про закриття провадження у справі
"15" березня 2012 р. Справа № 6/252
Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Рибак Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом
першого заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Кельменецькому районі
до Приватного підприємства «Кельменці»
Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Чернівецька обласна митниця
про стягнення податків, ввізного мита та штрафних санкцій на загальну суму 2 848 158,20 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 07.03.2012;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: ОСОБА_2, довіреність від 27.12.2011;
прокурора Петрович А. К.
Перший заступник прокурора Чернівецької області звернувся до господарського суду Чернівецької області з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Кельменецькому районі до Приватного підприємства «Кельменці»про стягнення податків, ввізного мита та штрафних санкцій на загальну суму 2848158,20 грн.
Позов обґрунтовується тим, що зазначена сума узгоджена, а відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платників податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у його відзиві на позов.
Ухвалою від 07.11.2008 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішень господарського суду Чернівецької області у справах № 13/224 та № 10/209. При цьому відповідач був зобов'язаний надати господарському суду Чернівецької області рішення у вказаних справах протягом 10 днів з дня набрання ними законної сили для вирішення питання про поновлення провадження у даній справі.
Постанови господарського суду Чернівецької області у справах № 13/224 та № 10/209 набрали законної сили.
Ухвалою від 31.10.2011 провадження у справі було поновлено, а розгляд справи був призначений на 17.11.2011.
Ухвалою від 17.11.2011 провадження у справі зупинено повторно до набрання законної сили рішень господарського суду Чернівецької області у справі № 10/220 за позовом приватного підприємства «Кельменці», смт. Кельменці Чернівецької області до Чернівецької обласної митниці, м. Чернівці про визнання нечинними податкових повідомлень Кельменецької митниці форми «Р»від 04.08.2008 року № 6 та № 7, щодо розгляду заяви Чернівецької обласної митниці про виправлення арифметичної помилки.
Ухвалою суду від 10.02.2012 у зв'язку з наданням третьою особою ухвали господарського суду Чернівецької області від 08.12.2011 № 10/220 провадження у справі було поновлено, а розгляд справи призначено на 29.02.2012.
У судовому засіданні 15.03.2012 представник Хотинської міжрайонної податкової інспекції надала клопотання про вступ у справу як правонаступника позивача -ДПІ у Кельменецькому районі, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та наказом Хотинської МДПІ №1 від 05.03.2012, а також ухвалу господарського суду Чернівецької області у справі №5027/1343-б/2011 про визнання банкрутом приватного підприємства «Кельменці», смт. Кельменці Чернівецької області.
Представник третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору клопотанням від 15.03.2012 просив зупинити провадження у справі до моменту набрання законної сили судовим рішенням в справі про банкрутство приватного підприємства «Кельменці», смт. Кельменці Чернівецької області.
Відповідач, який про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, явку свого представника в останніх судових засіданнях не забезпечив, а поштовий конверт повертався з відміткою, що адресат за зазначеною адресою не проживає.
В судовому засіданні з ініціативи суду поставлено на вирішення питання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору та прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити з таких підстав.
Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Як передбачено частиною 2 статті 157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Чернівецької області від 01.12.2011 в справі №5027/1343-б/2011 за заявою Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» м. Київ про визнання банкрутом приватного підприємства «Кельменці», смт. Кельменці Чернівецької області порушено провадження у справі про банкрутство, а ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.02.2012 у цій же справі визнано грошові вимоги ДПІ у Кельменецькому районі до боржника у сумі 655 663,31 грн., в тому числі 124 411,31 грн. суму, яку заявлену до стягнення у даній адміністративній справі.
Як слідує з матеріалів даної адміністративної справи, ДПІ у Кельменецькому районі звернулася з позовними вимогами про стягнення податкового боргу в уточненому розмірі 124 411,31 грн., який виник через несплату узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених відповідачу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № 133 від 26.10.2011 року, № 134 від 26.10.2011 року, тобто податкового боргу, який виник до порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства «Кельменці», смт. Кельменці Чернівецької області, чого не заперечує представник позивача.
Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року (з наступними змінами та доповненнями, чинного на момент виникнення спірних правовідносин та на час звернення до суду з адміністративним позовом) цей закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Аналогічна норма закріплена у Податковому кодексі України від 02.12.2010 року (чинного на момент розгляду справи), пунктом 1.3 статті 1 якого передбачено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно із підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
Пунктом 7.8 статті 7 цього ж Закону визначено, що з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без застосування норм цього Закону.
Частиною четвертою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 року (з наступним змінами та доповненнями) передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до частин першої, другої статті 14 цього ж Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що стягнення на користь держави з відповідача податкового боргу в сумі 124 411, 31 грн., який виник до порушення провадження у справі про банкрутство, не може здійснюватися за нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) чи за нормами Податкового кодексу України (чинного на час вирішення справи), а цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимоги щодо стягнення цього податкового боргу повинні вирішуватися за процедурою, визначеною Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у межах господарської справи про визнання приватного підприємства «Кельменці», смт. Кельменці Чернівецької області банкрутом.
Отже, оскільки вимоги ДПІ у Кельменецькому районі про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 124 411, 31 грн. належить вирішити виключно в ході розгляду справи про банкрутство боржника,суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 17, 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1. Позивача -Державну податкову інспекції у Кельменецькому районі -замінити її правонаступником -Хотинською міжрайонною податковою інспекцією.
2. Закрити провадження у справі.
Згідно статті 186 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя А. Паскарь