових обов'язків з ним трапився нещасний випадок, в наслідок чого він отримав травми та тілесні пошкодження. Відповідач, з яким позивач перебував у трудових відносинах, відмовився визнавати, що на час отримання тілесних пошкоджень позивач перебував з ним у трудових відносинах, у зв'язку із чим позивач змушений був звернутися до суду, пославшись на те, що укладений сторонами договір про надання послуг має ознаки трудової угоди.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 на задоволенні позову наполягала і пояснила, що укладений між позивачем та відповідачем договір про надання послуг має ознаки трудової угоди, оскільки в п.2.1.1 договору виконавець взяв на себе зобов'язання щодо виконання вимог охорони праці та техніки безпеки, що передбачено ст.159 Кодексу законів про працю України. Крім того, п.5.1 договору закріпляє положення про те, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків згідно з чинним законодавством, що відповідає ст.130 Кодексу законів про працю України. Наявність трудових відносин підтверджується трудовою книжкою, відомістю про виплату заробітної плати та довідкою про заробітну плату, довідкою підприємства про роботу позивача, відповіддю територіальної державної інспекції праці. Крім того, робились відрахування з заробітної плати позивача до Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що при влаштуванні на роботу майстер, який також знаходився у трудових відносинах з підприємством, попередив, що робочий день починається о 8 годині і закінчується о 17 год., кожного дня майстер давав йому завдання на день, зарплатню получав двічі на місяць.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував та пояснив, що дійсно, з позивачем ними було укладено трудовий договір, про що свідчить отримання ним двічі на місяць заробітної плати, він дотримувався трудового розпорядку на підприємстві, працював з 8 год. до 17 год., актів прийому-передачі виконаних робіт не було, було зроблено запис в трудовій
книжці про прийом його на роботу, але вже під час розгляду справи в суді цей запис було анульовано, тобто після нещасного випадку.
Представник третьої особи за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та пояснив, що договір, який було укладено між сторонами є договором про надання послуг, а не трудовим договором, після нещасного випадку було складено відповідний акт -такий, що не пов'язано з трудовими відносинами і він не скасований, актів, які б підтвердили позов немає. Крім того, запис в трудовій книжці було анульовано.
Заслухавши представників сторін і третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.
У відповідності зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі наданих сторонами доказів, а статті 10, 60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Судом встановлено, що 26 червня 2007 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Малус Інвест»на посаду робочого, про що було зроблено відповідний запис в трудову книжку (а.с. 5). 5 вересня 2007 року такий запис про прийняття на роботу визнаний відповідачем недійсним із внесенням відповідного запису у трудову книжку (а.с. 34).
Зазначене підтверджується даними трудової книжки (оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні), даними довідки з місця роботи за № 02/10 від 29.10.2007 р. (а.с. 6), даними довідки про заробітну плату (а.с. 7), з якої видно, що йому нараховувалася заробітна плата, даними листа Територіальної державної інспекції праці в м. Севастополь (а.с. 13).
З матеріалів справи, а саме: з акту за формою Н-5 № 01/07, складеного комісією 20 березня 2008 року, вбачається, що 12.09.2007 року на ТОВ «Малус Інвест»трапився нещасний випадок, в результаті якого робочий ОСОБА_1 отримав каліцтво (а.с. 9-11). Крім того, комісія дійшла висновку, що нещасний випадок стався з позивачем під час виконання ним трудових обов'язків у відповідача.
З копії карткового рахунку № 66 співробітника ОСОБА_1, яку надав суду позивач, випливає, що він щомісячно отримував заробітну плату із утриманням із неї обов'язкових платежів до пенсійного фонду, допомоги по безробіттю, соціального страхування (а.с. 77-79).
Згідно ст.24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
На підставі ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним
документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
У відповідності до ст.115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Суд враховує, що за трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, оскільки позивачем суду представлено переконливі докази того, що відносини, які існували між ним та відповідачем, носили характер трудових, так як при прийомі на роботу було зроблено відповідний запис в трудовій книжці з указівною посади робочого, а при укладанні договору про надання послуг такого запису не робиться. Як вбачається з пояснень і позивача, і відповідача, запис про недійсність запису про прийом на роботу зроблений вже після нещасного випадку, під час розгляду справи в суді. Крім того, як ознака трудових відносин, є факт отримання позивачем двічі на місяць заробітної плати на підприємстві у розмірі, не меншому ніж розмір мінімальної заробітної плати з відрахуванням обов'язкових платежів. Акти про прийом-передачу робіт з ОСОБА_1 і підприємством не складалися, що також в суді підтвердив представник відповідача. Заперечення представника третьої особи не спростовують наявності між сторонами у справі трудових відносин з 26 червня 2007 року по день, коли стався нещасний випадок.
На підставі викладеного, керуючись ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 234, 256, 259 ЦПК України, ст. ст. 24, 48, 115 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 26 червня 2007 року і до часу настання нещасного випадку 12 вересня 2007 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Малус Інвест»знаходився у трудових відносинах.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційній суд Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: 02.04.2012 2-2185/2011